XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Амонс М. О. ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ

Амонс Марина Олександрівна

начальник відділу методичної роботи в системі підвищення кваліфікації та спеціалізації

Науково-методичного центру навчальних закладів

Міністерства внутрішніх справ

ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ

Сьогодні питання вдосконалення кадрового потенціалу працівників міліції, психологічної підтримки їх роботи розглядаються як найважливіший резерв підвищення ефективності діяльності ОВС. Для вирішення низки проблем зміцнення правопорядку останнім часом активно залучаються досягнення психологічної науки, що сприяють створенню системи психологічного забезпечення діяльності правоохоронних органів.

При цьому під психологічним забезпеченням розуміється комплексне використання даних психологічної науки, її засобів, методів і технологій спеціально підготовленими або достатньо компетентними у цій сфері особами з метою вдосконалення професійної діяльності.

Психологічне забезпечення професійної діяльності працівників міліції здійснюється за багатьма напрямками: організація та проведення професійного психологічного відбору, здійснення психологічного супроводження та підтримки співробітників в екстремальних умовах, організація і проведення соціально-психологічної роботи в службових колективах, проведення професійно-психологічної підготовки; психологічне забезпечення оперативно-службових заходів.

Елементи психологічної підготовки в навчанні працівників міліції мали місце з самого початку введення для них обов'язкової професійної підготовки, що було пов'язано з професійною необхідністю: проведенням складних оперативних дій, які безпосередньо залежать від психологічних знань працівників та потребують прийняття важливих управлінських рішень.

Концептуальні основи психологічної підготовки працівників міліції до дій у ризикованих ситуаціях закладалися з початку XX ст. Вітчизняний досвід психологічного забезпечення був призупинений через певні особливості становлення Радянської держави, ідеологічні підвалини побудови якої виключали сприяння розвитку гуманітарної складової (у відомій Постанові ЦК ВКП (б) 1936 р. "Про педологічні збочення в системі Наркомпросів" (надавалася негативна її оцінка). Але наприкінці 80-х років ХХ ст. в МВС СРСР існувала цілісна система професійного психологічного та психофізіологічного відбору особового складу до навчальних закладів та практичних підрозділів, що відповідала світовим науковим стандартам. У Центральній науково-дослідній медико-психологічній лабораторії МВС СРСР здійснено перші кроки у напрямі науково-методичного забезпечення професійного добору, зокрема, створено професіограми бійців ОМОН, пожежників, працівників карного розшуку; відкрито психофізіологічні лабораторії при медичних управліннях МВС СРСР. У матеріалах Всесоюзної науково-практичної конференції "Організація і методика психологічного добору в органи внутрішніх справ" (м. Ростов-на-Дону, 1987 р.) йшлося про необхідність розробки психологічних критеріїв успішності кандидатів до основних видів діяльності органів внутрішніх справ, найбільш інформативних методик психологічного обстеження з урахуванням особливостей різних регіонів.

Другий етап становлення та розвитку психологічної служби в органах внутрішніх справ (1989-1993 рр.) розпочався з УІІ з'їзду Товариства психологів СРСР, де сформульовано пріоритетні завдання психологічних підрозділів: "Розробити психологічні основи діяльності правоохоронних органів та засоби її удосконалення; теоретичні основи і методичні процедури різних видів судово-психологічної експертизи; удосконалення діяльності пенітенціарних установ та системи соціального патронування. Суттєво збільшити обсяг психологічної підготовки співробітників правоохоронних органів, які закінчують вищі та середні спеціальні школи міліції, юридичні факультети університетів, ввести викладання психології у підготовку молодшого начальницького складу" [1, С. 76]. Згідно з наказом МВС СРСР "Про поетапне створення служби психофізіологічного та соціально-психологічного забезпечення роботи з кадрами органів внутрішніх справ" від 15 серпня 1989 р. розпочалося створення мережі кабінетів психологічного забезпечення при міськрайлінорганах та навчальних закладах, що підпорядковувались Головному управлінню по роботі з особовим складом та повинні були вирішувати завдання: 1) психологічної діагностики професійної придатності осіб, які вступають на службу, професійного відбору кандидатів на навчання; 2) розробки та впровадження рекомендацій щодо удосконалення змісту, організації, засобів та умов діяльності особового складу; 3) динамічного психофізіологічного та психологічного спостереження за співробітниками в процесі службової діяльності; 4) психопрофілактики несприятливих функціональних станів, підтримання працездатності працівників у звичайних та екстремальних умовах.

Соціально-психологічні аспекти діяльності служби акцентовані науково-практичною конференцією "Актуальні проблеми морально-психологічної підготовки особового складу органів внутрішніх справ" (Москва, 1991 р.), яка визнала за доцільне надалі користуватись поняттям "психологічне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ", а основні напрями діяльності психологічної служби доповнити наступними: організація та проведення професійно-психологічної підготовки особового складу; формування психологічної сумісності співробітників та здорового морально-психологічного клімату в службових колективах; створення позитивної громадської думки, ділових відносин із громадськістю та населенням.

Сучасний (третій) етап розвитку психологічної служби ОВС розпочався в 1993 р. створенням Управління виховної та соціально-психологічної роботи МВС України (з кінця 1994 р. - відділ психологічного забезпечення службової діяльності при ГУРОС МВС України). За попередніми узгодженнями загальна штатна чисельність практичних психологів має складати близько 2400 осіб. Розроблені Положення про службу, основні завдання та функції психолога, інші документи. В 1997 р. колегією МВС України затверджено Концепцію психологічного забезпечення органів та підрозділів внутрішніх справ, у 2000 р. - "Комплексний план поліпшення роботи та подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України на 2000-2003 рр.".

У теперішній час система психологічного забезпечення складається з наступних напрямів: професійний психологічний відбір, психологічне супроводження проходження служби, професійно-психологічна підготовка, психологічне супроводження оперативно-службової діяльності. Аналіз зарубіжних публікацій та аналітичних матеріалів про закордонні відрядження працівників Національної академії внутрішніх справ України (Німеччина, Великобританія, США, Іспанія та ін.), присвячених добору кадрів для служби в поліції, свідчить про певну тотожність розвитку цих напрямів. Так, встановлено досить жорсткий віковий ценз (18-40 років), наявна орієнтація на осіб, демобілізованих із армії та жандармерії, вже мають достатній освітній рівень, надання пріоритетів тим, хто пройшов усі нижчі сходинки поліцейської кар'єри. При прийомі на службу провадиться медичне обстеження, співбесіда, іспити, тестування. Зарубіжні психологи віддають перевагу тестуванню, розуміючи при цьому його переваги і недоліки. Так, тести дозволяють відразу відсіяти явно непридатних кандидатів та вивільняють час для більш глибокого вивчення тих, хто задовольняє первісним вимогам; "ретельний добір співробітників із урахуванням рівня вимог, диференційованих для типу наступної діяльності на найпершому етапі кар'єри, до одержання спеціальної підготовки, значно знижує загальний рівень фінансових та інших витрат на підготовку... Це зумовлено, насамперед, тим, що кожний буде виконувати функції, які найкраще відповідають його покликанням" [2, С. 50-51]. Водночас, вони мають надто загальний характер, спрямовані на виявлення загальних, а не спеціальних здібностей, та й прогноз успішності служби має надто невеликий термін. Зазначене дозволяє констатувати спільність проблем психологічних служб, пов'язаних з підбором та підвищенням кваліфікації особового складу.

У США наукове осмислення проблем, з якими пов'язана психологічна підготовка працівників правоохоронних органів, розпочалося в 1931 р., коли дослідницька група комісії Віхершема здійснила перше систематизоване вивчення американської системи кримінального правосуддя. Дослідники опитували співробітників, збирали демографічні дані щодо їх етнічної приналежності, роду діяльності батьків, розміру і структуру сім'ї, освітнього рівня, соціального оточення в дитячому віці.

Друга хвиля наукового інтересу до особистості працівника правоохоронних органів виявилася наприкінці 50-х років і досягла піку на початку 70-х ХХ ст. публікацією книги Альберта Ріса "Поліція і населення". Було констатовано, що ключем до вирішення проблеми поліпшення дій поліції є багатокомпонентний професіоналізм співробітників та рівень їх освіченості.

Повертаючись до нашої країни, зазначимо, що підвищення уваги до психолого-педагогічних аспектів професійної підготовки працівників міліції в останні роки знадобилося у зв'язку зі змінами в концепції правоохоронної діяльності та зміщенням її акцентів на функцію соціального обслуговування населення. Виникла необхідність озброєння працівників глибокими психологічними знаннями, що стосуються взаємодії з населенням і вирішення конфліктів, методами надання оперативної психологічної допомоги при втручанні в сімейно-побутові конфлікти, способами збереження індивідуальної витримки працівників міліції і протидії стресам, та ін.

Література:

•1. Медведєв В.С. Психологічна служба органів внутрішніх справ: історія, сучасний стан, перспективи розвитку / В.С. Медведєв // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ України. - К.: вид-во УАВС, 1997. - Вип. 2. - С. 73-80

•2.  Моррис Х. Изучение лиц, поступающих на службу в полицию: собеседование и психологическое тестирование. // Сборн. рефератов зарубежных публикаций. - 1989. - № 46. - С.43. - / Пер. с англ. Jorn. Police Chief, 1979. - № 7. - Р. 50-51

  


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>