XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Асланян Т.С. ПІДЛІТКОВА КРИЗА І ПРОБЛЕМА ЗАЛЕЖНОЇ ПОВЕДІНКИ.

Старший викладач кафедри прикладної психології

Асланян Тетяна Сергіївна

Слов'янський  державний педагогічний університет

  ПІДЛІТКОВА КРИЗА І ПРОБЛЕМА ЗАЛЕЖНОЇ ПОВЕДІНКИ

         Термін криза багатозначний. В різних психологічних теоріях він використовується по-різному і зв'язується з різними явищами психічного життя людини. У вітчизняній психології уявлення    про вікову    кризу     ввів

П. П. Блонській, потім описував і змістовно розкривав Л. С. Виготській.  Вікова криза - теоретичне поняття, що позначає перехід у віковому розвитку до нового якісно специфічного етапу. Це  особливі, відносно нетривалі - до року - періоди онтогенезу, що характеризуються  різкими психологічними змінами.

         На думку Л.С.  Виготського, вікові кризи обумовлені, перш за все, руйнуванням звичної соціальної ситуації розвитку і виникненням іншій, яка більш відповідає новому рівню психологічного розвитку дитини [2]. На форму, тривалість і гостроту протікання криз впливають індивідуально-типологічні особливості дитини, соціальні і мікросоціальні умови, а також особливості виховання в сім'ї . Якщо звернути увагу на підліткову кризу, то слід зазначити, що особливості розвитку особистості в цьому віці виявляються в наступних симптомах: виникають труднощі у відношенні з дорослими, негативізм, упертість, байдужість до оцінки успіхів, відхід з школи, оскільки головне для дитини відбувається тепер зовні школи; прагнення до компанії однолітків (пошуки друга, пошуки того, хто може тебе зрозуміти).

         Для багатьох сучасних підлітків об'єктом, який  «розуміє» внутрішні переживання підлітків, «допомагає» відчути свою цінність та «стає» найцікавішим другом та співрозмовником є комп'ютер.  З поширенням комп'ютерів з'явилися підлітки, поведінка яких помітно змінена через те, що вони шукають постійного контакту з комп'ютером, полишивши звичні для свого віку захоплення, такі як футбол та вуличні ігри. Світ віртуальної реальності їм замінює все: заняття у школі, стосунки з батьками, зустрічі з друзями. Зовні вони вирізняються емоційною холодністю, відсутністю інтересу до всього, що не стосується комп'ютерів. Однак їхні комп'ютерні знання зазвичай неглибокі, оскільки ними керує не пізнавальний інтерес, а аномальна спрага віртуальної реальності. Це - ознаки так званої комп'ютерної залежності (адикції).

Англійською мовою порочні, хворобливі пристрасті називаються addiction, звідси виник термін "адиктивна поведінка" - addictive behavior, про яке писали Miller W., Landry M., а в нас Короленко Ц.П., Донських Т.А., Личко А.Е. і ін. Сам термін "адикція" стали використовувати як рівнозначний терміну "залежність". У виникненні адиктивної поведінки мають значення багато факторів: особисті особливості, характер середовищних впливів, біологічні фактори [3].

Більшість психодинамічно  орієнтованих спеціалістів вважають, що залежна (адитивна) поведінка переслідує низку цілей: спробу задовольнити потребу в контролі над непереносним афективним станом, пошук ідеалізованого об'єкта, керівництво каральним Супер-Его і збереження контролю як такого. Вирішення цього  парадоксу перебуває в конфлікті з несвідомими аспектами психіки та іншими її аспектами, тимчасово пригніченими. Адикція вміщує як втрату контролю над певними функціями Его, тобто втрату автономії Его, так і одночасний захват контролю несвідомими захистами Его та похідними потягів, що призводить до відігрування  (enactment) аддиктивної поведінки.  З погляду аналітиків, така поведінка виникає в результаті неадекватного розвитку чи передчасного руйнування в ранньому періоді дитинства зв'язку  «маля -мати» [5].

         Отже, підлітковий вік це критичний та перехідний вік особистості, який потребує особливої уваги з боку батьків дитини та шкільних психологів. Існування психологічної залежності від комп'ютерних ігор все ще викликає сумніви у багатьох фахівців і самих людей, що захоплюються комп'ютерними іграми. Проте безперечний той факт, що на сьогоднішній день достатньо велика кількість людей, що захоплюються існуванням у віртуальній реальності. Більшою мірою комп'ютерними адиктами стають діти і підлітки, що мають сімейні або шкільні конфліктні відносини і вони не прихильні ніяким серйозним захопленням. Саме вони знаходять у віртуальному світі віддушину і вважають своє перебування в мережі або успіхи в комп'ютерній грі достатнім для самоутвердження і для поліпшення психічного стану.

Література:

•1. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность //Гуманитарные исследования в Интернете /Под ред. А.Е. Войскунского. - М., 2000. - С. 11-39.

•2. Выготский Л.С. Собрание сочинений.: В 6-ти т. - М.: Педагогика, 1982-1984.

•3. Короленко Ц.П. Аддиктивное поведение. Общая характеристика и закономерности развития //Обозрение психиатрии и медицинской психологии. - 1991. - №1. - С. 8-15.

•4. Психология и лечение зависимого поведения /Под ред. С.Даулинга /Пер.с англ..Р.Р. Муртазина. - М.: Независимая фирма «Класс», 2000. - 240с.- (Библиотека психологии и психотерапии, вып.85).

•5. Психологічний довідник учителя. Книга 2. В 4 книгах /Упоряд.: В.Андрієвська/ За заг. ред. С. Максименка - К.: Главник, 2005 - 112с. - (Психолог. інструментарій).


Один комментарий к “Асланян Т.С. ПІДЛІТКОВА КРИЗА І ПРОБЛЕМА ЗАЛЕЖНОЇ ПОВЕДІНКИ.”

  1. Олексій:

    Дуже цікава інформація. Щиро дякую атору за статтю - вона допомогла мені при написанні реферату


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>