XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Безух Ю. С., доктор пед.наук, професор, Рогальська І. П. ТЕХНОЛОГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Безух Юлія Сергіївна

аспірантка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Науковий керівник: доктор пед.наук, професор, Рогальська І.П.

ТЕХНОЛОГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Постановка проблеми. Полікультурна освіта на сьогоднішній день є одним з найактуальніших напрямків модифікації освітньої системи. У відповідь на виникнення нових соціокультурних реалій у світовій педагогічній науці було обґрунтовано відповідні освітні стратегії, що знайшли відображення в документах ООН, Ради Європи, ЮНЕСКО. Найбільш широко проблема полікультурної освіти розглядається в зарубіжних концепціях полікультурної освіти (Дж. Бенкс), міжкультурної освіти (П. Бателаан, Г. Ауернхаймер, В. Нике), полікультурної компетенції (Е.С. Деньгуба,  А.Г. Абсалямова, Н.Б. Крилова, А.В. Шафрикова ).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аспекти полікультурної освіти розглядали у своїх дослідженнях В. Болгаріна, Л. Горбунова, В. Ковтун, І. Лощенова,  А. Солодка, О. Мілютіна. Зокрема, дослідження полікультурності в контексті початкової освіти присутні у працях Бойченко В.В., Перетяги Л.Є., Волик Л.В.. 

Формулювання цілей статті. Отже, мета нашого дослідження полягає у виявленні основних методів та засобів полікультурної освіти у початковій школі та їх специфіки у навчальному процесі.

Виклад основного матеріалу. «Інтеграція України в європейський простір, адаптація молоді до різноманітного культурного середовища, засвоєння загальнолюдських цінностей має відбуватися через засвоєння універсальних цінностей, притаманних багатьом культурам» [2, c.157]. Чим раніше розпочати прищеплення таких цінностей, тим ефективнішим та швидшим буде відбуватися процес становлення полікультурної особистості. Отже, такий процес варто розпочинати з початкової школи.

Щодо технології впровадження полікультурної освіти у процес навчання молодших школярів, то основними методами є бесіда, бесіда-інструкція, розповідь.

Застосування бесіди та розповіді як методів сприяє ознайомленню молодших школярів зі змістом казок, оповідань з наступним їх обговоренням. Водночас, зважаючи на вікові особливості дітей, особлива увага надається формуванню в них адекватних оцінок до змісту, що розглядається. Залучаючись до обговорення запропонованої інформації, молодші школярі навчаються не лише висловлювати власну думку з приводу почутого, а й аргументовано доводити її слушність, дотримуючись правил культури спілкування й культури мовлення [1,c. 113].

Застосування бесід-інструкцій дозволяє не тільки змалювати проблему, а й показати молодшим школярам, як саме треба діяти [1, c. 114].

Дієвими засобами полікультурної освіти, які практикують в початкових школах України, є усна народна творчість, казки, оповідання, міфи, народні звичаї та традиції, ігри, іграшки, ентопедагогічне середовище.

Н.С.Побірченко виділяє народну гру та іграшку як «чудовий засіб залучення дітей та молоді  до культурних цінностей свого народу» [3, c.105-116].

Ознайомлюючи дітей з усною народною творчістю різних народів світу, традиціями, звичаями, можна поставити такі завдання:

•    виявляти подібні та відмінні звичаї, традиції у святкуванні Нового року, Різдва, інших свят;

•    порівнювати національні костюми, страви.

Етнопедагогічне середовище забезпечує формування  у молодших школярів позитивного ставлення до представників різних культур, поваги до історії і культури свого народу, толерантного ставлення до етнопсихологічних особливостей різних етносів [1, c. 120-121].

У деяких школах України побутує тенденція організації літніх мовних таборів для молодших школярів. Працюють у таких таборах волонтери з різних країн світу. Вся робота проводиться лише іноземною мовою. Діти мають можливість спілкуватися з носіями мови, яку вони вивчають. У свою чергу, волонтери заохочують молодших школярів вивчати мови, пожвавлюють інтерес до культури, традицій. Таким чином, літні мовні табори є полем для практики міжетнічного, міжкультурного спілкування. Робота в таких таборах здійснюється за планом, що вміщує певний набір предметів (див. додатки).

Відмінність дитини за зовнішнім виглядом, національністю призводить до підвищеної уваги з боку однолітків. Тому педагогу варто уважно спостерігати за стосунками у класі з урахуванням етнічних чинників. Адже молодші школярі, приходячи до школи, вже мають певне світобачення, набір звичок та стереотипів, які склалися у процесі соціалізації в сім'ї та дошкільному навчальному закладі. Для уникнення упередженого ставлення до дітей з національних меншин та викорінення негативних стереотипів педагогу слід постійно проводити бесіди про унікальність кожного народу, кожної нації. Підбирати казки, оповідання, в яких певна етнічна група представлена у вигідному світлі. Застосовувати ігри, які належать певній етнічній групі. Також буде доречним попросити дитину з етнічної меншини розповісти про звичаї та традиції святкування Нового року, весілля, дня народження притаманні її культурі. Якщо для дитини це завдання виявиться непосильним, то педагогу варто самому відшукати цікаву подібну інформацію, використовуючи яскраву наочність. Доречним буде запозичення методу «живої демонстрації» з освітньої практики США, особливістю якого є запрошення до класу представника певної етнічної групи. Подібно до того, як в Україні оголошуються та проводяться роки культури Грузії, Росії, Казахстану, так і у класі повинні проводитися тижні, місяці української, російської, білоруської, єврейської та інших культур.

Процес формування полікультурної компетентності не є швидким і вимагає багато часу, тому полікультурну інформацію необхідно інтегрувати в усі навчальні предмети впродовж усього періоду навчання.

Повністю погоджуємося з думкою В.В. Бойченко щодо того, що «навчально-виховний процес у початковій школі не відповідає сучасним вимогам щодо полікультурної вихованості  молодших школярів. Це вимагає цілеспрямованої роботи, зміст якої сприяв би підвищенню його ефективності, забезпечував розв'язання завдань, що висуваються сьогодні перед освітою в галузі формування та  розвитку дитячої особистості» [1, c. 100].

Висновки. Таким чином, полікультурна освіта молодших школярів знаходиться в стадії розвитку. Існує невідповідність між стандартами, вимогами та здійсненням полікультурної освіти на практиці в початковій школі. Тому перед освітянами постає нагальне завдання у вивченні реального стану полікультурної освіти у школі; розробці навчальних програм та алгоритму їх поступового впровадження в навчально-виховний процес початкової школи;  перегляд оновлення змісту навчальної літератури.

Література:

•1.     Бойченко В.В. Полікультурне виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі школи: дис. канд.пед.наук: 13.00.07 / Бойченко Валентина Василівна. - Уманський держ. педагогічний ун-т ім.Павла Тичини. - Умань, 2006. -  184 с.

•2.      Мілютіна Ольга Костянтинівна. Полікультурна освіта учнів середньої загальноосвітньої школи у Великій Британії : Дис... канд. наук: 13.00.01 - Житомир, 2008. -  С.157.

Побірченко Н.С. Дитяча гра та іграшка в етнографічній спадщині громадівців (друга половина XIX-початок XX ст.) [Текст] / Побірченко Н.С. // Педагогіка і психологія. - 2000.-N4. - С.105-116.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>