XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Амедієва Е.А. ЗАРОБІТНА ПЛАТА ЯК ФАКТОР СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Студентка V курса Амедієва Ельвіна Аблязівна

РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет»

  ЗАРОБІТНА ПЛАТА ЯК ФАКТОР СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

  Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація зацікавлює працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Дослідженням заробітної плати займалися багато вчених, як іноземних, таких як Ф. Тейлор, Г. Лилиан, Ф. Гилбрет, так і відчизняних, серед них Сахарев И.И., Романенко Т.П., Гончаренко Л., Мельник, Муравской В., Т, В. Домбровский.

В Законі України «Про оплату праці» зазначається, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [1].

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Через систему заробітної плати суспільство здійснює мотивацію праці, контроль за мірою споживання матеріальних і духовних благ працівниками [2].

Заробітна плата є найбільш дійовим інструментом активізації людського фактора і використання трудового потенціалу. На сьогоднішній день у нашій країні існує велика кількість невирішених питань і протиріч у сфері оплати праці. Аналіз сучасної політики і практики організації заробітної плати в Україні продемонстрував усьому світу проведену політику обмеження грошових доходів, орієнтації заробітної плати на прожитковий мінімум.

Як свідчить зарубіжний досвід, кардинальні зрушення у технічному оснащенні виробництва, структурі праці та функціях працівників, упровадження нових форм організації праці привели до того, що головною метою економічної стратегії і системи матеріального стимулювання сучасних компаній і фірм, стало досягнення не кількісних показників випуску продукції, а якісних параметрів виробництва, таких як поліпшення використання устаткування, робочого часу, складу робочої сили, якості продукції, спрямованих на підвищення змістовності праці, поліпшенням умов. Таким чином, підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку досягаються нині не шляхом збільшення обсягів виробництва із залученням додаткових ресурсів, а на основі ефективнішого використання всіх наявних ресурсів і всебічного зниження витрат виробництва [2].

Аналізуючи сучасний стан заробітної плати в Україні, доведено, що середньомісячна заробітна плата за січень 2010 року порівняно з відповідним періодом минулого року зменшилась на 317 грн, це 14,1 % порівняно з груднем 2009 року і становить 1916грн. Але відносно до січня 2009 року зріст заробітної плати становив 15% [3].

Отже, в країні присутній низький рівень заробітної плати, диференціація по галузях економіки та надмірна орієнтація на рівень прожиткового мінімуму, що негативно впливає на розвиток національної економіки. Стратегічна мета реформи оплати праці відображає її взаємозв'язок з іншими складовими процесу ринкової трансформації національної економіки України. Тактика реформи оплати праці безпосередньо пов'язана з виділенням і реалізацією конкретних для певних умов завдань трансформування системи оплати праці. Процеси реформування системи оплати праці повинні проходити під впливом чітко діючої системи соціально-економічного моніторингу. Слід вести постійний моніторинг ходу реформи заробітної плати і створювати баланс тих необхідних компромісних рішень, які давали б можливість ефективно працювати підприємствам і забезпечували активну стимулюючу роль оплати праці.

Засоби реалізації реформи оплати праці в економіці України можуть бути представлені у вигляді системи певних економічних інструментів, які поєднують в собі елементи ринкового саморегулювання, а також методи державного та договірного регулювання заробітної плати.

Реформа оплати праці в Україні повинна бути спрямована на формування якісно нової цивілізованої системи доходів і заробітної плати як потужного стимулу розвитку національного виробництва.

Отже, сучасний стан оплати праці в Україні потребує її подальшого вдосконалення.

Для реалізації зазначених цілей мають бути здійснені такі кроки:

•1.  в ринковому секторі бізнес має заохочуватися до підвищення оплати праці на підприємствах та створення нових високооплачуваних робочих місць;

•2.  необхідно перейти від фіксації мінімальної заробітної плати до впровадження соціального стандарту відтворення працівника.

Література:

1. Закон України «Про оплату праці» №3448-IV від 21.02.06 із змінами та доповненнями.

2. Калініна А.В. Економіка праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, МАУП - Київ, 2004р.-268 с

5. www.ukrstat.gov.ua.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>