XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Бобрусь А.М., к.с.-г.н., Бобрусь С.В. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЮЦЕРНИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СИСТЕМАТИЧНОГО ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ

Бакалавр з екології Бобрусь А.М.

К.с.-г.н., доцент ЖДТУ, науковий керівник Бобрусь С.В.

Житомирський державний технологічний університет

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЮЦЕРНИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СИСТЕМАТИЧНОГО ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ

Недостатня розповсюдженість люцерни в зоні Полісся України обумовлюється не дуже сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами та недосконалістю технологій її вирощування, зокрема і системи удобрення. Інтенсифікація землеробства в минулому столітті супроводжувалася внесенням великих доз мінеральних добрив, в тому числі і під люцерну [1, 2, 3], що є неприйнятним з економічної точки зору на даному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва.

Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить про неоднозначність рекомендацій щодо удобрення люцерни. Автори пропонують застосування як органічних [4] так і мінеральних добрив у високих і мінімальних дозах [5, 6, 7].

В сучасних умовах реформації сільського господарства, що характеризуються обмеженням фінансових та енергетичних ресурсів, розробка енергетично та економічно оптимальних систем удобрення є як ніколи актуальним.

Наші дослідження, щодо закономірностей змін продуктивності люцерни в залежності від її удобрення, проводились в ланці дев'ятипільної сівозміни стаціонарного досліду (НДГ „Україна" Житомирського національного агроекологічного університета). Схема сівозміни розгорнута в 1-му полі в просторі. Дослідження проведено з люцерною 1-4-го року вирощування. Чергування культур в сівозміні наступне: люцерна чотирьох років вирощування → озима пшениця → льон-довгунець → озиме жито → картопля → ячмінь з підсівом люцерни.

Мінеральні та вапнякові добрива під люцерну першого року вирощування вносили під основний обробіток ґрунту. Варіанти досліджень характеризувалися наступними дозами поживних речовин: 1. без добрив (контроль); 2. N15 P20 K20 кг/га д.р.; 3. N30 P40 K40 кг/га д.р. (фон); 4. N45 P60 K60 кг/га д.р.; 5. фон + СаСО3 3 т/га; 6. N45 P60 K60 кг/га д.р. + СаСО3 3 т/га д.р. При вирощуванні люцерни 2, 3 та 4-го років мінеральні добрива вносилися в якості підживлення у вигляді наступних варіантів удобрення: 1. без добрив (контроль); 2. N15 P20 K20 кг/га д.р.; 3, 4, 5 та 6-й варіанти - фон. Повторність досліду триразова, площа посівної ділянки становила 155м2, а облікової - 75 м2.

Ґрунт дослідних ділянок дерново-підзолистий глеюватий супіщаний, який характеризувався наступними фізико-хімічними властивостями (0-22см): вміст гумусу - 0,80%, рНKCl - 4,2, рНН2О - 5,5, гідролітична кислотність 2,2 мг-екв. на 100 г ґрунту, вміст обмінних основ Ca2+ та Mg2+ - 1,3 та 0,6 мг-екв. на 100 г ґрунту відповідно, сума обмінних основ - 2,0 мг-екв. на 100 г ґрунту, вміст лужногідролізованого азоту, рухомих форм Р2О5 та обмінних форм К2О становив відповідно 63,2, 55,0 та 79,0 мг на 1кг ґрунту.

В середньому, за період досліджень, накопичення сумарної біомаси варіювало в діапазоні від 6,68 до 20,14 т/га, при цьому продуктивність надземної біомаси знаходилась в межах від 4,84 до 13,72, а кореневої - від 1,84 до 6,42 т/га. Спостерігалося поступове збільшення продуктивності люцерни зі збільшенням доз внесених мінеральних добрив до сумісного їх внесення (N34 P45 K45) з проведенням вапнування ґрунту в дозі 0,3 т/га СаСО3, де продуктивність була найвищою.

Внесення мінімальної кількості мінеральних добрив N15 P20 K20 збільшило продуктивність загальної біомаси лише на 2,4 т/га (35,9 %), в тому числі надземної - на 1,9 т/га (39,3 %) та кореневої - на 0,5 т/га (27,2 %), в порівнянні з контролем. Удобрення люцерни в дозі N30 P40 K40 підвищило продуктивність надземної біомаси на 4,58 т/га (68,6 %), в структурі якої збільшення надземної біомаси займало 3,57 т/га (73,8 %) та кореневої - 1,01 т/га (54,9 %), а внесення N34 P40 K40 збільшило продуктивність загальної біомаси на 7,62 т/га (114,1 %), в тому числі надземної - на 5,18 т/га (107,0 %) та кореневої - на 2,44 т/га (132,6 %) в порівнянні з контролем. Вапнування ґрунту нормою 3,0 т/га СаСО3 та застосування N30 P40 K40 кг/га сівозмінної площі характеризувалося значно більшою прибавкою біомаси в порівнянні з прибавкою, яка була одержана при використанні лише мінеральних добрив, а саме продуктивність загальної біомаси зросла на 10,51 т/га (157,3 %), в тому числі надземної - на 6,25 т/га (129,1 %) та кореневої - на 3,45 т/га (187,5 %) в порівнянні з вирощуванням люцерни без використання добрив. Застосування вапна в дозі 3,0 т/га СаСО3 та N34 P45 K45 сприяло найвищій продуктивності люцерни та збільшило вихід загальної біомаси на 13,46 та/га або 201,3 %, в тому числі надземної біомаси - на 8,88 т/га або 183,5 % та кореневої біомаси - на 4,58 т/га або 248,9 % в порівнянні з контролем. Співвідношення надземної до кореневої маси коливалось в межах від 2,1 (N34 P45 K45 + 3,0 т/га СаСО3) до 3,0 (N34 P45 K45).

Енергетичну доцільність вирощування тієї чи іншої сільськогосподарської культури характеризує коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее). Одночасно високі значення Кее та урожайності сільськогосподарських культур вказують на екологічну обґрунтованість того чи іншого варіанта удобрення. Коефіцієнт енергетичної ефективності залежно від варіантів удобрення характеризувався діапазоном від 3,76 до 12,02 од. Як і очікувалося найвищий Кее одержано при внесенні N34 P45 K45 кг/га та вапнуванні ґрунту в дозі 3,0 т/га CaCO3.

Проведена енергетична оцінка вирощування люцерни не дає повної інформації щодо доцільності застосування певного варіанту удобрення. В наш час все більшого значення набуває економічна оцінка агрозаходів. Враховуючи дану необхідність ми провели економічні розрахунки.

Одним з основних показників економічної ефективності вирощування сільськогосподарських культур є одержаний умовно чистий прибуток, який залежно від варіанта удобрення варіював в широких межах від 747 до 1488 грн/га. Найвищий умовно чистий прибуток було одержано при застосуванні N34 P45 K45 + 3,0 т/га CaCO3, який в порівнянні з контролем був вищий на 741 грн/га (99,2 %).

Неменш важливим показником економічної доцільності застосування того чи іншого варіанта удобрення є рівень рентабельності, який варіював в межах від 25,1 до 52,6 %, при цьому найнижчий рівень рентабельності спостерігався на контролі, а найвищий - при застосуванні наступних варіантів удобрення: N30 P40 K40 + 3,0 т/га CaCO3 та N34 P45 K45 + 3,0 т/га CaCO3.

Таким чином, спираючись на одержані результати розрахунків еколого-економічної ефективності використання добрив в ланці дев'ятипільної сівозміни стаціонарного досліду на дерново-підзолистому глеюватому супіщаному ґрунті можна стверджувати, що при вирощуванні люцерни внесення N34 P45 K45 кг/га та вапнування ґрунту в дозі 3,0 т/га CaCO3 є доцільним.

Література:

1. Бульботко Г.В. Отзывчивость люцерны на минеральные удобрения на дерново-подзолистой почве, осушенной гончарным дренажем / Г.В. Бульботко // Агрохимия. - 1988. - №2. - С. 33-36.

2. Жаринов В.И. Люцерна / В.И. Жаринов, В.С. Клюй. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - К.: Урожай, 1990. - 320 с.

3. Люцерна і конюшина / Б.С. Зінченко, В.С. Клюй, Й.І. Мацьків [та ін.]. - К.: Урожай, 1989. - 232 с.

4. Вигера С. Вирощування насіннєвої люцерни в умовах біологічного та інтенсивного землеробства / С. Вигера // Пропозиція. - 2000. - №5. - С. 46-48.

5. Єрмакова Л. Люцерна ваш вдалий вибір / Л. Єрмакова, Р. Івановська // Пропозиція. - 2003. - №8-9. - С. 42-43.

6. Русько М.П. Продуктивність і хімічний склад люцерни залежно від режимів скошування / М.П. Русько, Н.Ф. Аттіна, Т.Н. Маценко // Вісн. аграр. науки. - 2002. - №11. - С. 25-27.

7. Щавель І.В. Агробіологічний потенціал люцерни / І.В. Щавель // Вісн. аграр. науки. - 2000. - №7. - С. 24.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>