XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Батрин С.В. ВІДМЕЖУВАННЯ УЧАСТІ У КОРПОРАЦІЇ ВІД ЧЛЕНСТВА У ІНШИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Батрин Станіслав Віталійович

Аспірант Інституту держави і права ім. В. Корецького

  ВІДМЕЖУВАННЯ УЧАСТІ У КОРПОРАЦІЇ ВІД ЧЛЕНСТВА У ІНШИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ 

Останнім часом у науковій та практичній літературі у сфері корпоративного права набула поширення практика опису зв`язків учасника з корпорацією через терміни „членство" та „участь", як характеристик синонімічних. Подібне трактування зустрічається і у більш ранніх                   дослідженнях [1, 177].

Існує й інше бачення ситуації, в основу якого закладене пояснення участі та членства як взамозалежних категорій. Так, на думку О. Крупчана як учасник товариства, акціонер наділений правами, що виникають на підставі членства у товаристві [2, 76]. Тобто, як підставою володіння певним обсягом правомочностей учасника, розглядається набуття статусу члена організації. Такий висновок, в кінцевому рахунку, призводить до ототожнення термінів.

На думку В. Кравчука, члени - це поняття, найбільш наближене до поняття „учасник". Воно застосовується для позначення учасників непідприємницьких товариств, виробничих кооперативів. Автор вважає, що в силу того, що різниці між учасником та членом немає, законодавцеві слід було б уніфікувати термінологію і використовувати один термін - „учасник" [3, 13].   

На наш погляд, варто відмежовувати участь у організаціях корпоративного типу (АТ,ТОВ,ТДВ) від такого типу зв`язку, що характеризується уведеним до законодавства терміном „членство". Останній тип зв`язку радше притаманний відносинам, заснованим на першочерговому задоволенні духовних, культурних, спільних потреб членів об`єднання. Саме за цією логікою вибудоване вітчизняне законодавство про різного роду об`єднання громадян (громадські організації та політичні партії). Деякі неоднозначні трактування викликає спосіб врегулювання кооперативного господарювання, а зокрема і визнання осіб, які приймають безпосередню участь у такого роду активності - членами кооперативів. На перший погляд, один з різновидів кооперативних організацій, той же виробничий кооператив (як підприємство колективної власності, ст. 93 ГК [4, 144]), наразі функціонує як поєднання елементів  економічної вигоди та колективного вирішення питань господарської діяльності (один член - один голос). Разом з тим, дослідження розвитку кооперації, що як і товариства корпоративного типу мають початком утворення ідею досягнення спільного результату, наводить на думку, що на  певному етапі економічного та правового розвитку кооперація та підприємницькі товариства починають „рух у двох напрямах". Звісно, в сфері управління господарською діяльністю, можуть виникати точки перетину та запозичення (це є природнім, кожен тип господарської організації не може розвиватися у вакуумі, саме у взаємопоглибленні криються основи до діалектичного розвитку), проте сьогодні варто відмежовувати кооперацію та принципи побудови кооперативних відносин від тих відносин, що виникають у корпоративних організаціях.  Доречно говорити і про відмінність між участю в корпорації та членством у кооперації (хоча у виробничому кооперативі передбачається така форма зв`язку як трудова участь [5, 158], йдеться не про статус учасника, як юридичну площину, а про аспект процедурний: у такий спосіб член кооперативу має підтримувати діяльність організації).

В цьому ж контексті, якщо ототожнювати „членство" та „участь" у сфері непідприємницькій, варто звернути увагу на деякі особливості. Припустимо, той же член політичної партії, який може навіть не здогадуватися про рішення, які приймаються центральним керівним органом, проте по - аналогії він іменуватиметься учасником політичної партії. Але ж участь передбачає активний вплив на вирішення питань, їх безпосереднє вирішення. В той же час, особа, будучи членом певної організації, приєднується до чогось, але не обов`язково стає активним учасником діяльності певної організації. Членством засвідчується підтримання руху, організації; участю - ініціатива визначення напрямів її розвитку, прийняття рішень. В силу наведеного, недоречно говорити, що та ж „корпорація однієї особи" заснована на членстві одного учасника, оскільки йдеться про спеціальну форму участі (особливо - майнової) у господарських відносинах через створення фіктивного суб`єкта права.  

 У політичних партіях членство переважно посвідчується членським (партійним) квитком (форма фіксації членства в політичній партії визначається статутом політичної партії). Тут членство є символічним засвідченням прихильності загальнонаціональній ідеї розвитку, що викладена в програмних положеннях. Йдеться про рівень прихильності до діяльності, що розпочинається вже не на користь певного індивіда, - тут взагалі не йдеться про одержання благ від членства. Одночасно, не доводиться говорити і про майнову участь, як ознаку першочергову. Окрім відмінного правового інструментарію оформлення відносин з членства, очевидно, йдеться про об`єднання заради інтересу, який є вигідним „для всіх". При цьому, коли мова заходить про характеристику членства, слід звертати увагу, що такий зв`язок є набагато віддаленішим від того, що забезпечує участь. І це не кажучи вже про потребу відмежовувати підприємницьку мету у одержанні прибутку (що відображає участь у спільних ризиках, особливому управлінні) від вихідної мети у задоволенні спільних соціальних, культурних, духовних потреб, у т.ч. через форму об`єднання громадян, кооперації.

З боку господарсько - правового дослідження, в основі розмежування членства та участі, очевидно, може лежати критерій до розподілу суб`єктів господарювання на корпорації (об`єднання капіталів) та інші організації (об`єднання осіб).  Ключові ознаки корпорації вказують на превалюючий вплив у даній групі відносин, які зароджуються та розвиваються на основі власності і засновані на участі майна власників у торговому обігу з базовою метою - одержання прибутку. Початково, претензії на досягнення цієї мети мають бути підкріплені певним обсягом капіталу (майна), достатнім для участі у спеціальній формі господарської активності. Таким чином, під участю слід розуміти правовий звязок, який виникає та існує між корпоративною організацією та її учасниками з приводу набуття учасниками благ в результаті діяльності корпоративної організації [6, 11]. На противагу, членство надає можливість відсторонитися від вищеописаної ситуації та зосередити зусилля на досягненні якісно протилежних і головне, спрямованих на задоволення колективних інтересів, цілях.

Отже, відмінність у корінних властивостях дискусійних зв`язків дозволяє дійти висновку про виправданість різнопредметного застосування у законодавстві понять „учасник" та „член" господарської організації.

Література:

1. Мозолин В.П. Корпорации, монополии і право в США. -М.: Изд-во Мос.гос.ун-тета, 1966. -394с.;

2. О. Крупчан. Публічні і приватні засади в корпоративному праві України: правові питання. Вісник Академії правових наук України. 2(37). - с. 71 - 79;

3. Кравчук В.М. Корпоративне право. Науково - практичний коментар до законодавства та судової практики. - К.: Істина, 2008. - 720 с.;

4. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144

5. Гражданское право. Учебник. Часть I. Издание третье, переработанное и дополненное. / Под ред. А П. Сергеева, Ю. К. Толстого.- М.: ПРОСПЕКТ, 1998. - 632 с.

6. Корпоративное право: учеб. для студентов вузов, обучающихся по направлению „Юриспруденция" / отв. ред. И.С. Шиткина. - М.: Волтерс Клувер, 2007. - 648 с.

email: dobra2007@rambler.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>