XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Богуцький В.М. ПРОСТОРОВІ ЛЕКСЕМИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ КОНЦЕПТІВ БАЗОВОГО РІВНЯ

Богуцький Вадим Миколайович

Національна академія внутрішніх справ

ПРОСТОРОВІ ЛЕКСЕМИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ КОНЦЕПТІВ БАЗОВОГО РІВНЯ

Розглядаючи організацію концептуальної системи, Дж. Лакофф [2], услід за когнітивним психологом Е. Рош [4], виділяє її "базовий рівень" (basic level). Концептам цього рівня властиві такі характеристики. Базові концепти є "функціонально й епістемологічно первинними" відносно більш конкретних і більш абстрактних, тобто засвоюються людиною і починають використовуватися нею як правило раніше, ніж більш конкретні й більш абстрактні. Приміром, "стіл" є більш базовим концептом, ніж "меблі" й "журнальний столик", "пальто" - більш базовим, ніж "одяг" і "дощовик". Базові концепти абсолютно потрібні людині для елементарної повсякденної взаємодії з довкіллям. Дж. Лакофф відмічає, що базові концепти, на відміну від більш конкретних і більш абстрактних, є найбільш адекватним відображенням предметів реального світу. Базові концепти засвоюються не свідомо, а через тілесний досвід і в подальшому використовуються автоматично. З огляду на це, зазначає Дж. Лакофф, базові концепти мають важливий психологічний статус. За допомогою різного роду трансформацій концептів базового рівня формуються концепти більш абстрактного й більш конкретного рівнів. Однією з особливостей базових концептів є те, що вони "легко знаходять мовне вираження", тобто майже завжди лексикалізуются в значеннях окремих слів; слова ці, як правило, є простими за своєю формою словами, що складаються з однієї-двох морфем.

На відміну від концептів більш абстрактного й більш конкретного рівнів концепти базового рівня складаються з атрибутів, які Дж. Лакофф називає "атрибутами взаємодії" (interactional properties). Вони не є об'єктивно наявними якостями предметів, а якісь дії та рухи, що асоціюються з цими предметами. Відносно об'єктів більш абстрактного рівня таких дій не існує. Що стосується більш конкретного рівня, то з концептами цього рівня не асоціюються які-небудь дії, відмінні від дій, властивих базовим концептам. Так, приміром, найважливішим для базового концепту "стіл", як відмічає Дж. Лакофф, є атрибут взаємодії "you eat on it" ("за ним їдять"), що відображає спосіб взаємодії людини з цим предметом. Базові концепти, таким чином, "підганяються під людину" ("are human-sized"), тобто з'ясовні тільки в термінах того, як людина взаємодіє з предметами у своєму повсякденному досвіді. Необхідно підкреслити, що ця взаємодія несе в собі не лише загальнолюдські характеристики, але характеристики, специфічні для окремої культури. Так, Л. Талмі [5, с. 268]) зазначає, що стіл в індіанській мові атцугеві концептуалізується не як поверхня, а як об'єм. Це, напевно, свідчить про той факт, що носії цієї культури не взаємодіють із столами як з поверхнями; столи для них - тривимірні предмети.

Лінгвістами, які працюють в когнітивній парадигмі (див., наприклад, Jackendoff, 1995), висловлюється припущення, що просторова лексика є віддзеркаленням базових просторових концептів. Дійсно, просторова лексика є одним з тих прошарків лексикону, які засвоюються на ранніх етапах оволодіння мовою [1]. Просторові лексеми засвоюються дитиною не шляхом свідомих зусиль, а через досвід взаємодії з простором, відповідно й надалі вони використовуються автоматично. Володіючи просторовими лексемами, людина має можливість обмінюватись інформацією про простір з іншими людьми так, що згодом ця інформація використовується для ефективної орієнтації в цьому просторі, що говорить про те, що просторові лексеми відображають найнеобхідніші людині просторові концепти.

Просторові значення дуже часто є основою для метафоричного перенесення. Про це свідчить той факт, що просторові концепти, належачи до базового рівня, є основою для метафоричного осмислення більш абстрактних сутностей. Як, наприклад, відмічають Дж. Лакофф і М. Джонсон [3, с. 19], опозиція просторових стосунків "верх-низ" лежить в основі таких стратегій здійснення метафоричних перенесень, як "more is up" ("більше означає вище"), "happy is up" ("радісніше означає вище"), "rational is up" ("раціональніше означає вище"), що, на їх думку, говорить про те, що відповідні концепти засвоюються шляхом метафоричного переосмислення просторових концептів "верх" і "низ".

Врешті-решт, просторові лексеми є одними з найкоротших слів природних мов, що є ще одним критерієм для визначення значення слова як відображення певного базового концепту.

Отже, допускаючи, що значення просторових лексем відображають базові просторові концепти, логічно очікувати, що вони несуть на собі експериенціальні характеристики, тобто відображають способи взаємодії людини з навколишнім середовищем.

Література:

•1.     Bowerman M. The origins of children's spatial semantic categories / J. J. Gumperz, S. C. Levinson (Eds.). Rethinking linguistic relativity. - Cambridge : Cambridge University Press, 1996. - pp. 145-176.

•2.     Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things. - Chicago : Chicago University Press, 1987.

•3.     Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. - Chicago : Chicago University Press, 1980.

•4.      Rosch E. Human categorization / N. Warren (ed.), Advances in cross-cultural psychology. - Vol. 1. - London : Academic Press, 1976.

•5.     Talmy L. How Language Structures Space / H. Pick, L. Acredolo (eds.). Spatial Orientation: Theory, Research, and Application. - New York : Plenum, 1983.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>