XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Бережко-Камінська Ю.М. ТВОРЧА СКЛАДОВА РЕДАКТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТРУКТУРІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИДАВНИЧОГО БІЗНЕСУ

Бережко-Камінська Юлія Миколаївна,  

Аспірантка Інституту журналістики  

Київського національного університету ім. Тараса Шевченка,

ТВОРЧА СКЛАДОВА РЕДАКТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТРУКТУРІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИДАВНИЧОГО БІЗНЕСУ

Ключові слова: редактор, професія, професійні якості редактора, творча особистість редактора, творчість у виробництві, видавничий бізнес.

Сучасний світ надзвичайно динамічний і швидкоплинний, з великими соціальними, економічними, політичними та ін. потрясіннями і напруженнями. Прискорення, яким він позначається, охопило усі сторони життя. У зв'язку з цим, аби вижити, реалізувати свої здібності і розкритися як особистість, потрібно і самому весь час змінюватися, знаходити щось нове, творити. Потреба у творчих особистостях з високим рівнем духовності, морально-етичних цінностей, внутрішньої культури у поєднанні з професійною майстерністю, - це перш за все - вимога нашого часу.

Становлення людини як особистості найчастіше відбувається на тлі професійного зростання. Професія і особистість як феномен - надзвичайно взаємопов'язані і взаємозалежні поняття, які неможливо розглядати окремо одне від одного. Творча особистість у системі профорієнтації - питання, яке останнім часом усе частіше постає перед вченими: психологами, філософами, педагогами. Якщо ознайомитися з переліком професійних якостей, якими має володіти претендент на вакантну посаду багатьох професій, то серед найуживаніших: «креативність» або «творчий підхід». Сама ж творчість сьогодні вийшла за рамки фаху людей мистецтва і проникла ледь не у всі професії: менеджера, програміста, торгівця, педагога, бібліотекаря. Не стоїть осторонь і видавнича сфера, зокрема, редакторська діяльність: адже здатність до творчості - одна з основних рис, яка притаманна самій суті цієї професії. «Без творчого підходу до підготовки майбутніх фахівців неможливо очікувати, що  серед них з`явиться справжній професіонал» [3, с.319]. Саме творчі фахівці роблять значний внесок у виробництво і життя суспільства, визначають духовно-етичний стан та економічну потужність країни.

Актуальність проблеми творчості у редакторській діяльності посилюється не лише соціальною потребую у творчих людях, а й природною потребую особистості у власному розвитку, становленні і утвердженні у кращих проявах людської суті. Взаємообумовленість професійної діяльності редактора і його творчої індивідуальності позначається на усіх етапах виробничого процесу, починаючи з моменту створення видавничого продукту і завершуючи його успішною реалізацією. 

Мета  дослідження - висвітливши сутність поняття «творча особистість», дослідити психологічні, філософські, педагогічні та фахові підходи до осмислення феномену ролі творчої індивідуальності редактора у формуванні видавничої політики.

Практичною цінністю отриманих результатів може стати активне застосування матеріалу як під час професійного самовизначення майбутнього редактора і формування його як фахівця, так і під час безпосередньої професійної діяльності.

Отже, для того, щоб підійти до розгляду творчої складової редакторської діяльності, розглянемо основні поняття, які входять кола піднятого питання.

Професія - «вид трудової діяльності, занять, який вимагає від людини певної підготовки і відповідних якостей особистості» [9, с.269]. За іншим визначенням - це «визначений вид трудової діяльності, що виник у результаті суспільного розподілу праці і вимагає для її виконання здібностей, теоретичних знань і практичних навичок» [5, с.5]. Професія складається із групи споріднених спеціальностей.

Професія редактора в усьому світі упродовж багатьох років є привабливою і престижною серед інших подібних. Приваблює перш за все не так своєю матеріальною стороною, як інтелектуальністю, можливістю бути причетним до створення продукту (книжки), який може стати шедевром, бестселером, вплинути на розвиток культурних та соціальних процесів суспільства.

     Професійна компетентність редактора - особистісні можливості, завдяки яким фахівець має змогу ефективно реалізовувати завдання редакторського процесу; гармонійне поєднання теоретичних і практичних напрацювань, які необхідні для здійснення діяльності редактора. Не можна не погодитися із точкою зору О.Жирун, яка, опираючись на класифікацію Є.О.Климова, говорить про приналежність професії «редактор» відразу до трьох типів: «людина - людина», «людина - знакова система», «людина - художній образ». Ця приналежність допомагає визначити діапазон особистісних характеристик, необхідних для фахівця. Редакторські функції сьогодні дуже широкі і більш конкретно про віднесення цієї професії до певної класифікації можна говорити лише з огляду на спеціалізацію. Хоча, принагідно, зауважимо, що центральним об'єктом у діяльності будь-якого редактора є книга як продукт, який треба кваліфіковано підготувати з метою опублікування, успішного просування на ринок і задоволення потреб суспільства. Тому тип «людина - знакова система» займає у цій класифікації для професії «редактор» провідне місце.

Редакційно-видавничим процесом, за визначенням Н.З. Рябініної вважається інформаційно-технологічна систему, «в рамках якої відбувається продукування і громадська оцінка соціальної інформації». Центральною фігурою цього процесу і є редактор. [10, с.6]. Сучасний редактор - це спеціаліст у сфері книжкової справи, який уміє проектувати і конструювати книжку, виступає безпосереднім організатором, виконавцем і керівником процесу її створення та розповсюдження, користуючись у своїй діяльності підходами, обумовленими специфікою сучасного редакційно-видавничого процесу і включають спеціально розроблені методи, принципи і способи діяльності [10, с.6].

Характер роботи редактора, за класифікацією М.С.Тимошика, поєднує у собі чотири напрямки:

•1.     редактор як літературний працівник;

•2.     редактор як керівник редакційного колективу;

•3.     редактор як менеджер;

•4.     редактор як організатор малої видавничої структури певного профілю (11, с.426). Вищеназвані напрямки вказують на широту фахового діапазону професії редактора і поле для прояву його творчої індивідуальності. 

Професійні якості, уміння, навички, необхідні для успішної кар'єри редактора. Сучасний фахівець - це «особистість, яка не тільки володіє професійними  знаннями  та формалізованими  навичками,  технологічними прийомами в тій або іншій сфері застосування своєї праці, але і здатна нестандартно, творчо, інноваційно мислити, якісно вдосконалювати виробничі, організаційні, управлінські та інші процеси й види трудової діяльності,  реконструювати  їх  за  новими  принципами, що  відповідають вимогам часу» (Виділено Ю.Б.-К.), [8, с.224].

Професійні якості це - «індивідуальні якості суб'єкта діяльності, що впливають на ефективність діяльності й на успішність освоєння цієї діяльності» (13). Професійні якості - це |динамічне явище; формуючись поступово, вони постійно розвиваються і перебувають на різних етапах досягнення фахівцем професійних висот неоднаковими й різнорівневими|.

Е.Ф. Зеєр вказує на такі професійні якості, потрібні будь-якому компетентному спеціалісту: спостережливість, розвинену образну, рухову й інші види пам'яті, технічне мислення, просторову уяву, уважність, емоційну стійкість, рішучість, витривалість, наполегливість, цілеспрямованість, дисциплінованість, самоконтроль та ін. [4].

Професійний успіх у певних видах діяльності частково забезпечують високі професійні якості, які за своїми функціями можуть бути як психічними та особистісними, так і непсихологічними властивостями суб'єкта (соматичними, біологічними, морфологічними, конституційними, типологічними, нейродинамічними та ін).

Професійні якості редактора: начитаність, широкий кругозір, інтерес до літератури і процесу пізнання, гармонійне поєднання творчого потенціалу і господарського мислення, вміння керувати, комунікабельність, моральна відповідальність, вимогливість до себе та інших, добре володіння пером, уміння чітко висловлювати свої думки, аналітичний склад мислення, здатність творчо мислити, непідкупність, повага до інших людей та самоповага, відчуття такту, уміння приймати адекватні ситуації рішення, прогнозувати її подальше розгортання, активність, працелюбність, енергійність, оптимізм.

М.С.Тимошик узагальнив фахові вимоги редактора і поділив їх на блоки:

1. Освіта працівника редакторсько-видавничого цеху - поглиблена гуманітарна (історія, філософія, політологія, культурологія, економіка, правознавство, соціологія, психологія, логіка, українська та світова літератури), за необхідністю - друга (економічні, юридичні, природничі спеціальності тощо). Бездоганне володіння державною мовою та однією-двома іноземними.

2. Необхідність засвоєння цілого комплексу професійно зорієнтованих дисциплін, які умовно можна поділити на такі розділи:

•·        історичний (історія видавничої справи та редагування);

•·        теоретичний (основи видавничої справи та редагування, теорія масової комунікації, теорія твору, текстознавство);

•·        творчий (редагування за видами видань, художнє та технічне редагування, редакторська майстерність);

•·        організаційно-практичний (організація та планування видання, коректура, поліграфія, режисура та архітектоніка видання);

•·        нормативно-правничий (видавничі стандарти, авторське право, правові основи масової комунікації);

•·        маркетинговий (видавничий бізнес, видавнича справа за кордоном, електронна комерція).

•3. Високий рівень комп'ютерної грамотності. Знання таких предметів як «Макетування і верстка», «Система верстки», «Дизайн видання».

•4. Блок специфічних фахових вимог: патріотизм і порядність редактора. Іншими словами - морально-етичні засади не лише діяльності, а прояву самої особистості [11, с.205-208].

Різноманітність виробничих ситуацій, які постають перед редактором, їхня неоднозначність і багатовимірність потребують варіативних підходів до їхнього аналізу і вирішення, що можливе лише за умов творчого підходу.

В умовах сьогодення у сфері книговидання, як і загалом у ЗМІ, помітно зміцнюються саме творчі засади діяльності редактора, що зумовлено перш за все новизною змісту кожного окремого твору, індивідуальністю авторського бачення, мислення, стилю викладення, композиції, читацьким та цільовим призначенням видавничого продукту.  «Редагування - процес творчий і багато в чому залежить від типу видання. Кожен новий рукопис вимагає від редактора нових підходів, нових рішень, нових ідей» (Виділено - Ю.Б.-К.), [1].

Творчість сучасні вчені розглядають як людську діяльність «вищого рівня у процесі пізнання і перетворення оточуючого природного і соціального світу, в результаті чого змінюється й сама людина (форми і способи її мислення, особистісні якості): вона стає творчою особистістю» [2, с.68].  

Сьогодні престижно належати до типу «творчих особистостей». На сьогодні зафіксовано уже понад 120 філософських визначень творчості. Завдячуючи вагомим науковим внескам Л.С.Виготського, Дж.Гілфорда, С.Л.Рубінштейна, М.Бердяєва, Е.Ноймана, А.Маслоу, Ж.Піаже, Е.Торренса, З.Фрейда, В.Новікова, Д.Б.Богоявленської, А.Пуанкаре і багатьом іншим, як вітчизняна так і зарубіжна наука напрацювала чимало досліджень проблем творчості, пошуків її визначення, проявів і методів розвитку тощо, хоча і лишила ще незакриті питання.

Питання творчого підходу у професійній діяльності редактора на сьогодні розкрите в недостатній мірі, не дивлячись на те, що творча складова видавничого процесу є не менш значущою, аніж організаційна чи адміністративна; а в контексті усвідомлення значення творчого підходу як вищого рівня професіоналізму, ця тема набуває ще більшої актуальності. «Творчу діяльність не можна розглядати як дещо відокремлене, підпорядковане властивим тільки їй законам. Вона є закономірним етапом людської діяльності взагалі, підсумком попереднього розвитку форм цієї діяльності, новою, якісною сходинкою формування особистості». [2, с.65].

Цінними у цьому контексті є спостереження І.Я.Лернера, завдяки яким прослідковується взаємозв'язок професіоналізму і прояву творчого начала. Дослідник виділяє наступні процесуальні риси творчості у діяльності:

- самостійне перенесення знань та умінь в нову ситуацію;

- бачення нової проблеми в традиційній ситуації;

- бачення структури об'єкта;

- бачення, на відміну від традиційної, - нової функції об'єкта;

- врахування альтернатив під час розв'язання проблеми;

- комбінування та перетворення раніше відомих способів діяльності у розв'язанні нової проблеми;

- відкидання всього відомого та створення принципово нового підходу, способу або пояснення  [7, с.52].

Усе це підтверджує думку про творчий підхід до професійної діяльності як про вищий прояв професіоналізму і майстерності особистості. Вище вираження своєї індивідуалізації людина знаходить у творчій діяльності. Унікальна, самобутня особистість реалізується у творчій діяльності. То ж доречним буде переконання А.В.Шопіної: «творчість приходить тільки тоді і тільки до тих, для кого характерне ціннісне ставлення до праці, хто прагне підвищення  професійної  кваліфікації, поповнення знань і вивчення досвіду». [14, с.476].

В. Клименко наголошує: "творча людина -  зрячий серед сліпих. Коли вона відкриває задачу (нерозгадану таємницю) і відчує її гострі кути, то вона знає, куди йти і над чим працювати, бачить те, що не бачать і не відчувають інші" [6, с.13]. 

Особистісний аспект творчості передбачає такі риси особистості, які  визначають створення в ході творчого процесу унікального якісно нового та оригінального  продукту. Серед подібних рис важливу роль відіграють інтуїтивні можливості, уява, прагнення особистості [3, с.324]. Творчий процес - «інтелектуальний процес, результатом якого є нові відкриття чи створені людиною оригінальні продукти матеріальної і духовної культури» [9, с.269]. Він завжди нерозривно пов'язаний із творчою особистістю. Творча особистість, - особистість, яка здатна ставити та знаходити оригінальні рішення задач з високим рівнем мотивації до реалізації своїх ідей. Справжня творча особистість проявляється в умінні задавати новий еталон роботи. Її масштаб вимірюється масштабом тих завдань, у процесі вирішення яких вона і виникає і формується. У справах, які виходять за межі власної персони, які є інтересом суспільства, або, принаймні, багатьох інших людей. Сила особистості базується на силі устремлінь, потреб і цілей індивідуумів, сконцентрована у ній як у фокусі. Неповторність особистості - у відкритті нового для усіх, у направленні своєї діяльності на суспільне благо.

Творчий редактор - це творча особистість, яка характеризується високим рівнем розвитку мотивів, особливостей, творчих умінь, що сприяє успішній творчій професійній діяльності і формуванню професійної культури, яка в результаті відповідної фахової підготовки і самовдосконалення набуває необхідних знань, умінь і навичок.

Редакторська творчість - це процес, який бере початок із засвоєння накопиченого суспільством і професійною сферою досвіду  і переходить у стан перетворення  існуючого досвіду шляхом від пристосування  до  трансформації редакторської діяльності і оптимізації її результатів і наслідків.

Творчий потенціал редактора формується на основі двох компонентів: творчо-професійного і соціального досвіду. Без спеціальної фахової підготовки і достатнього рівня знань успішна редакторська творчість неможлива.

Упевнено проводити видавничу політику, яка б у такий нестабільний і мінливий час утримувала б видавництво на високому економічному і соціальному рівні здатен у першу чергу тільки ерудований редактор, який має як спеціальну ґрунтовну підготовку, так і потужний творчий потенціал, щоб шляхом активізації творчої уяви та уявного експерименту знаходити нові оригінальні шляхи опрацювання нагальних питань.

Редактору часто доводиться вирішувати велику кількість типових і нестандартних професійних завдань у різноманітних варіантах обставин. Вирішуючи ці завдання, він вибудовує свою діяльність, яку можна віднести до загальних правил евристичного пошуку:

•·        аналіз  ситуації;

•·        проектування результату відповідно до вихідних даних;

•·        аналіз наявних засобів, потрібних для перевірки припущення і досягнення необхідного результату,

•·        оцінка отриманих результатів, формулювання нових завдань.

«Якщо у редакціях періодичних видань посада редактора, головного редактора є керівною, отже, адміністративною, не зовсім творчою (такими є посади кореспондентів, оглядачів), то у видавництвах редактори є найголовнішими творчими працівниками». [12, с.35].

Творча редакторська діяльність, як і будь-яка інша творча діяльність, складається з наступних етапів:

•1.     виникнення задуму; 

•2.     опрацьовування задуму та перетворення його в  ідею (гіпотезу); 

•3.     пошук шляхів реалізації.

Досвід професійної творчості редактор набуває в результаті систематичного застосування на практиці своїх творчих задатків під час вирішення поставлених виробничих завдань. Сферу проявів творчості редактора не можна звужувати до рівня творчої складової у процесі виготовлення видавничого продукту.

Творчість редактора проявляється у таких складових його діяльності:

•·    вивчення попиту і пропозицій у суспільстві, на основі чого відбувається вибір стратегічного напрямку діяльності видавництва;

•·    добір творів та авторів, рівень і напрямок яких відповідають обраній видавничій політиці;

•·    комунікативна сторона взаємодії редактора з колегами та авторами;

•·    безпосереднє створення видавничого продукту;

•·    пошук шляхів реалізації продукції та ін.

У сфері особистості творчість редактора виявляється як його самореалізація на основі усвідомлення себе творчою особистістю, визначення індивідуальних шляхів свого професійного розвитку та побудови власної програми самовдосконалення.

Сфера прояву редакторської творчості визначається структурою редакторської діяльності, охоплюючи при цьому й інші сторони: конструктивну, організаторську, комунікативну і гностичну.

Результатом творчого підходу до редакторської діяльності можуть стати успішно реалізовані видавничі проекти, починаючи моментом створення безпосереднього продукту (книжки) і завершуючи активним попитом на нього суспільства. Яскрава творча особистість редактора, стаючи своєрідним магнітом літературного та наукового світу, здатна не лише об'єднати навколо себе сильних авторів, а й створити потужне, конкурентноспроможне видавництво.

Література:

•1.  Антонова С.Г., Соловьев В.И., Ямчук К.Т. Редактирование. Общий курс: Учебник для вузов. - М.: Изд-во МГУП, 1999. - 256 с.

•2.  Біла І.М. Психологічна характеристика творчої діяльності в сучасних умовах // Проблеми сучасної психології. Зб. наук. праць. Вип.7. - К.: К-ПНУ ім. Івана Огієнка. Інституту психології Г.С.Костюка АПН України, 2010р. - С.64-75.

•3.  Дяченко М.Д. Розвиток творчої індивідуальності - основна функція процесу професійної підготовки майбутніх журналістів // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Зб. наук. статей. Вип. 9, 2010. - С.319-328

•4.  Зеер Є.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Академический проект; Фонд»Мир», 2005.

•5.  Карпіловська С.Я., Мітель ман Р.Й., Синівський В.В., Ткаченко О.М., Федоришин Б.О., Ящишин О.О. Основи професіографії: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1997. - 148 с.

•6.  Клименко В.В. Психологія творчості: навч. посіб. / В.В. Клименко. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 480 с.

•7.  Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения / И.Я.Лернер. - М.: Педагогика, 1981. - 186 с.

•8.  Мачуліна І.І. Особистісно-професійні якості майбутнього фахівця в контексті постмодернізаційних трансформацій // Соціальні технології, №45, 2010. - С. 222-228

•9.  Психологічна енциклопедія /Автор-упорядник О.М.Степанов. - К.: «Академвидав», 2006. - 424 с. (Енциклопедія ерудита).

•10.  Рябинина Н.З. Технология редакционно-издательского процесса: М.: Логос,  2008. - 180 с.

•11.  Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. - 2-ге вид., стереотипне. - К.: Наша культура і наука, 2006. - 560 с. (Серія «бібліотека видавця, редактора, автора»).

•12. Тимошик М.С. Спеціальність «Видавнича справа та редагування»: данина моді чи потреба часу?//Друкарство. - 2003. - №2. - С.34-36.

•13. Шадриков В.Д.. Деятельность и способности. - М.: Логос, - 1994.

•14. Шопіна А.В. Педагогічна діяльність як творчий процес // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Зб. наук. праць. - №1. - 2009. - С.475-479.

e-mail: lira7@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>