Ачкасова С.А., Метельська Н.П. ПІДХОДИ ДО МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКУ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

Викладач Ачкасова С. А., студентка магістратури Метельська Н. П.

Харківський національний економічний університет, Україна

ПІДХОДИ ДО МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКУ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

Сучасний стан управління кредитним ризиком банку визначається Методичними рекомендаціями щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України [7], Методичними рекомендаціями щодо планування в банках України заходів на випадок виникнення непередбачених обставин [8], Методичними вказівками з інспектування банків «Система оцінки ризиків» [6], Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків [12].

Згідно з проектом Стратегії розвитку фінансового сектору України на період до 2015 року [15] головними завдання розвитку фінансового сектору є посилення конкурентоспроможності та стійкості фінансової системи, зокрема, банків. Підвищення конкурентоспроможності банків можливе при використанні інструментів кластеризації, управлінні інтеграційним розвитком банку при формуванні стратегії розвитку. Саме тому особливої актуальності набуває процес пошуку дієвих інструментів зниження кредитного ризику банку, удосконалення моделей управління кредитним портфелем і методів оптимізації його структури.

Метою дослідження є визначення дієвих інструментів зниження кредитного ризику банку.

Визначення ефективності співпраці банків та страхових компаній потребує дослідження, оскільки від ефективності останніх залежить рейтинг банків, наприклад, якщо розглядати рейтинг по надійності, здійснюється покращення фінансових показників діяльності. Однак, для аналізу розмірів страхових відшкодувань окремо по кожній страховій послузі при співпраці з банками відсутні дані.

За даними Національного банку України (далі - НБУ) [10] розмір простроченої заборгованості за кредитами та резерв на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків представлено в табл. 1.

Таблиця. 1.

Розмір простроченої заборгованості за кредитами та резерв на відшкодування можливих негативних втрат за кредитними операціями банків у 2007-2011 рр.

Як видно з табл. 1 розмір простроченої заборгованості за кредитами та резерв на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків збільшується у динаміці. На початок 2011 року їх розмір дорівнював 84851 млн. грн. та 112965 млн. грн. відповідно.

Зростання простроченої заборгованості за кредитами у вітчизняних банках і переоцінка ними кредитних портфелів у бік збільшення їх ризикованості робить актуальними не тільки короткотермінові заходи щодо посилення методів управління ризиком, але й заходи щодо вирішення довготермінових завдань трансформації стандартів управління ризиком.

До того ж, напрямки вдосконалення згаданих стандартів мають обирати, з одного боку, самостійно банк, за допомогою активізації процесів саморегулювання, а з іншого - органи банківського регулювання і нагляду.

Однією з можливостей зниження кредитних ризиків є формування кредитних історій позичальників. В усьому світі вже тривалий час функціонують кредитні бюро, які саме займаються збором та зберіганням кредитних історій. Робота з інформацією кредитних бюро полегшує банкові роботу з клієнтом. "Перше всеукраїнське бюро кредитних історій", "Українське бюро кредитних історій", "Міжнародне бюро кредитних історій", БКІ "Російський стандарт", БКІ "Дата Майнінг Гроуп".

Бюро не приймає рішень щодо видачі кредиту, не є власником даних, що надаються, воно керує обігом інформації, але не змінює даних, отриманих від учасників бюро [4].

Вважається, що ще одним внутрішнім способом зниження ризику кредитних операцій є грамотне укладання кредитної угоди між банком та позичальником, де обумовлено основні аспекти кредитної операції. Головна мета контролю за виконанням кредитної угоди - забезпечити регулярну сплату чергових внесків у погашення боргу та відсотків за ним.

Використання стрес-тестування у процесі управління кредитним ризиком знайшло відображення у практиці банків Казахстану [3]. Відповідно до організаційно-методичних підходів до запровадження в НБУ системи оцінки стійкості фінансової системи кредитний ризик може бути визначений як ймовірність втрати, що пов'язані з непередбачуваними змінами якості активів [9]. Сутність стрес-тестування полягає у тому, що визначення кредитного ризику ґрунтується на аналізі показників стану кредитного портфеля банківських інститутів як за його структурою, так і динамікою. Цей аналіз може проводитися через: визначення впливу шоків на якість кредитного портфеля банківської системи; застосування методів регресійного аналізу для визначення взаємозв'язку між станом кредитного портфеля і макроекономічними показниками. Визначення впливу шоків на стан кредитного портфеля складається з оцінки сум непередбачених втрат, що можуть виникнути внаслідок погіршення його якості. Втрати, що можуть виникнути покриваються шляхом формування резервів і включення цих втрат до ціни кредиту. Для їх підрахунку використовують стандартне відхилення і покривають формуванням додаткових резервів на покриття кредитного ризику. Розмір резерву на покриття кредитного ризику визначається як сума максимальних втрат за кредитним портфелем.

За умовами договору страхування кредитних ризиків банків та відповідальності позичальника за непогашення кредитів, у випадку настання страхового випадку, страховик виплачує страхувальнику страхове відшкодування в розмірі від 50 % до 90 % непогашених позичальником кредитних коштів та відсотків по ним [1]. Проте високі страхові премії, яких вимагають страхові компанії, зумовлюють збільшення витрат банків за рахунок страхових платежів, що в свою чергу спричиняє підвищення цін на товари й послуги; складною є процедура оформлення страхового договору, яка вимагає від банків відповідальної аналітичної роботи щодо узгодження страхових тарифів, характеру відповідальності, передачі страхових документів, необхідних йому для можливості регресного позову до позичальника.

У відповідності зі ст. 1 та 8 Закону України «Про страхування» страхування відповідальності позичальника є захистом майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у випадку настання страхових подій, в межах суми, що вказана в договорі, та в розмірі якої страховик забезпечує виплату: «Страхове відшкодування не може перевищувати розмірів прямих збитків, що отримав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування»» [14, с. 5].

Предмети застави потребують страхового захисту. Закон України "Про заставу" [13] визначає механізм страхування заставлених предметів. Він, зокрема, покладає на заставодавця обов'язок страхування нерухомих об'єктів та предметів іпотеки, переданих ним у заставу. Таке страхування має здійснюватися за рахунок коштів заставодавця (страхувальника) у повній вартості заставленого майна, але на користь заставодержателя. Ця особлива форма страхового захисту прав кредиторів, яка дозволяє банкам уникнути можливих втрат від збитків на випадок невиконання вимог за кредитними операціями.

У зв'язку із зниженням платоспроможності населення унаслідок економічної кризи вітчизняні банки пропонують своїм клієнтам програму реструктуризації кредитів. Позичальникам, платоспроможність яких значно погіршилась внаслідок нестабільності економіки в країні, і через яку вони не можуть в повному обсязі виконувати свої зобов'язання за кредитними договорами, банки пропонують різноманітні схеми реструктуризації заборгованості по кредитах. В рамках програми, спрямованої на зниження кредитного навантаження на клієнтів, розглядаються різні способи вирішення проблеми, наприклад: зміна схеми погашення кредиту, відстрочення платежів, тимчасове зниження процентної ставки за кредитом, можливість змінити валюту кредиту. Клієнти банку, що опинилися в скрутному положенні, завжди можуть розраховувати на сприяння кредиторів, їм тільки потрібно вчасно звернутися до банку для подачі необхідних документів і пошуку шляхів вирішення виниклої проблеми.

Створення резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями надає банкам можливість компенсувати неповернені кредити за рахунок коштів, що акумулюються відповідно до встановлених вимог НБУ, що носять обов'язковий характер. За своєю економічною суттю процес формування резерву - це відображення витрат із метою фіксації реального результату діяльності банку - з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризикованості кредитних операцій. Обсяг резервів визначається відповідно до загальної кредитної заборгованості за кожною групою кредитів, класифікованих за ступенем ризику з урахуванням коефіцієнтів ризику та щокварталу уточнюється. Для нарахування резервів банк проводить оцінювання кредитної заборгованості (оцінку фінансового стану позичальників) і за її результатами вносяться корективи до резервних фондів.

Таким чином кредитна діяльність у банківській практиці є джерелом основної частки прибутку, проте вони є досить ризиковими через випадки неповернення кредитів, що в свою чергу значно понижує рівень фінансової стійкості банку та його клієнтів, а відповідно відображається на економіці України в цілому. Застосування банками стрес-тестування та активна робота з кредитними бюро дозволить не лише ефективно формувати структуру кредитного портфеля банку, але й значним чином дозволить суттєво знизити кредитні ризики, тобто забезпечувати високу дохідність кредитних операцій і зменшити імовірність отримання можливих збитків. Отже, юридично правильне оформлення кредитної угоди між банком та позичальником, застосування таких страхових послуг як страхування кредитних ризиків банків та страхування відповідальності позичальника за непогашення кредитів та послуга позичальникам по реструктуризації вже існуючого кредиту є дуже перспективними і мають стати невід'ємною частиною стратегії і тактики розвитку будь-якого банку України.

Література:

1.  Базилевич В. Д.Страховий ринок України : монографія / В. Д Базилевич. - К. : Знання, 2007. - 316 с.

2. Внукова Н. Н. Банковские операции: расчетное и кредитное обслуживание предприятий : учебное пособие / Н. Н. Внукова. - Х : Модель Вселенной, 2002. - 512 с.

3. Инструкция о требованиях к наличию систем управления рисками и внутреннего контроля в банках второго уровня: Постановление Правления Республики Казахстан по регулированию и надзору финансового рынка и финансовых организаций от 30.09.2005 г. № 359

[Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.ctpd.kz/UserFiles/File/POSTANOV359.pdf.

4. Кугаткін Ю. Бюро кредитних історій. Забезпечення конституційних прав і свобод фізичних осіб при організації формування та обігу кредитних історій / Ю. Кугаткін // Юридичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 24-31.

5. Куликова Е. А. Стабильность банковской системы как фактор экономической безопасности страны (организационно-экономические : автореф. дис.. канд. экон. наук: спец. 08.00.10. - Финансы, денежное обращение и кредит / Е. А. Куликова. - М., 2011. - 29 с.

6. Методичні вказівки з інспектування банків „Система оцінки ризиків": Постанова Правління Національного банку України № 104 від 15.03.2004 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.-nau.ua/doc/?uid=1045.5669.1&nobreak=1.

7. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: Постанова Правління Національного банку України від 02.08.2004 р.№ 361 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.5945.1&nobreak-=1#st1.

8. Методичні рекомендації щодо планування в банках України заходів на випадок виникнення непередбачених обставин: Постанова Правління Національного банку України від 08.09.2008 р. № 271 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.-9247.1&nobreak=1.

9. Організаційно-методичні підходи до запровадження в НБУ системи оцінки стійкості фінансової системи: Інформаційно-аналітичні матеріали / За редакцією д.е.н., проф. В. І. Міщенко, к.е.н., доц. О. І. Кірєєва, к.е.н. М. М. Шаповалової. - К. : Центр наукових досліджень НБУ, 2005. - 97 с.

10.  Основні показники діяльності банків України [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=368-07&cat_id=36798.

11. Офіційний сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електроний ресурс]. - Режим доступу :  http://www.dfp.gov.ua/.

12. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків : [затв. Постановою Правління НБУ від 6 липня 2000 р. № 279] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua /cgi-bin/ laws/ main.cgi?page.

13. Про заставу: Закон України від 02.10.1992 р. №2654-XII зі змінами та доповненнями.

14. Про страхування: Закон України від 07.03.1996 р. № 86/96 // Відомості Верховної Ради. - 2002. - № 7.

15. Проект Стратегії розвитку фінансового сектору України на період до 2015 року [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.ufin.com.ua.

Залиште коментар!