XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Білокопита Н.О., Дранович М.П. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ, ЯК ОДИН З ГОЛОВНИХ ВИДІВ ПОДАТКІВ

Білокопита Наталія Олегівна

Науковий керівник: Дранович М.П.

Буковинська державна фінансова академія

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ, ЯК ОДИН З ГОЛОВНИХ ВИДІВ ПОДАТКІВ

Податки існують у людському суспільстві майже тисячу років. Водночас запровадження податків мало надзвичайно важливе прогресивне значення для розвитку людського суспільства. Їх порівнюють із винаходом колеса або парової машини.

Існує кілька десятків різних податків і зборів. Основними видами податків, які покликані забезпечувати більшу частину бюджетних надходжень є податок на додану вартість, податок на прибуток і прибутковий податок з громадян. Однак, на сьогодні податки сплачує лише половина української економіки. Причин можна знайти безліч.

Постановка проблеми.  Розгляд податку на додану вартість, як одного з видів податків.

Аналіз наукових досліджень та публікацій. Дослідженням та вдосконаленням податку на додану вартість займається багато вчених, а саме Любченко О.В., Лисиця Т.А., Уварова О.П., Пономаренко Л.Г., Білоцерківська Г.Ф., Мірошниченко В.В., Кононова А., Василик О.Д. і інші.

Мета статті. Дослідити історичні аспекти розвитку податку на додану вартість та зазначити його сутність та значення для України на сьогоднішній день.

Виклад основного матеріалу. В багатовіковій історії людства непрямий податок на додану вартість є порівняно новим видом податку на споживання, який історично замінив непрямий податок на споживання - податок з обороту. Вперше він був введений у Франції в 1954 р. економістом М. Лоре. Потім ПДВ набув широкого поширення - спочатку в інших країнах Європи (кінець 60-х - початок 70-х рр.) і дещо пізніше -в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Нині податок на додану вартість нараховується податковими органами майже у 80-ти країнах, серед яких практично всі промислово-розвинуті країни. Поряд з цим слід також зазначити, що даний податок й досі не запроваджений в таких країнах з федеральним устроєм як Швейцарія, США, Канада, Японія, Австралія, де замість нього продовжують існувати непрямі податки на споживання з обороту в різних модифікаціях. У кінці 80-х - на початку 90-х рр. ПДВ було введено в країнах Східної Європи (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія), а також в деяких країнах СНД (Білорусь, Казахстан). В Україні і Росії ПДВ введено в 1992 р. В Україні податок на додану вартість був введений в дію 1 січня 1992 року Законом «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991. Закон діяв лише до червня 1993 року - і був замінений декретом КМУ «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 року. Згодом, 3 квітня 1997 року було прийнято Закон України «Про податок на додану вартість», він набув чинності 1 липня 1997. На даний момент цей закон втратив чинність на підставі нового Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року.

Податок на додану вартість - це непрямий податок з доданої вартості, яка створюється на всіх стадіях виробництва та обігу, що включаються у вигляді надбавки в ціну товару, робіт та послуг і цілком оплачується кінцевим споживачем товарів, робіт, послуг.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це податок, яким обкладається внесок підприємства (фірми) у ринкову цінність виробленого нею товару або послуги. Внаслідок такого способу обкладання сумарний податок на кожне споживане благо або послугу збирається на всіх стадіях виробництва. У цьому змісті ПДВ є не стільки особливим видом податку, скільки способом збору податкових платежів. Залежно від того, як трактується амортизація (зношування основного капіталу), ПДВ виявляється еквівалентним пропорційному прибутковому податку (income value added, IVA), податку на споживання (consumption value added, CVA), або на кінцевий продукт, або на валову додану вартість (gross value added, GVA).

Переважна більшість країн світу, включаючи Україну, що використовують податок на додану вартість, розраховують податкові зобов'язання по методу оподатковуємої бази валової доданої вартості із застосуванням методу GVA рахунків-фактур (непрямого методу нарахування ПДВ).

Згідно з нововведеннями платником податку є особа яка згідно з податковим кодексом зобов'язанна здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа яка імпортує товари на митну територію України.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту, вивезення товарів у митному режимі експорту або реекспорту;

База оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і не матеріальних активів , що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів, послуг.

ПДВ - найбільш значний за обсягом з усіх податків, які нараховуються в Державний бюджет. Так, він становить 42,5% від загальних доходів держбюджету за 2009 рік (39,7% в 2008 році) - це найбільше за обсягом джерело доходів держави[2, 34].

Згідно з статтею 197 податкового кодексу від 02.12.2010р. визначений перелік операцій, що звільняються від оподаткування, а саме: постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком; постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами; постачання технічних та інших засобів реабілітації, послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування і інші.

З 1 січня 2011 року В Україні діють нові ставки ПДВ які встановлюються від бази оподаткування в розмірах 17% та 0% [1, 95]

Що стосується бюджетоутворювальної ролі ПДВ, то вона спростовується даними про надходження цього податку до держбюджету і про частку цього податку в загальній сумі бюджетних доходів (див. табл.1):

Таблиця 1

Частка ПДВ в загальних доходах держбюджету в 2008 - 2009 рр. *

Показники 2008р 2009р
Загалом млрд.. грн. Частка в загальній сумі доходів бюджету % Загалом млрд.. грн. Частка в загальній сумі доходів бюджету %
Загальна сума доходів бюджету, млрд. грн. 231,9 Х 238,9 Х
Сума надходжень від ПДВ 98,6 39,7 94,8 42,5
Вт.ч.:        
- з імпорту товарів 82,2 34,0 81,3 35,4
загалом (без урахування бюджетного відшкодування) 49,0 20,9 50,0 21,1
відшкодування ПДВ з бюджету -32,6 15,3 -36,5 14,1
з урахуванням бюджетного відшкодування 16,4 5,7 13,5 7,1

* Кононова А. Податок на додану вартість / А. Кононова // Вісник податкової служби України. - 2011. - № 1. - C. 27-31.

З таблиці ми можемо побачити, що основну частку в бюджеті становить ПДВ з імпорту (35,4 і 34,0 % у загальній сумі доходів бюджетів 2008 і 2009 рр. відповідно), а не ПДВ з внутрішніх продажів («чисті» надходження всього лише 7,1 і 5,7 %).

Це означає, що ПДВ в Україні фактично виконує не більше ніж функцію додаткового митного збору на імпорт. Якщо «внутрішній» ПДВ скасувати, а на величину колишнього «імпортного» ПДВ просто збільшити ввізні мита, то бюджетні доходи зміняться неістотно. Натомість зникнуть ті величезні «мінуси», які привносить цей французький винахід у нашу економіку. Крім того, компенсувати 5,7 % бюджетних втрат від ліквідації «внутрішнього» ПДВ можна за рахунок запровадження давно обіцяного податку на нерухомість. Також компенсувати недоотримані кошти можна за рахунок збільшення рентних платежів (це податки на використання природних ресурсів - корисних копалин, води, землі тощо). [3, 29]

Висновки. Отже, це непрямий податок з доданої вартості, яка створюється на всіх стадіях виробництва та обігу, що включаються у вигляді надбавки в ціну товару, робіт та послуг і цілком оплачується кінцевим споживачем товарів, робіт, послуг. При його нарахуванні в Україні використовується метод GVA рахунків-фактур. ПДВ - найбільш значний за обсягом з усіх податків, які нараховуються в Державний бюджет.

Література:

1)        Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI // Контроль. - 2010. - № 11-12. - C. 86-118.

2)       Білоцерківська Г. Податок на додану вартість / Г. Білоцерківська // Баланс. - 2011. - № 2/3. - C. 33-39.

3)       Кононова А. Податок на додану вартість / А. Кононова // Вісник податкової служби України. - 2011. - № 1. - C. 27-31.

4)       Пономаренко Л. Податок на додану вартість / Л. Пономаренко // Вісник податкової служби України. - 2010. - № 25. - C. 9-11.

e-mail: Natali2906@bk.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>