XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Рубрика: Медицина

К.мед.н. Бегаль Лариса Василівна, Маланчук Марта Славівна

Кафедра акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинського державного медичного університету

ВПЛИВ ІМУНІЗАЦІЇ ЛІМФОЦИТАМИ ЧОЛОВІКА, ЯК МЕТОДУ ПРОФІЛАКТИКИ ПЕРЕДЧАСНОГО РОЗРИВУ ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК ПРИ НЕДОНОШЕНІЙ ВАГІТНОСТІ, НА СТАН ДІТЕЙ ПРИ НАРОДЖЕННІ

Передчасний розрив плодових оболонок був і залишається важливою проблемою сучасного акушерства [3]. Досить сказати, що саме він у кожному третьому випадку є причиною передчасних пологів [1]. А останні - це народження маловісних немовлят та розвиток респіраторного дистрес-синдрому у зв'язку з незрілістю легеневої тканини. Крім того, дородове вилиття навколоплідних вод спричиняє інфікування як організму плода, так і організму матері, у зв'язку з чим виникає проблема гнійно-септичних ускладнень. Тому впровадження у практику методів профілактики виникнення даного ускладнення є дуже актуальним і важливим на сьогодні. Однак, будь-який метод чи то лікувального, чи то профілактичного спрямування, що застосовується в акушерстві, крім своєї основної направленості не повинен мати негативний вплив на плід та новонародженого[2].

З цією метою нами був вивчений стан дітей при народженні, які були розподілені на дві групи: І група - основна, до якої увійшли 128 дітей, народжених від жінок із групи ризику виникнення передчасного розриву плодових оболонок, яким під час вагітності проводилася профілактика даного ускладнення шляхом імунізації лімфоцитами чоловіка; ІІ група - контрольна. До її складу увійшла 131 новонароджена дитина від матерів з групи ризику виникнення ПРПО, яким під час вагітності профілактика ускладнення не проводилась.

Усі діти основної групи народилися живими ( серед них - дві двійні). У контрольній групі одна дитина загинула інтранатально у зв'язку з асфіксією, викликаною передчасним відшаруванням плаценти. В основній групі серед новонароджених було 8 (6,40±2,19%) недоношених, в контрольній - 15 (11,63±2,81%), що в 1,82 раза менше (р<0,02).

         Оцінка стану дітей при народженні проводилась за шкалою Апгар: середня оцінка на 1-й хвилині в обох групах обстеження вірогідно не відрізнялась, однак на 5-й хвилині вона була вірогідно вищою у новонароджених основної групи порівняно з контролем (р<0,01).

         В асфіксії народилось 23 (18,40±3,46%) дітей основної і 48 (36,92±4,23%) контрольної групи, що вірогідно менше (р<0,001). Асфіксія легкого ступеня виникла в 1,8 раза частіше в контролі (р<0,02). Асфіксія середнього ступеня - майже в 3 рази частіше у тій же групі (р<0,05). Асфіксії важкого ступеня в основній групі не було.

Проведений аналіз антропометричних даних новонароджених дітей обох груп показав, що суттєвої різниці в антропометричних показниках при народженні не було (р>0,05).

         Отже, проведений аналіз показав, що запропонований нами метод профілактики не лише не має негативного впливу на плід та новонародженого, а навпаки, дає нам підстави говорити про кращі можливості їх ранньої післяпологової адаптації.

 Література:

1.Аутеншлюз А., Столярова В., Иванова У. Иммунные реакции в системе мать-плод-новорожденный и состояние здоровья детей // Врач. - 1995. - №4. - С.12-13.

2.Венцковський Б.М., Дранник Г.М., Вороненко О.Ю. Сучасні погляди на імунологію вагітності: науковий огляд // МРЖ. - 1997. - Раздел4,№1-2, - С.6-10.

3.Жилко А.Л. Преждевременный разрыв плодных оболочек у беременных / Клинико-эксперим. исслед./: Автореф. дис... канд. мед. наук. - К., 1992.- 19с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>