XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Богачук В.С. ПРОБЛЕМИ ПОНЯТТЯ ТАКТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ В КРИМІНАЛІСТИЦІ

Богачук Василь Степанович

здобувач кафедри кримінального процесу та криміналістики  Академії адвокатури України

ПРОБЛЕМИ ПОНЯТТЯ ТАКТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ В КРИМІНАЛІСТИЦІ

Виконання тактичних завдань стає ефективнішим, якщо в процесі розслідування злочинів, поряд з окремими прийомами, слідчими діями й оперативно-розшуковими заходами, використовуються комплекси цих дій. Такі комплекси або системи дій в криміналістиці називаються тактичними (А.В. Дулов, 1979 р.; В.А. Журавель, 2006 р.; В.М. Шевчук, 2004 р.; В.І. Шиканов, 1978 р.), іноді методичними (М.О. Селіванов, 1982 р.), криміналістичними (О.М. Васильєв і М.П. Яблоков, 1984 р.) або стратегічними (В.О. Образцов, 1977 р.) операціями.

Термін «операція» (від латинського operatio - дія) в етимологічному змісті означає сукупність погоджених за метою, часом і місцем бойових дій військ або авіації, флоту, які проводяться за єдиним планом або низка дій, спрямованих на виконання певного завдання, досягнення поставленої мети (БСЭ, Т. 18, 1974).

Таке розуміння операції більш відповідає військовій науці, однак це не виключило можливості використання даного терміна в різних сферах суспільного життя. Це пояснюється тим, що в різних галузях практичної діяльності: промисловості, сільському господарстві, експлуатації транспорту, побутовому обслуговуванні, торгівлі, спорті й ін. - все частіше ставляться завдання, вирішення яких подібне за формою, а інколи і змістом. Крім того, виконання різних завдань, які мають загальні ознаки, досягається подібними спеціальними методами, поєднуваними в науці назвою «дослідження операцій» (Є.С. Вентцель, 1980 р.; А. Рассел, 1971 р., Т.Л. Сааті, 1963 р.).

Основним завданням дослідження операцій є пошук шляхів оптимальних рішень для досягнення мети в умовах невизначеності чи гострого браку часу.

Важливу роль у становленні тактичних операцій в криміналістиці відіграла пропозиція А.В. Дулова, згідно якої виникла нагальна потреба на сучасному рівні розвитку слідчої тактики розробляти не тільки тактичні рекомендації з проведення окремих слідчих дій, але й рекомендації для оптимального виконання завдань загального характеру, які виникають у слідчій діяльності. Для виконання таких завдань потрібне проведення групи слідчих, оперативно-розшукових, ревізійних дій, які об'єднуються поняттям «тактична операція» (А.В. Дулов, 1972 р.).

Подальший розвиток цих ідей і розробка тактичних операцій знайшли відображення в наукових працях вітчизняних та зарубіжних науковців (В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, І.Є. Биховського, П.Д. Біленчука, І.Ф. Герасимова, А.В. Дулова, Л.Я. Драпкіна, В.А. Журавля, О.О. Закатова, Г.А. Зоріна, Л.Л. Каневського, О.Н. Колесніченка, М.О. Селіванова, В.О. Образцова, В.М. Шевчука, В.І. Шиканова, М.П. Яблокова й ін.).

Проведений автором аналіз публікацій, присвячених цій проблемі показав, що незважаючи на значну їх кількість, не існує єдиного розуміння науковців з багатьом положень тактичної операції. Зокрема, продовжують залишатися дискусійними: поняття, структура, класифікація й місце тактичних операцій в системі криміналістики. Тому інтерес викликає розробка тактичних операцій як у загальному плані, так і стосовно розслідування окремих видів злочинів.

Використання тактичних операцій у розслідуванні злочинів: а) дозволяє ефективно використовувати мобільність, маневреність і гнучкість оперативних можливостей органів дізнання, що в поєднанні з процесуальними можливостями слідчих органів забезпечує оптимальне виконання різноманітних тактичних завдань; б) стимулює широке використання криміналістичної й оперативної техніки; в) ефективне в ситуаціях, коли для перевірки тієї або іншої версії доцільно використовувати прямий експеримент, що дозволяє одержати й надалі надати суду наочні й переконливі докази, безпосередньо свідчить про злочинні дії конкретних осіб і в такий спосіб викриває їх; г) дозволяє уникнути дублювання в зборі й обробці фактичних даних, використовуваних слідчим і органом дізнання; д) найповніше відповідає принципам наукової організації праці. Разом з тим тактичні операції є засобами: 1) вирішення процесуальних і тактичних завдань у тих випадках, коли вони за своїм обсягом чи змістом не можуть бути виконані окремою слідчою дією; 2) забезпечення взаємодії слідчого з різними державними органами й громадськими організаціями; 3) реалізації методів розслідування (А.В. Дулов, 1985 р.).

Отже, все вищевикладене переконливо свідчить про те, що розробки тактичних операцій та їх практичне використання це реальність сьогодення, а сам напрям у криміналістиці, пов'язаний з розробкою цієї проблеми, є перспективним та вкрай актуальним.

Багато науковців та практиків приділяють значну увагу врахуванню слідчих ситуацій при розробці методик розслідування окремих видів злочинів. А якщо вважати, що тактична операція є локальною методикою, спрямованою на виконання окремого завдання розслідування, то вищевикладене повинне враховуватися й при розробці тактичних операцій.

Проведений автором аналіз публікацій показав, що при різноманітті думок криміналістів щодо поняття тактичної операції, можна виділити найбільш істотні її ознаки, зокрема: а) системність взаємозалежних слідчих, оперативно-розшукових і інших дій; б) обумовленість цієї системи дій слідчою ситуацією; в) планомірність їх реалізації; г) керівна роль слідчого; д) цілеспрямованість дій щодо виконання конкретних тактичних завдань.

Виходячи зі вищевикладеного, тактичну операцію можна визначити як систему погоджених і взаємозалежних за цільовим призначенням слідчих, оперативно-розшукових і інших дій, розроблювальних з урахуванням сформованої слідчої ситуації, які проводяться за планом і під керівництвом слідчого, з метою виконання певних тактичних завдань виявлення, розкриття та розслідування злочинів.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>