Алімасова Д.П. ДЕФІНІЦІЇ З ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СФЕРІ ЇХНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Аспірант кафедри математики, теорії та методики навчання математики
Алімасова Дар'я Петрівна
РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта)
ДЕФІНІЦІЇ З ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СФЕРІ ЇХНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Сучасна педагогіка має в своєму понятійному апараті багато традиційних термінів, що визначаються по-різному залежно від контексту їхнього застосування, тому існує необхідність уточнення дефініцій, які характеризують професійну підготовку майбутніх фахівців з менеджменту готельної справи.
Проаналізувавши відповідну літературу, ми прийшли до висновку, що існує багато визначень понять „професія" (лат. professio від profiteоr - повідомляю своєю справою) та «професійна підготовка».
Згідно словнику з професійної освіти [3, 4] під професією розуміють певний вид трудової діяльності людини, який набувається шляхом отримання спеціального теоретичного комплексу знань та практичного досвіду роботи з метою набуття певних умінь, навичок та компетенцій унаслідок фахової підготовки.
Зробивши аналіз науково-педагогічної літератури ми дійшли до висновку, що поняття «підготовка» частіш за все має означення у контексті розглянутої професії, до якого вона належить та практично не зустрічається в самостійному значенні. «Професійна підготовка» за педагогічною літературою є процес формування сукупності фахових знань, умінь і навичок, атрибутів, трудового досвіду і норм поведінки, що забезпечують можливість успішної професійної діяльності.
У Енциклопедії професійної освіти [7] також роздивляються поняття „професія" та „професійна підготовка". Під першим розуміється набутий у результаті фахової підготовки комплекс спеціальних теоретичних знань та практичних навичок вид трудової діяльності людини. Друга дефініція тлумачиться ґрунтуючись на попередньої та передбачає забезпечення можливості якісної та вдалої роботи з певної професії шляхом застосування набутої сукупності спеціальних знань, вмінь, навичок і компетенцій фахівця й норм поведінки.
З метою вирішення питання підготовки майбутнього менеджера готельного комплексу до вживання нових інформаційних технологій у професійній діяльності необхідно представити кінцевий бажаний результат. На рівні теоретичного узагальнення його можна розкрити як готовність майбутнього менеджера готельної справи до споживання нових інформаційних технологій у фаховій діяльності.
Проблеми підготовки менеджерів розглядались в роботах О. Ю. Айрапетової, Д. М. Корнєєва, Є. С. Могильовською, І. С. Резановіч, А. М. Топузової, Л. М. Феофанової і ін.
Питання формування готовності майбутніх менеджерів до професійної діяльності в сучасних умовах зачіпаються у наукових дослідженнях Н. С. Аулової, М. С. Зруш, Н. О. Кисельовой.
В рамках нашого дослідження ми погоджуємося з визначенням дефініції «готовність» розглянуту в рамках системного підходу в роботах таких вчених як М. Є. Мажар, Н. М. Яковлєва та ін., що вважають доцільним формувати готовність з позиції відносно тих результатів, якім буде відповідати підготовка фахівця до професійної діяльності з розрахунком соціального та державного запиту на спеціалістів [2].
В ході опрацьовування матеріалу нас цікавив аналізі поняття «готовність майбутніх менеджерів готельного комплексу до використання нових інформаційних технологій у професійній діяльності» з точки зору системного підходу. Для розробки теоретичної моделі такої готовності нами були розглянуті її основні функції і виділені компоненти, сформованість яких забезпечує реалізацію цих функцій.
Професійна підготовка майбутнього менеджера готельного комплексу є складною динамічною системою, функціонування якої залежить від кількості взаємопов'язаних факторів, які формуються та проявляються на підставі загальних закономірностей педагогічного процесу. Фахівець з гостинності повинен поєднувати у собі загальну ерудицію, професійно значущі навички, зовнішній вигляд, відповідні риси характеру.
Поряд з важкістю оволодіння теоретичних фахових знань, робота менеджера заклечається в опрацьовуванні великої кількості інформації, що робить проблему підготовки майбутніх менеджері готельного комплексу до використання нових інформаційних технологій в професійної діяльності дуже актуальною. Сучасні вимоги стають все більш жорсткішими для випускників вузів тому, що існує постійний ріст до професійних вимог до фахівця в наслідок чого значно змінюється його професіограма яка „конкретизує найбільш важливий, обов'язковий склад професійної діяльності людини, визначає базові якості" [5, с.189].
Професіограма фахівця готельної справи мусить складатися з трьох головних комплексів: загальногромадянські риси; специфічні риси стосовно професії; спеціальні знання, уміння й навички з фаху.
Поняття «спеціальність» (від латинської specialis означає особливий, species - вид) має велику кількість означень. Взагалі під цим терміном розуміють вид професійної діяльності людини, що потребує певних знань, навичок та компетенцій набутих завдяки спеціальної підготовки та опиту роботи комплекс знань, вмінь та навичок, необхідних для потрібного виду діяльності в рамках бажаної професії.
У тлумачному словнику української мови поняття „спеціальність" визначається як часткова сфера науки, техніки, мистецтва і т. ін.; галузь чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь [1]. За російською педагогічною енциклопедією „спеціальністю" є вид діяльності, яка відбувається на основі підходящої профільної теоретичної і практичної підготовки [6].
Роздивляючись конкретно спеціальність менеджера готельного комплексу, ми стикаємося з поняттям кваліфікація (від латинської qualis - качество). Цим терміном називають рівень підготовки індивіда до професійної діяльності, або під ним мають на увазі наявність у працівника знань, навичок і умінь, необхідних для виконання ним певної роботи. Кваліфікація працівників відображається в їх тарифікації..
Характер кваліфікації визначається співвідношенням між знаннями і навичками та характерною її рисою є динамізм, оскільки придбаний набір знань і навичок за фахом повинні постійно оновлюватися за причиною стрімкого розвитку сучасних нових технологій. Тому дуже актуально при фахової підготовці націлювати випускників не на здобуття кваліфікаційного професійно-освітнього рівня (бакалавр, спеціаліст, магістр) на все життя, а на навчання в продовженні всій професійної кар'єри.
Література:
1. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і голов. . ред. В.Т. Бусел К.: Ірпінь: ВТФ „Перун", 2001. - 1440 с.
2. Климова, Т.Е. Подготовка учителя к использованию новых информационных технологий в профессиональной деятельности: Методическое пособие / Т.Е. Климова, Е.П. Романов, Е.В. Федченко. - Магнитогорск: МаГУ," 2006. - 175 с.
3. Ничкало Н.Г. Неперервна професійна освіта: міжнародний аспект. / Н.Г. Ничкало // Матеріали Міжнародної наукової конференції „Творча особистість у системі неперервної професійної освіти" / За ред. С.О. Сисоєвої і О.Г. Романовського. - Харків: ХДПУ, 2000. - С. 54-80
4. Ничкало Н. Г., Професійна освіта в зарубіжних країнах: порівняльний аналіз: (Монографія) / За ред. Н.Г.Ничкало, В.О.Кудіна. - 2-е вид., доп. - Черкаси: Вибір, 2002. - 322 с. - Бібліогр.: с. 388-389.
5. Семиченко В.А. Психологія особистості. / В.А. Семиченко. - К.:. Видавець Ешке О.М., 2001. - 427 с
6. Советский энциклопедический словарь / Под ред. А.М. Прохорова, редкол.: А.А. Гусев и др. - 4-е изд. - М.: Сов. Энциклопедия, 1987. - 1600 с
7. Энциклопедия профессионального образования. В 3-х т. / под ред. С.Я. Батышева. - М., 1999.
e-mail: alimasova.darya@mail.ru
