XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Богданова Т.О., канд. психолог. наук Переверзєва В.М. Дивергентне мислення як умова креативного розвитку молодшого школяра

Богданова Т.О., кандидат психологічних наук Переверзєва В.М.

Слов'янський державний педагогічний університет

Дивергентне мислення як умова креативного розвитку молодшого школяра

Проблема дослідження полягала в вивченні особливостей дивергентного мислення молодшого школяра як умови його креативного, творчого розвитку. Як відомо, що творчість необхідно починати розвивати у дітей як можна раніше, оскільки ранній онтогенез - це сензитивний період в психічному розвитку особистості учня і втратити цей період дуже помилково. Як показують дослідження таких психологів, як Амонашвілі Ш.О., Барташнікова І.0., Грединарової О.М., Заїка О.В., Косма Т.В., Кульчицька 0.І. та інших, що дивергентне мислення молодших школярів - особливий вид мислення, яке передбачає, що на одне і те ж питання чи завдання може бути кілька правильних та рівноправних варіантів і способів виконання, що цей вид мислення лежить в основі творчого мислення учнів та їх творчої діяльності. Дивергентність розвитку дитини в молодшому шкільному віці передбачає пошук нових ознак, властивостей, дій та способів поводження в нестереотипній ситуації, переборення стереотипів в діяльності, поведінці, навчанні. Як відмічав Е. Торренс, який досліджував творчість особистості, що креативність - природній процес, що народжується сильною потребою людини в усуненні напруження, що виникає в ситуації не визначення чи незавершеності. Таким чином, важливо вивчити показники креативності та дивергентності мислення учнів молодших класів та виявити умови їх покращання в творчому розвитку учнів. Дослідження вчених, психологів показали, що виділені в психології наступні показники дивергентного мислення такі, як гнучкість мислення, оригінальність виконання творчого завдання, конструктивна активність виконання творчого завдання, легкість пошуку ефективного варіанту чи способу виконання творчого завдання. Так, було виявлено, що найкращі показники цього дивергентного мислення виявлено у учнів, які відвідують творчі гуртки, групи, художньо-естетичного напрямку. В психокорекційній роботі нами були застосовані спеціальні вправи, що викладені в книзі Гаральд Хавас та Белен-Мерседес Мюндеманн по розвитку пам'яті, логіки, кмітливості учнів, концентрації уваги, мислення, творчості. Вони сприяли розвитку творчої уяви, просторової уяви, асоціативного, абстрактного та образного мислення учнів молодших класів. Так, дивергентне мислення включає класифікацію предметів за їх властивостями, пошук нових способів і варіантів вирішення завдання, консервація, серіація та транзитивність властивостей об'єктів. Важливими в розвитку дивергентного мислення та його компонентів є формування уявлень учнів, як психічного процесу, що відображує властивості предметів, явищ. Важливими є і репродуктивне, і продуктивне уявлення. Продуктивне уявлення пов'язане з уявою, творчістю, створенням нового. Як вважають психологи, що формування здатності оперувати репродуктивними та продуктивними уявленнями в дивергентному мисленні повинно бути пов'язано з виробленням в учнів вмінь вольовим чином свідомо викликати в собі ці уявлення, а це потребує значного вміння, психологічної та інформаційної підготовки. Важливо, щоб ці уявлення включали узагальнення, порівняння, аналогії, аналіз, синтез. Спочатку в мисленні учня здійснюється процес схематизації, в результаті

чого в учня виникає уявлення про варіанти та способи вирішення творчого завдання, набування індивідуальних ознак і деталей вирішення проблеми. Наступний шлях в дивергентному мисленні учня це створення типових уявлень і образів, коли вони поступово із конкретних стають наглядні, творчі і ведуть до виникнення уявлень, художньо-естетичних образів і можуть мати вже значні властивості творчого мислення. Аналіз результатів контрольного етапу дослідження показало збільшення кількісного показника легкості вибору творчого варіанту чи способу вирішення завдання, таке зростання було виявлено на рівні 15,3%. За показником оригінальності виконання творчого завдання збільшення виявлено на рівні 14.3%. Гнучкість творчого мислення також зазнала змінення і ріст в межах 14,5% у учнів. Оригінальність виконання творчого завдання у учнів збільшилась на 11%, що є теж важливим показником, що характеризує дивергентне мислення учнів. Так, особливі зміни в показниках дивергентного мислення виявлено у учнів, що займаються в гуртках і групах творчого та художньо-естетичного напрямку. Хоч значні зміни виникли і в учнів третього і четвертого класу. Категоріальна гнучкість мислення змінилась з показника 0,52 до 0,64, що є досить показовим. Значні зміни виникли в кількісних показниках конструктивної активності в учнів в виконанні творчого завдання. Так, у учнів з творчої групи ці зміни становили з 1,42 до 1,72, у учнів з художньо-­естетичного гуртка з 1,44 до 1,65. У учнів третього класу з 1,34 до 1,48. у учнів четвертого класу з 1,13 до 1,52. Виявлені зміни в кількісному інтегральному показнику властивостей дивергентного мислення. В групі творчих учнів цей показник становив 4,0, у учнів художньо-естетичної групи 4,2, у учнів третього класу 3,5, у учнів четвертого класу 4,0. Всі зміни показують про ефективність проведення психокорекційної роботи. Поняття «креативність», «творчість», дивергентне мислення дитини в молодшому шкільному віці потребує свого розвитку і уваги психологів, вчителів, батьків. Чи можна навчити учня творчо мислити? Так, звичайно, можна. Для цього учневі необхідно всі завдання і творчого характеру і іншого характеру візуально уявити, створити зоровий образ, асоціацію, можна зоровий образ перевести в слуховий, який учневі краще створити для більш успішного виконання творчого завдання. Необхідно учневі створити спокійні умови для виконання творчого завдання, зняти нервову напругу, зосередитись на творчому завданні і пошук нових варіантів виконання творчого завдання. Стимулом може бути спокійна музика, спокійне світло, зняття блокади з мислення, його розкріпачення, зняття стресу, насолоджування творчістю, не обмежувати учня в часі, просторі, фіксувати всі думки, ідеї, що приходять в голову. Результати дали змогу виявити зміни в розвитку всіх показників дивергентного мислення у учнів молодшого шкільного віку, а це була група учнів, що відвідують творчі заняття, художньо-естетичної спрямованості, а також учні третього і четвертого класу школи.

Література:

1. Амонашвили Ш.А. B школу c шести лет. M. 1986.

2. Барташникова И.А. Учись играя. Тренировка интеллекта детей. Харьков 1997.

3. Грединарова Е.М. Развитие творческого мышления как условие успешного обучения. // Практична психологія i соц. робота 1/1999, № 1.

4. Заика Е.В. Комплекс интеллектуальных игр для развития мышления учащихся. // Вопросы психологии //1990, № 6.

5. Косма Т.В. Мышление учащихся младшего школьного возраста. Киев. 1968.

6. Кульчицька 0.І. Творчі здібності та особливості прояву в дитячому віці // Обдарована дитина // 2000. № 1.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>