XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Бербенець О.І., Задорожна Я.Є., Заяц Я.І. ЩОДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ БАНКІВ УКРАЇНИ

Бербенець О.І., Задорожна Я.Є., Заяц Я.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського

ЩОДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ БАНКІВ УКРАЇНИ

Сучасний розвиток банківської системи України характеризується значною кількістю фінансово-кредитних установ, все більшою появою іноземних гравців на вітчизняному банківському ринку, а отже посиленням конкуренції. Такі тенденції змушують українські банки переходити до інноваційного шляху розвитку, успіх якого залежить від рівня використання ними свого інноваційного потенціалу. Інноваційний потенціал є одним з найбільш важливих індикаторів діяльності кредитних установ, руху їх інвестиційних потоків, рівня якості розрахункових операцій та ступеня захищеності інтересів клієнтів. Тому сьогодні актуальним є виявлення проблем формування інноваційного потенціалу українських банків, що дасть змогу виявити їх готовність до інноваційного розвитку.

Проблеми формування та управління інноваційним потенціалом суб'єктів господарювання знайшли відображення в роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, Вікулова В., Галушка Є., Гусакова М., Ільяшенка С., Кравченко С., Крухмаль О., Мартюшевої Л., Шипуліної Ю., Вютріха У., Друкера П., Істенберг-Шика Г. тощо.

Під інноваційним потенціалом банку розуміють цілеорієнтовану комбінацію його інноваційних ресурсів та потенційних можливостей, які за певних діючих внутрішніх і зовнішніх чинників інноваційного середовища можуть бути спрямовані на  підвищення його конкурентоспроможності та стратегічного успіху [1, с. 88]. Інноваційний потенціал фінансово-кредитної установи на даному етапі економічного розвитку має наступну структуру:

•-                     фінансова складова. Дослідження вітчизняного банківського сектору показало, що в останні роки спостерігається стійка тенденція до збільшення прибутковості банківського бізнесу. За останні роки на українському банківському ринку вже з'явилися: австрійський Raiffeisen International Bank-Holding AG; інший зарубіжний гігант французький BNP Paribas; Credit Agricole S.A. (Франція); Banca Intesa (Італія). Таких банків в Україні небогато, але вони є і зацікавлюють вони саме своєю мережею;

•-                     матеріально-технічна складова. Забезпеченість вітчизняних банківських установ ресурсами в цілому достатня. Сьогодні для більшості банків створено всі умови для побудови ефективного процесу їх функціонування. Але разом з тим, слід зазначити про низький рівень використання інформаційних технологій, тоді як для впровадження багатьох нових банківських продуктів необхідне нові сучасні програми;

•-                     інформаційна складова. Сьогодні для прийняття рішення про створення та запровадження нового продукту чи послуги фахівцям банківської установи необхідна достовірна та релевантна інформація. Тому для українського банківського сектору надзвичайно актуальними є питання підвищення інформаційної прозорості банківської сфери як обов'язкової складової її лібералізації;

•-                     організаційно-управлінська складова. Важливою умовою ефективної роботи створеного комерційного банку є вибір оптимальної організаційної його структури для успішного здійснення функцій управління, максимального задоволення інтересів клієнтів у різноманітних банківських послугах з метою досягнення банком основних стратегічних цілей;

•-                     маркетингова складова. Ефективність маркетингу у вітчизняних банках є досить низькою. Найчастіше банківський маркетинг розглядається як засіб реклами. Тому необхідне підвищення стратегічної та організаційної ролі маркетингу в банківській діяльності, особливо в розрізі взаємовідносин банку та клієнтів [2, с. 62-63].

З вище проаналізованої структури інноваційного потенціалу фінансово-кредитної установи можна виділити такі проблеми його формування: низький рівень капіталізації; низький рівень інформаційних технологій, відсутність технологій для проектного фінансування, низька  якість використовуваної техніки; закритість інформації, недосконалість законодавства; недостатня кількість кредитних бюро; неповне  використання  можливостей інструментів комунікацій; відсутність простору для самореалізації; нерозвиненість банківського маркетингу. Саме тому необхідно розробляти ефективні шляхи підвищення банківського інноваційного потенціалу, а саме:

-  пошук та реалізація напрямків використання інноваційного потенціалу;

-  виявлення прихованих можливостей (ресурсів) та шляхів  їх реалізації в проектах  інноваційної діяльності банку;

-  координація інноваційного потенціалу та інноваційних потреб банку;

-  відповідність інноваційного потенціалу потребам клієнтів.

Отже підводячи підсумок треба сказати, що для вітчизняної банківської системи перехід до інноваційної моделі розвитку є необхідним. Названі негативні чинники спричинили формування у вітчизняному банківському секторі стратегії запозичення банківських інновацій, яка дозволяє вітчизняним банкам у певній мірі конкурувати між собою на внутрішньому ринку, але разом з тим, унеможливлює їх вихід на зовнішні ринки. Запропоновані напрямки не можуть повністю вирішити проблеми інноваційного потенціалу банків України, але вони є рушійними у сфері вдосконалення банківського інноваційного потенціалу.

Література:

•1.     Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент: Уч. пособие. - СПб.: Питер. -2000. - с. 208

•2.     Мартюшева Л.С., Калишенко В.О Інноваційний потенціал підприємства як об'єкт економічного дослідження // Фінанси України. - 2008. -  С. 61-66.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>