Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
Викладач Бобор Лариса Миколаївна
Чернігівський державний технологічний університет
ТАРИФНА ТА ЛІЦЕНЗІЙНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ
Тарифна політика в галузі повинна забезпечувати вирішення таких завдань:
- підвищення можливостей підприємств зв'язку щодо забезпечення потреб користувачів у послугах зв'язку і залучення інвестицій на розвиток галузі та забезпечення стійкого економічного стану підприємств;
- оптимізація перехресних субсидій між прибутковими і збитковими службами;
- стимулювання конкуренції і появи нових операторів зв'язку;
- забезпечення стабільності, прозорості і прогнозованості тарифних тенденцій.
Має бути проведено зближення тарифів для населення та організацій і наукове обґрунтування рівня тарифів на послуги щодо усіх складових частин зв'язку. Загальна зміна тарифів повинна провадитись таким чином, щоб не знизити попит споживачів і забезпечити доступність послуг зв'язку та сприяти економічній підтримці вітчизняних виробників. Поступово має здійснюватися перехід в розрахунках між операторами зв'язку на міжнародні принципи у відповідності до положень GATT.
Ліцензійна політика у зв'язку визначає найважливіші параметри обслуговування споживачів, а також фінансові взаємовідносини між розпорядником засобів зв'язку та постачальником послуг. Її метою є: підтримка доступності до основних послуг зв'язку; залучення капіталовкладень; стимулювання запровадження нових послуг; підтримка економічної ефективності послуг, що надаються (їх оплата має бути близька до мінімальної собівартості); забезпечення необхідного рівня якості послуг зв'язку.
Підтримка доступності до основних послуг зв'язку має здійснюватися Адміністрацією зв'язку шляхом регулювання тарифів, що обумовлюються при наданні ліцензій. Підтримка доступності не повинна призвести до надмірного заниження тарифів, тому що це може загальмувати залучення інвестицій і, як наслідок, знизить темпи розвитку мереж зв'язку.
Ліцензійна політика спрямовується на полегшення правового забезпечення діяльності операторів відносно надання послуг зв'язку. Має забезпечуватись режим максимального сприяння діяльності операторів щодо початку їх діяльності і подальшої роботи, без обмежень в наданні ліцензій, а в перспективі Україна повинна приєднатись до концепції СЕРТ з цього питання, яка передбачає лібералізацію ліцензійного процесу і на взаємне признання ліцензій на надання послуг зв'язку.
Протягом найближчих років слід дотримуватись обмеження кількості ліцензій, які видаються на надання деяких послуг, і, насамперед, послуг первинної мережі і послуг міжнародного і міжміського зв'язку. Це положення має бути підтримано необхідними змінами в існуючому законодавстві, що дозволить полегшити проведення єдиної технічної політики при реконструкції існуючої мережі зв'язку і стимулювати інвестиційний процес за необхідними напрямками. В подальшому ліцензійна політика має бути направлена на підсилення конкуренції в області надання послуг.
При наявності декількох заявок на один і той же вид діяльності у випадку обмеженості природних ресурсів (частот) чи ємності ринку послуг зв'язку повинен провадитися конкурс.
Література:
•1. Голубицкая Е.А., Жигульская Г.М. Экономика связи.- М.: Радио и связь, 1999.- 392 с.: ил.
•2. Економіка галузі зв'язку: У 2-х т./ За ред. В.М. Орлова, Ф.З. Мардаровського, Н.Ю. Потапової-Сінько. - 2-е вид., перероб. і доп. - Одеса: УДАЗ, 1999. Т.1: Управління, планування, ресурси/ В.М. Орлов, В.М. Гранатуров, Ф.З. Мардаровський та ін. - 238 с. Т.2: Проектування, ефективність, фінанси/ В.М. Орлов, В.М. Гранатуров, Ф.З. Мардаровський та ін. - 280 с.