Бiлозерова Н.I., Авагумян А.Г., Алексєєва К.В. РИЗИКИ ЯК ПОТЕНЦIЙНА ЗАГРОЗА ДЛЯ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

Бiлозерова Н.I.,

Авагумян А.Г.,

Алексєєва К.В.

Донецький національний унiверситет економiки i торгiвлi іменi Михаїла Туган-Барановського, м. Донецьк

РИЗИКИ ЯК ПОТЕНЦIЙНА ЗАГРОЗА ДЛЯ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

Ефективність функціонування сучасної ринкової економіки багато в чому за­лежить від того, наскільки успішно управляють ризиками економічні агенти - підприємства, населення, держава й фінансові інститути.

Актуальність теми обумовлена тим, що страхові компанiї все частіше у своїй діяльності наштовхуються на потенцiйнi загрози, якi важко передбачити.  Вивчення ризиків та  їх впливу на діяльність страховика дає можливість забезпечити контроль, оцінку й управління всіма ризиками, які виникають.

Мета - визначити яке мiсце займають ризики у дiяльностi страхових пiдприємств та розробити шляхи їх уникнення.

Зростаюча роль страхування в умовах ринку потребує посилення уваги до управління ризиком страховика.

Для того щоб управляти ризиком, доцільно  визначити, які ризики притаманні ді­яльності конкретної страхової компанії та яка їх сутність; як можна оцінити й ви­міряти ці ризики; як вони впливають на фінансову стійкість страхової компанії. Після нього необхідно створити відповідні інструменти для управління ризикам; й запровадити їх у систему менеджмент страховика. [1]

Дослідженням загальних питань ризику займалися такі українські й зарубіжні вченi-економісти, як О.С. Белокрилова, В.В. Вiтлінський, Б.Д. Герц,  Н.Н.  Малашихіна та ін. Питання ризику в діяльності страхової компанії та його впливу на фінансову стійкість компанії вивчати С.С. Осадець, В.В. Шахов та ін.

Ризик як економічна категорія не має єдиного й чіткого визначення. Вiдповiдно до цього можна видiлити такi визначення термiну:

•1) об'єктивно-суб'єктивна категорія, пов'язана з подоланням невизначено­сті, випадковості й конфліктності в ситуації неминучого вибору, що відображає ступінь досягнення очікуваного результату; [2]

•2)  категорія, що характеризує поведінку економічних суб'єктів в умовах невизначеності при виборі оптимального рішення з числа альтернативних на осно­ві оцінки ймовірності досягнення бажаного результату і ступеня відхилення від нього (позитивного або негативного);

Ризик є властивістю, притаманною будь-яким видам діяльно­сті. Він реалізується внаслідок багатоманітності й невизначеності векторів впливу на певний об'єкт у ході реалізації його цільових, який на стадії планування й реалізації не можливо було врахувати і передбачити.

Ризики страхових компанiй є невiд'ємною частинию  їх дiяльностi. Вони у страхуванні мають специфічні риси. У цій сфері ризик є що­найменше двоаспектним, адже страхова компанія у своїй діяльності зазнає впли­ву двох великих груп ризиків, а саме: ризиків, що надходять від страхувальників, і ризиків страховика, як будь-якого іншого суб'єкта господарювання. Отже, багатоаспектність ризику у страхуванні зумовлені специфікою діяльності страхових ком­паній, які за плату приймають на себе ризики третіх осіб. [1]

Iз цього випливає, що ризик фінансової стійкості визначається як ймовірність загрози втрати страховою компанією своїх ринкових позицій у зв'язку з проявом одного чи більше ризикоутворюючих факторів стратегічного, ринкового, фінансового, операційного й інформаційного ризиків на рівні, що викликає неспроможність виконання страховиком його ролі й функцій в економіці. Страховик, що контролює ризикоутворюючі фактори, має більше можливостей для управління ризиками, яке означає зменшення негативного впливу випадковості на його діяльність. [1]

Таким чином, робота органу страхового нагляду з виявлення й аналізу впливу на страховиків дуже важлива для стабільного функцiонування компанiї, а ризикоутворюючi фактори повиннi мати позитивні наслідки.

Підприємству доцільно використовувати наступні методи зниження ризику: страхування (передача ризику за певну винагороду кому-небудь іншому); резервування коштів (підприємство створює відокремлені фонди відшкодування збитків за рахунок частини власних оборотних коштів); диверсифікація (служити зберігання вільних грошових коштів у різних банках); лімітування (встановлення системи обмежень як зверху, так і знизу, що сприяє зменшенню ступеня ризику). [3]

Крім того, ризик недостатності тарифів можна обмежити застереженнями і коректуваннями страхових премій, ризик відхилення може бути зменшений ретельним вибором статистичної інформації для розрахунку страхових премій та страхових резервів; ризик неплатежу з боку страховика може бути знижений розмірами ризиків у кількох перестраховиків; ризик процентних ставок запобігли розумною диверсифікацією інвестицій.

Отже, слiд зауважити, що страховим підприємствам необхідно використовувати такі заходи зниження ризиків, які б дозволили уникнути загрози втрати страховою компанією своїх ринкових позицій.: визначити,  обґрунтувати та затвердити максимально прийнятний рівня фінансового ризику для суб'єкта; спів ставити кількіснi оцінки рівня фінансового ризику; вибрати варіант із найменшим рівнем фінансового ризику.

Лiтература:

•1. Ткаченко Н.В. Ризики дiяльностi страхових компанiй: теоретичний аспект. - Фiнанси України - №7, 2010.

•2.  Ризики економічної дiагностики підприємства: Навч. посіб. / I.I. Сахарцева, О.В. Шляга: за ред. I.I. Охарцевої. - К: Кондор. 2008. - С. 13.

•3.  [Елекронний ресурс] - Режим доступу:http://www.masters.donntu.edu.ua/2008/fem/rudokvas/diss/index.htm

Залиште коментар!