Батальщикова Е.Ю. ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНТЕРАКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З УЧНЯМИ ПІД ЧАС ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Батальщикова Елліна Юріївна
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНТЕРАКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З УЧНЯМИ ПІД ЧАС ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Сучасні дослідження доводять, що основною функцією професійної підготовки вчителя в університеті повинна стати практична, яка забезпечує підготовку студента до здіснення різноманітних видів професійної діяльності і має на меті: поглиблення теоретичних знань з предмету викладання на основі практичного навчання; вироблення у майбутніх педагогів умінь та навичок практичної діяльності в навчально-виховних закладах, перший позитивний досвід [1; с. 59].
Метою наших тез - є переосмислення суті практичної підготовки студентів гуманітарних дисциплін і спрямування педагогічної практики на формування готовності майбутніх педагогів до взаємодії з учнями на засадах інтерактиву.
Поняття професійної підготовки спеціалістів було у центрі наукових інтересів багатьох науковців: С. Архангельского, В. Галузинського, О. Глузмана, О. Грішкової, Т. Десятової, Н. Кузьміной, І. Лернера, С. Маринчак, Н. Ничкало, І. Зязюна, О. Пєхоти, І. Дичківської, Б. Поруса та інших.
На нашу думку, реалізація практичної функції професійної підготовки студентів до інтерактивної взаємодії з учнями може бути забезпечена за умов розвитку у майбутніх педагогів наступних якостей та вмінь:
- позитивне ставлення до застосування інтерактивних технологій навчання у ЗНЗ;
- креативність, орієнтація на творчий пошук;
- прагнення пошуку нових методів і прийомів;
- вміння зацікавити колег та учнів новими ідеями;
- сформованість рефлексивної позиції;
- прийняття демократичного стилю спілкування;
- прагнення до вдосконалення свого професійного рівня, до само актуалізації.
Реалізацію цієї ідеї ми пропонуємо спрямувати на досягнення наступних цілей:
•1. Розвиток креативних здібностей студентів, що надасть майбутнім педагогам можливості підходити до проблеми застосування інтерактивних технологій навчання творчо, спрямовувати свої зусилля на розвиток креативності у дітей.
До здібностей і якостей, що формують креативний компонент готовності, ми відносимо наступні: прагнення до створення власних творчих завдань, здатність проявити творчу індивідуальність, спроможність генерувати нові ідеї, орієнтація на творчий пошук, уміння розвивати креативність дітей.
•2. Формування рефлексивної позиції, що надасть студентам можливості аналізувати і оцінювати власну професійну діяльність, роботу колег та учнів; правильно складати план корекції у подальшій роботі з учнями, бути об'єктивними і критичними у самооцінці.
•3. Формування позитивного мотиваційного поля. Мотиваційний компонент, на нашу думку, є одним з найважливіших. Задача ВНЗ полягає у тому, щоб професійна діяльність на засадах інтерактиву, прагнення до вдосконалення свого професійного рівня протягом життя, зацікавленість у високих професійних результатах, прагнення пошуку нових методів і прийомів стала для студентів внутрішньою потребою.
•4. Прийняття студентами демократичного стилю спілкування, як єдиного можливого за умов інтерактивної взаємодії.
На нашу думку, студенти мають усвідомити, що якщо вчитель прагне виховати самодостатню особистість, яка здатна до розвитку, самореалізації у суспільстві, то відносини у парадигмі „вчитель-учень" мають будуватися тільки на засадах демократії, взаємоповаги та толерантного ставлення до особистості.
Технологічно досягнення вищеозначених цілей ми пропонуємо здійснювати через оновлення змісту програми педагогічної практики студентів гуманітарних дисциплін, орієнтацію їх на творче вирішення завдань поставлених перед ними, на співробітництво та співтворчість як з учнями, так і з колегами.
Приступимо до характеристики оновленого змісту програми педагогічної практики студентів педагогічних Вишів, який, на нашу думку, сприятиме розвитку у студентів якостей і набуттю навичок, що є необхідними для професійної діяльності на засадах інтерактиву.
У контексті навчання студентів практичним навичкам застосування інтерактивних технологій навчання у ЗНЗ, ми вважаємо за необхідне зорієнтувати психолого-педагогічна практику на інтерактив і додати до змісту її програми наступні завдання:
- відвідати уроки провідних вчителів-практиків та колег-студентів та зробити їх аналіз за запропонованою нами схемою, що аналізує характер інтерактивної взаємодії (табл. 1);
- розробити та апробувати власні творчі завдання для роботи в інтерактивному режимі;
- виступити на методичному об'єднані у школі, з метою ознайомлення майбутніх колег з новітніми технологіями навчання та рекомендаціями вчених щодо їх застосування.
Ми вважаємо, що перше завдання сприятиме формуванню у студентів рефлексивної позиції. Одним із критеріїв готовності студентів до вчительської праці на засадах інтерактиву, на нашу думку, є сформованість рефлексивної позиції. Ця позиція реалізується через саморозуміння й розуміння іншого, самооцінювання й оцінювання іншого, самоінтерпретацію й інтерпретацію іншого. Прагнучи зрозуміти думки і дії іншого, людина виявляє здатність рефлексивно ставитися до себе [2; с. 283].
Одним із критеріїв готовності студентів до застосування інтерактивних
технологій навчання в ЗНЗ, на нашу думку, є зорієнтованість на створення власних творчих завдань, на експериментальну діяльність.
Саме тому, до програми педпрактики було включено завдання розробити та апробувати власні творчі завдання для роботи в інтерактивному режимі, що сприятиме розвитку креативних здібностей студентів. Такі творчі набутки та розробки можуть бути об'єднані у єдиний творчий проект, зроблений на основі співпраці та співтворчості з іншими студентами-практикантами.
Завдання ВНЗ бачиться нам у вихованні міркуючого педагога, здатного до критичного аналізу, до обстоювання своєї точки зору, здатного не тільки застосовувати вже існуючі інтерактивні технології навчання, але і націленого на інноваційну діяльність по розробці і створенню нових засобів роботи в інтерактивному режимі. Саме створення творчих ініціативних груп може посприяти виконанню цього завдання.
Для вчителя сучасної школи важливими є такі вміння як: інноваційне мислення, уміння зацікавити колег та учнів новими ідеями, інформованість про новітні педагогічні технології, володіння дослідницькими вміннями, прагнення до підвищення свого професійного рівня протягом життя.
Формування та розвиток вище означених вмінь здається нам можливим за умов включення до змісту програми педпрактики виступів студентів на методичних об'єднаннях у школі, з метою ознайомлення майбутніх колег з новітніми технологіями навчання та рекомендаціями вчених щодо їх застосування.
Готуючись до виступу на методичному об'єднані, студенти опановують певні інформаційні вміння: знаходити необхідну інформацію в літературі та в Інтернет-мережі, виділяти головну та другорядну інформацію, аналізувати точку зору різних авторів, аргументувати власні думки.
Подальше дослідження бачиться нам у розробці методичних рекомендацій та технологічних прийомів для керівників педагогічної практики та вчителів фахових дисциплін з метою поліпшення рівня готовності майбутніх вчителів до професійної діяльності на засадах інтерактиву.
Табл. 1
Схема аналізу уроку
(на виявлення рівня практичної готовності студентів до здійснення навчального процесу в інтерактивному режимі) [3]
П.І.Б. вчителя____________________________________________________
Предмет викладання________________________________________________
Школа______________________________Клас____________________
| Інтерактивна орієнтація вчителя | Оціночна шкала | Традиційна позиція вчителя | ||||||
| 1.Атмосфера співробітництва: учитель та учень заражають друг друга творчою енергією. | 3 | 2 | 1 | 0 | -1 | -2 | -3 | 1.Відносини між вчителем та учнями мають формальний характер |
| 2.Вчитель піклується щодо етики взаємовідносин та взаємодії (учитель-учень, учень-учень). | 3 | 2 | 1 | 0 | -1 | -2 | -3 | 2.Вчитель не акцентує увагу на формування культури спілкування і взаємодії. |
| 3.Всі учні задіяні у різних видах і формах навчальної діяльності. | 3 | 2 | 1 | 0 | -1 | -2 | -3 | 3.Діяльність учнів одноманітна, має репродуктивний характер, учні пасивні, утримуються від ініціативи. |
| 4.Наявність рефлексії: відповідям учнів дається розвернута оцінка, коментарій | 3 | 2 | 1 | 0 | -1 | -2 | -3 | 4.Відсутність рефлексії: відповіді учнів не коментуються. |
| 5.Активна позиція вчителя при організації навчальної взаємодії: включення у діяльність на всіх рівнях. | 3 | 2 | 1 | 0 | -1 | -2 | -3 | 5.Пасивна позиція: чітке дотримання конспекту, уникання імпровізації. |
| 6.Вчитель заохочує ініціативу учнів, створює умови для її реалізації. | 3 | 2 | 1 | 0 | -1 | -2 | -3 | 6.Вчитель боїться ініціативи учнів, побоюється проявити власну некомпетентність у непередбаченій ситуації. |
| 7.Диференційний підхід до учнів під час навчальної взаємодії. | 3 | 2 | 1 | 0 | -1 | -2 | -3 | 7.Жорсткий (авторитарний) підхід до організації навчальної взаємодії учнів. |
| 8.Зацікавленість педагога у оптимальній організації процесу і результату навчання. | 3 | 2 | 1 | 0 | -1 | -2 | -3 | 8.Налаштованість на результат за рахунок самого процесу навчальної діяльності. |
Література:
1. Чобітько М.Г. Самовдосконалення студентів-майбутніх учителів у процесі особистісно орієнтованої професійної підготовки/ М.Г.Чобітько// Педагогіка і психологія. - 2004. - №1(42). - С.57-69
2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології [Текст]: навч. посібник/ Дичківська І.М. - К.: Видавництво „ВІПОЛ", 2004. - 256с.
3. Каратаєва Е.В. Директор - учитель - ученик: пути взаимодействия [Текст]: монографія/ Е.В.Каратаєва, - М.: Сентябрь, 2000. - 120с.
battle@ lds.net.ua
