XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Базурін В.М. ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ У РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ І ФІЗИКИ

Базурін В.М.

Глухівський національний педагогічний університет  імені Олександра Довженка

ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ У РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ І ФІЗИКИ

В наш час вимоги до рівня професійної підготовки учителів математики і фізики постійно зростають. В той же час бурхливий науково-технічний прогрес приводить до того, що набуті знання і вміння швидко старіють.

Розвиток дослідницьких умінь майбутніх учителів математики і фізики є необхідною умовою їх майбутньої професійної діяльності. Про це свідчать дослідження О.І.Ляшенка, В.Ф.Савченка, В.Г.Моторіної, С.А.Ракова, Ю.В.Триуса та ін.

Науковці О.І.Ляшенко [1], В.Ф.Савченко, З.І.Слєпкань приділяють значну увагу як розвитку дослідницьких умінь майбутніх учителів математики і фізики, С.А.Раков, О.В.Співаковський, Ю.В.Триус - використанню з цією метою інформаційно-комунікаційних технологій, М.І.Жалдак, В.О.Вітюк, С.А.Рамський, О.В.Рєзіна - застосуванню ІКТ в професійній підготовці майбутніх учителів математики і фізики. Однак детальний аналіз досліджень з даного напряму дає підстави вважати, що можливості Інтернет-технологій для розвитку дослідницьких умінь використовуються не повністю.

Нами визначені такі завдання дослідження: 1) встановити, які дослідницькі уміння розвиваються у студентів під час вивчення Інтернет-технологій; 2) визначити основні види дослідницьких завдань у процесі вивчення теми «Інтернет».

Відповідно до діяльнісного підходу у студентів розвиваються ті вміння, які переважають у відповідній діяльності. Науковці [2] відмічають, що в процесі роботи в мережі Інтернет у студентів розвиваються пошуково-інформаційні вміння, а також уміння висувати гіпотезу, організовувати власну дослідницьку діяльність. Варто зазначити, що під час вивчення теми «Інтернет» існує можливість проведення досліджень, у процесі виконання яких студенти проходитимуть етапи, характерні для справжніх досліджень: виділення проблеми, формулювання мети і завдань, пошук, узагальнення і систематизація зібраної інформації, визначення суттєвих характеристик явищ і процесів, їх порівняння, аналіз та графічне зображення результатів дослідження. При цьому  у студентів розвиваються такі дослідницькі уміння: бачити проблему, формулювати мету і завдання дослідження, вести пошук і обробку інформації, визначати суттєві характеристики явищ і процесів, аналізувати результати, оформляти їх у вигляді таблиць, графіків, діаграм. Коефіцієнт повноти для Інтернет технологій дорівнює 0,56 і є найвищим серед проаналізованих нами засобів ІКТ. Коефіцієнт мультимедійності, який характеризує можливості подання інформації у різному вигляді (текстова, графічна, таблична, аудіо) для Інтернет-технологій є найвищим серед проаналізованих нами і дорівнює 1. Коефіцієнт зміни умов дослідження дорівнює 1, що підкреслює можливості засобів Інтернет для організації навчально-дослідницької діяльності студентів. Однак сумарний бал дорівнює 2,56, що не дозволяє вважати Інтернет-технології найефективнішим засобом розвитку дослідницьких умінь. Варто відзначити, що лише Інтернет-технології мають можливості для розвитку уміння вести пошук інформації, що зумовлює необхідність розробки дослідницьких завдань з заданої теми.

Практика свідчить, що на лабораторному занятті через недостачу часу та різницю в індивідуальному темпі роботи студенти не встигають пройти всі етапи дослідження, тому завдання до лабораторних робіт слід формулювати таким чином, щоб студенти виконували лише деякі дослідження, а не всі його етапи: пошук інформації, порівняння можливостей пошукових машин Інтернет, порівняння браузерів. Розвиток дослідницьких умінь можливий лише за умови, коли студенти отримують приписи (інструкції) до виконання лабораторної роботи і виконують практичну частину, користуючись приписами, а дослідницьку частину - повністю самостійно. Відповідно приписи можуть бути алгоритмічні, напівевристичні та евристичні [1, 96-97].

У той же час індивідуальне навчально-дослідницьке завдання позбавлене вищевказаних недоліків: студент сам організовує власну діяльність, сам обирає темп роботи і час виконання, має можливість проявити свої творчі здібності, виконує більшість етапів, характерних для справжнього дослідження. Під час вивчення Інтернет-технологій доцільно використовувати завдання практичного та емпіричного типів. Особливості завдань практичного типу з теми «Інтернет» полягають у тому, щоб у процесі його виконання студенти порівнювали можливості певних програмних засобів, інформаційних ресурсів за власно розробленими критеріями і т.п.

Особливості завдань емпіричного типу з даної теми: завдання повинно бути сформульоване таким чином, щоб для його виконання необхідно було не лише зібрати відомості про певні складові мережі Інтернет, а й узагальнити, систематизувати їх, а також обґрунтувати результати дослідження.

Усе вищесказане свідчить про широкі можливості Інтернет-технологій для розвитку дослідницьких умінь майбутніх учителів математики і фізики.

Література:

•1.     Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности / В. И. Андреев. - М. : Высш. школа, 1981. - 240 с.

•2.     Ляшенко О.І. Стан і завдання педагогічних вузів республіки у розвитку науково-технічної творчості учнів / О.І.Ляшенко, А.Д.Бегека / З досвіду організації науково-технічної творчості студентів педінститутів: Міжвузівський збірник наукових праць: Республіканський учбово-методичний кабінет загальної середньої і педагогічної освіти / Під ред.Ляшенка О.І. - К, 1991. - С.3-5.

•3.     Рєзіна О.В. Формування інформаційно-пошукових та дослідницьких умінь учнів старшої школи в процесі навчання інформатики / Ольга Василівна Рєзіна / Дис. ... канд.пед.наук: 13.00.02. - К., 2005. - 234 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>