XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Бохенко О.С., Малясова І.В., Борецька О.В. ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ: ДІЄВИЙ ЧИ ГАЛЬМІВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ?

Бохенко О.С., Малясова І.В., Борецька О.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ: ДІЄВИЙ ЧИ ГАЛЬМІВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ?

Основним підґрунтям і опорою економіки будь-якої країни є податкова система, завдяки якій формується бюджет держави. Її злагоджене функціонування є запорукою стабільності фінансування державних органів та інших інститутів соціальної сфери. Однією з проблем української системи оподаткування стала система пільг майже з усіх податків, яка, з одного боку, не стала достатньою мірою стимулюючим важелем для розвитку тих напрямків підприємництва, які цими пільгами користуються, а з іншого, створила нерівномірне податкове навантаження на суб'єктів підприємництва. В рамках податкової політики податкові пільги ведуть до порушення одного з основних принципів оподаткування - справедливості податкової системи. Вони також сприяють додатковій нестабільності податкового законодавства, ведуть до нерівномірного розподілу податкового тягаря та ускладнюють умови функціонування ефективних підприємств. Виникає питання: який вплив можуть мати податкові пільги на розвиток податкової сфери? Чи можуть вони дійсно виконувати таку функцію бюджету, як стимулююча?
Згідно з теорією державних фінансів, податкові пільги можна визначити як переваги, що надаються окремим платникам податків, включаючи можливість не сплачувати податок або сплачувати його у меншому розмірі.
У цілому чинним законодавством України передбачено понад 300 різновидів пільг зі сплати податків та інших обов'язкових платежів, до того ж в Україні визначено 73 вільні економічні зони з пільговим режимом оподаткування. Наявність такої кількості пільг призводить до негативного економічного становища, що спричиняє податковий тиск на всі інші суб'єкти господарювання, яким пільги не надаються.
Провівши невеликий аналіз, можна зазначити, що сума наданих пільг щороку зростає. Як свідчать статистичні дані, сума наданих пільг за рахунок державного бюджету є значною, що зумовлено в першу чергу невеликими обсягами пільг по місцевих податках. Так у 2004 році сума наданих пільг за рахунок державного бюджету становила 159333,3 тис. грн., а у 2005 році дана сума збільшилась до 217240,1 тис. грн., тобто зросла на 57906,8 тис. грн. Що ж стосується 2006 року сума наданих пільг за рахунок державного бюджету зросла до 368462 тис. грн., тобто знову підвищилась на 151221,9 тис. грн. Тенденція 2007 року навпаки є протилежною, так сума наданих пільг за рахунок державного бюджету знизилась на 18041,1 тис. грн., це пояснюється різким підвищенням суми пільг у 2006 році.
Проблема існування податкових пільг ускладнюється величезними сумами несплачених податків в результаті отримання пільг. Більша частина податкових пільг стосується саме державного бюджету. Незважаючи на те, що сума податкових пільг з 2007 року зменшується, зростає кількість суб'єктів, які отримують ці пільги. Політика держави має бути також спрямована на те, щоб податкові пільги надавалися в соціальному контексті, а не тільки для підтримки суто економічної діяльності підприємств.
У зв’язку з використанням податкових пільг виникають можливості для уникнення фізичними і юридичними особами сплати податків. Наприклад, таких пільг як перенесення балансових збитків на наступні податкові періоди, звільнення відсотків по вкладах від оподаткування, стягнення ПДВ за нульовою ставкою, застосування ліберальних правил списання безнадійних боргів, вкладання коштів у благодійну діяльність тощо.
Не секрет, що сьогодні в окремих урядовців і науковців виникло абсолютно негативне ставлення до пільг, а думка про недієвість галузевих податкових пільг в Україні стала досить поширеною. Така позиція, на нашу думку, не має жодних раціональних підстав. Контраргументом до такої позиції (який, до речі, має під собою строгу теоретичну доказову базу) є наступна теза. Загальноприйнята в міжнародній і, зокрема, в європейській практиці диференціація ставок ПДВ за критерієм корисності товару приводить до економічного ефекту, який є абсолютно тотожним ефекту від надання галузевих податкових пільг. При цьому пільги з податку на додану вартість викликають багато нарікань, вони є найчисленнішими (становлять понад 80% від загальної суми пільг, що надаються юридичним особам) та найбільш деформуючими. Річ у тім, що обтяжений податковими пільгами ПДВ втрачає більшість своїх переваг - всеохоплююче оподаткування вітчизняного споживача, зумовлене універсальним характером податку; нейтральність щодо умов ринкової конкуренції; відсутність кумулятивного ефекту, що становить головну перевагу цього податку порівняно з податком з обороту; високу фіскальну ефективність та раціональність.
Податкові пільги особливо ефективні для транзитивних економік, які характеризуються недостатнім рівнем розвитку інфраструктури внутрішнього фінансового ринку, дефіцитом довгострокових фінансових ресурсів, великим тіньовим сектором тощо. За таких умов фінансова система в цілому працює малоефективно, а в сфері регулятивного впливу держави на модернізацію та стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів пільги залишаються чи не єдиним дійовим та достатньо ефективним інструментом впливу. При цьому фіскальна ефективність пільг є високою.
Дослідивши український досвід, ми можемо стверджувати, що податкові пільги за певних умов також є дієвим інструментом підтримки національної конкурентоспроможності. Практична значущість пільг стає неоціненною для створення нового технологічного ядра будь-якої економічної системи.
Аналіз світового досвіду податкового реформування доводить, що коли економіка країни потребує істотної структурної перебудови та масштабних соціальних реформ, уряди використовують здебільшого різного роду податкові пільги, які є одним із найефективніших інструментів податкової політики держави для стимулювання розвитку економіки. Показовим прикладом широкомасштабного використання податкових пільг є досвід США, Швеції, Німеччини, Франції, Ірландії. Водночас, коли економіка працює в межах певного технологічного укладу, для підтримки та стимулювання економічного зростання в податковій політиці найчастіше застосовується підхід, який умовно назвемо егалітарним: єдині низькі податкові ставки та широка база оподаткування. Прикладом егалітарного підходу в податковій політиці є встановлення єдиної ставки податку з доходів фізичних осіб для усіх платників в Україні.
Викладене вище дає підстави зробити певні висновки, що за допомогою пільг держава повинна спонукати об'єкти господарювання здійснювати такі варіанти розвитку, які відповідають загальнодержавним інтересам. Об'єктом пільгового оподаткування повинен стати конкретний проект, що реалізує пріоритети (ключові напрями), визначені державними програмами. Суб'єкти господарювання в рамках програм повинні брати на себе чіткі зобов'язання по використанню коштів, зекономлених у результаті наданої пільги (зниження витрат, реструктуризація виробництва, впровадження ресурсозберігаючих технологій тощо). Головним є те, що податкові пільги виконують основну роль стимулюючої підфункції податків, а її призначення зводиться до стимулювання підприємницької діяльності та економічних процесів, які можуть зупинити економічну кризу: зростання обсягів виробництва, структурної перебудови господарства, підвищення ступеня ділової активності суб'єктів господарювання тощо. В умовах пільгового оподаткування сума коштів, вивільнена від сплати податків, повинна спрямовуватися на економічне зростання, яке призведе в майбутньому до економічних вигод як для самого підприємства, так і для держави. Таким чином, податкові пільги є важливим фінансовим інструментом регулювання економіки. Але, якщо не спостерігається безумовний позитивний вплив застосування регулювальних чинників на економіку в Україні шляхом пільгового оподаткування, не потрібно від них відмовлятись, а потрібно здійснювати певні заходи для їх удосконалення.
Література:
1. Гега П., Рогатюк І. Пільгове оподаткування як передумова для зловживань та проявів корупції // Право України. – 2005. - №3. – С.34-39.
2. Павлюк Н.А. Проблеми нормативно-правового забезпечення пільгового оподаткування підприємств // Облік і фінанси АПК. – 2005. - № 5. – C. 71-76.
3. Соколовська А. М., Єфименко Т. І., Луніна І. О. Система податкових пільг в Україні у контексті європейського досвіду: монографія / За заг. ред. А. М. Соколовської . - К.: НДФІ, 2006. – 320с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>