Авер’янова Л.П., к.е.н., Лубенченко О.Е. ВПЛИВ ДЕЯКИХ НОРМ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ НА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Авер'янова Л.П., магістрант.
Донбаський державний технічний університет
Науковий керівник: Лубенченко О.Е., к.е.н., доцент
ВПЛИВ ДЕЯКИХ НОРМ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ НА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
В роботі розглянуто: зміни в податковому законодавстві, які набули чинності з моменту вступу в дію Податкового кодексу України та впливають на деякі операції під час виконання зовнішньоекономічної діяльності.
Постановка проблеми: В сучасних умовах будь-яка держава тим або іншим чином регулює, стимулює або обмежує практично всі сфери міжнародних економічних зв'язків. Державне регулювання поширюється на зовнішню торгівлю, міжнародний рух капіталу, валютні та кредитни відносини, науково-технічний обмін, міжнародне переміщення робочої сили [2]. Під час регулювання зовнішньоекономічних зв'язків держава використовує методи та інструменти, спираючись на державні і національні інтереси, цілі, завдання. До інструментів і способів впливу відносяться митні тарифи, квоти, податки, міждержавні догвори і угоди, заходи по стимулюванню експорта та імпорта. Україна має історично, географічно, виробничо, науково-технічно обгрунтовані можливості для поліпшення своїх позицій у світовій спільноті і тому постає необхідність аналізу фінансових аспектів на яких будується зовнішньоекономічна діяльність. Намагаючись привести законодавчу базу країни до світових стандартів, переслідуючи мету стабілізації економіки та вдосконалення податкового законодавства, 02.12.2010 року Верховною радою України був прийнятий Податковий кодекс України (далі - ПКУ), до якого на дату 04.11.2011 р. Верховною радою було прийнято вже одинадцять Законів, які вносять зміни та доповненя до ПКУ [1].
Мета: Висвітлення проблем, що існують в Україні стосовно зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання. Визначення позитивних або негативних змін у законодавстві, що впливають на зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів господарювання України, шляхом порівняння Законів, які діяли до прийняття ПКУ та відповідних розділів ПКУ.
Викладення матеріалу: При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, суб'єкт господарювання займається експортм або імпортом продукції, товарів, робіт, послуг. При здійсненні операцій експорту суб'єкт господарювання нараховує податок на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою нуль відсотків , та має право на бюджетне відшкодування ПДВ. Бюджетне відшкодування , це відшкодування різниці між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникнуть протягом податкового періоду, та сумою податкового кредиту цього ж звітного періоду, та яке підтверджено правомірністю такого відшкодування за результатами перевірки платника податку. Автоматичне відшкодування пдатку на додану вартість - одне з нововведень, запроваджених в Україні з новим Податковим кодексом. Ціль такого нововведення - швидке отримання заявлених коштів без контактів з податковою службою. Для цього потрібно лише подати вчасно податкову декларацію з ПДВ, потім спеціальна комп'ютерна програма здійснить автоматичний відбір тих платників податків, які відповідають критеріям автоматичного відшкодування. Зрештою, Державна податкова адміністрація передає перелік таких підприємств до Державного казначейства [6]. В п.200.19 ст.200 Податкового кодексу перелічено критерії, якім повинен відповідати платник податку, щоб розраховувати на автоматичне відшкодування ПДВ. Зокрема, до таких критеріїв належить вимога до розміру заробітной плати співробітників, а саме, в пп.200.19.5 п.200.19 ст.200 зазначено: «У яких середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів)...».
Особливістю відображення в обліку операцій з іностраною валютою є те, що розрахунки між контрагентами відбуваються у валюті, зазначеній у договорі, а в обліку ці суми відображаються в національній валюті (гривні). Тому виникає необхідність визначення курсових різниць при здійсненні валютних операцій, які є неод'ємной складовой зовнішньоекономічної діяльності. До прийняття ПКУ визначення курсових різниць при експортних операціях відбувалось окремо в податковому обліку, та окремо в бухгалтерському обліку, та регулювалось п. 7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. [1] (далі - Закону про прибуток):
1. Балансова вартість отриманої (або такої, що планується до отримання, якщо доходи лише були нараховані) іноземної валюти не змінювалась до кінця звітного періоду, в якому надходила іноземна валюта, як виручка від реалізації товару, незважаючи на всі зміни валютного (обмінного) курсу за цей період (від моменту надходження валютної виручки і до кінця звітного періоду).
2. Балансова вартість отриманої іноземної валюти (тобто гривневий еквівалент валюти) визначалась або на дату отримання доходу, або на дату його нарахування, залежно від того, яка подія відбувалася першою: відвантаження товару чи отримання валютних коштів. Тобто з урахуванням вимог пп. 11.3 ст.11 Закону про прибуток виходило, що якщо першою подією є: 1) відвантаження товару - то до складу валових доходів зараховувалась сума доходу, перерахованого у гривні за курсом, що діяв на дату відвантаження товару; 2) надходження валютної виручки - то і валовий дохід визнався за курсом, встановленим на дату надходження валюти.
А в бухгалтерському обліку необхідно було керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 р. N193 (далі - П(С)БО 21): « ... Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержаного від інших осіб у рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходів звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату отримання авансу. У разі отримання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів... Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу... Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей операційної діяльності відображаються у складі інших операційних доходів (витрат)». Тому виникала ситуація, коли на момент надходження іноземної валюти у податковому обліку курсові різниці не відображались. Та, незважаючи на те, що на дату надходження валюти, при первинному відвантаженні товару, офіційний (валютний) курс НБУ дещо змінювався, валові доходи залишалися такимиж самими. А в бухгалтерському обліку бухгалтеру все-таки доводилося відображати курсову різницю на підставі п. 8 П(С)БО 21. В чиному Податковому кодексі цей момент урегюльовано статтею 153 «...Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку...». Спираючись на П(С)БО21 це означає, що позитивне значення курсових різниць відноситься до доходу платника податку та впливає на збільшення суми податку на прибуток, а від'ємне значення курсових різниць , відповідно, ураховується у складі витрат платника податку, та зменшує суму податку на прибуток.
Висновки: Введення автоматичного відшкодування ПДВ, в цілому має позитивний вплив на зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів господарювання, стимулює діяльність національного виробника, та полегшує процедуру бюджетного відшкодування при експорті. Але залишається незрозумілий встановлений ПКУ критерій що до розміру заробітної плати співробітників суб'єкта господарювання , якій розраховує на автоматичне відшкодування ПДВ. Зарплати на підприємствах дуже відрізняються залежно від регіонів та галузей зайнятості. З встановленим критерієм рівня зарплати в пп.200.19.5 п.200.19 ст.200 ПКУ можуть впоратися переважно підприємства металургійної та машинобудівної промисловості. Для збільшення кількості осіб, які можуть претендувати на автоматичне відшкодування ПДВ , необхідно зменшити розмір заробітної плати співробітників, зазначений в пп.200.19.5 п.200.19 ст.200 ПКУ. Уреглювання податкового обліку та бухгалтерського обліку, в частині визначення курсових різниць при здійсненні валютних операцій, має позитивний вплив на організацію обліку на підприємствах, та вилучає необхідність подвійного обліку.
Література:
1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р;
2. Курс економики:Учебник. -3-е изд.,доп./ Под ред.Б.А.Райзберга.-М.:ИНФРА-М,2000.-716с. - (Серия «Высшее образование»);
3. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" затв. наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 р. N 193;
4. Проблеми податкового регулювання в Україні та шляхи їх вирішення / Г.Нагорняк,Ю.Вовк // Галицький економічний вісник. - 2010. - №2(27).- с.140-152 ;
5. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17. Податковий Кодекс України , Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс вiд 02.12.2010 № 2755-VI;
6. http://blog.ubr.ua/pravo/avtomatichne-vdshkoduvannia-pdv-hotli-iak-krashe-viishlo-iak-zavjdi-1584.
