XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Батрин С.В. КОРПОРАТИВНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ ТА КОРПОРАТИВНИЙ СПІР: СПІВВІДНОШЕННЯ СУБ`ЄКТНОГО СКЛАДУ

Батрин С.В.

Аспірант Інституту держави і права ім. В. Корецького

  КОРПОРАТИВНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ ТА КОРПОРАТИВНИЙ СПІР: СПІВВІДНОШЕННЯ СУБ`ЄКТНОГО СКЛАДУ  

Останнім часом набуває актуалізації проблематика визначення суб`єктів корпоративних правовідносин. В зв`язку з цим висловлюється багато взаємовиключаючих думок. Одна з позицій грунтується на поділі корпоративних правовідносин на внутрішні та зовнішні. Йдеться про те, що дані відносини можуть виникати, змінюватися та припинятися не тільки між учасниками та корпорацією, але й іншими суб`єктами. До останніх подекуди відносять кредиторів, боржників, найманих працівників, державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна, місцеві державні адміністрації, безпосередньо державного реєстратора. Проте, вважаємо такі погляди необгрунтованими.

Особливого інтересу набувають спроби дослідження суб`єктного складу корпоративного правовідношення з позиції процесуальної практики, посилаючись на норми Господарського процесуального кодексу України та роз`яснення Вищого господарського Суду України [1]. Тут потрібно враховувати, що завдання господарського процесу (застосовно до окресленого предмету дослідження) полягає в тому, щоб вирішити корпоративний спір. Саме тому для суду важливо встановити перелік осіб, що охоплюються поняттям „учасник корпоративного спору", а не з`ясувати хто є суб`єктом корпоративного правовідношення. Якщо останнє питання має випливати з матеріального законодавства, то визначення суб`єкта корпоративного спору переслідує мету повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи. Саме тому в конкретному господарському процесі беруть участь не тільки учасники корпоративних правовідносин (учасник, корпорація), але й деякі інші особи - учасники корпоративного спору. Одне тільки посилання на той факт, що як відповідачем у корпоративних спорах залучається, скажімо, державний реєстратор не вказує на те, що він є учасником корпоративних правовідносин, адже ця особа виконує покладені на неї обов`язки саме з „обслуговування" господарських правовідносин, це посадова особа, яка від імені держави здійснює державну реєстрацію (ч.1 ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"[2, ст. 263])  самої корпорації, таким чином - сприяє виникненню корпоративних правовідносин. У господарському процесі, названий, та інші суб`єкти приймають участь на тій підставі, що вони визнаються учасниками спору з корпоративних відносин, проте не безпосередніми учасниками корпоративних відносин. Останні відповідно до законодавства визначаються відносинами, які виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. У свою чергу, такими правами наділяються виключно учасники корпорації (господарського               товариства: АТ, ТОВ, ТДВ). Всі інші суб`єкти не є учасниками відносин щодо корпоративних прав, оскільки вони їм безпосередньо не належать, не можуть бути ними реалізовані. З вищенаведеного можна зробити два висновки: по - перше,  поняття „суб`єкт корпоративного спору" є ширшим за поняття „суб`єкт корпоративного правовідношення"; по - друге, дані поняття не є однорівневими, знаходяться у різній правовій площині та не можуть ототожнюватися.   

Також вважаємо, що корпоративні правовідносини мають свої чіткі межі. У загальному вигляді, моментом їх виникнення є момент державної реєстрації юридичної особи, їх припинення визначається моментом припиненням юридичної особи. Аналізуючи окреме корпоративне правовідношення помічаємо, що воно може виникати у конкретного суб`єкта з настанням певного юридичного факту (укладення договору купівлі - продажу акцій, внесення запису до реєстру власників акцій), аналогічно щодо його припинення (з ініціативи учасника, юридичної особи, інших осіб [3, с. 572]). Отже відносини, які виникають до моменту державної реєстрації не є корпоративними, а їх учасники не є учасниками корпоративного правовідношення.

В цьому контексті практичний інтерес може становити наступне: якщо корпоративні правовідносини обмежуються чітким проміжком часу від виникнення до припинення, тоді і корпоративний спір, який розглядається у рамках господарського процесу, не мав би поширюватися на відносини, які виникають до моменту створення товариства. Але на практиці ситуація виглядає по - іншому. Згідно  п. 4 ч. 1 с. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Такий підхід законодавця можна пояснити. Цілком очевидно, що процесуальне право знаходиться на крок попереду до практичних життєвих ситуацій, в тому числі, йдеться і про відносини, які пов`язані з функціонуванням корпорації. І найменш доцільно виглядала б спроба розєднати два взаємов`язані процеси - процес зі створення юридичної особи, та фактичного вступу в корпоративні відносини. Тут перше „перетікає" в друге, обумовлює виникнення корпоративних правовідносин. В зв`язку з цим, у господарському процесі поняття корпоративних правовідносин трактується  широко та виходить за межі відносин, що складаються між учасниками та корпорацією. Проте, на нашу думку, варто говорити про необхідність введення до процесуального законодавства деталізуючої характеристики та викласти зазначену вище норму таким чином: „Господарським судам підвідомчі справи, що витікають з корпоративних та безпосередньо пов`язаних з ними спорів...". Таким чином, не вірно ототожнювати межі корпоративних правовідносин та  межі корпоративного спору. Учасник корпоративного спору - це не завжди учасник корпоративного правовідношення. 

Як влучно підкреслив свого часу О. Гірке, між корпорацією  (як збірною чи сукупною особою) та індивідуальними особами (учасники - авт.), що її складають, виникає особисто - правовий зв`язок, який є відсутнім поза корпорацією [4, с.4]. Іншими словами, цей зв`язок і є корпоративним правовідношенням з визначеним суб`єктним складом.

Література:

1.Пасічник К.М. http://intkonf.org/pasichnik-km-subektniy-sklad-korporativnih-pravovidnosin/

2.Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 31-32, ст.263

3.Кравчук В.М. Корпоративне право / Науково - практичний коментар законодавства та судової практики. - К.: Істина, 2008. - 720 с.

4.Корпоративное право: учеб. для студентов вузов, обучающихся по направлению „Юриспруденция" / отв. ред. И.С. Шиткина. - М.: Волтерс Клувер, 2007. - 648 с. - Авт. указаны на VI с. текста.

 


Один комментарий к “Батрин С.В. КОРПОРАТИВНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ ТА КОРПОРАТИВНИЙ СПІР: СПІВВІДНОШЕННЯ СУБ`ЄКТНОГО СКЛАДУ”

  1. Кирилл:

    Стаття досить цікава, дуже стисло викладені основні правові аспекти щодо цієї тематики. Вона буде корисною для людей, що не мають юридичну освіту!


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>