XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Бондаренко Д. В. ШЛЯХИ АДАПТАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ДО ФАХОВОГО НАВЧАННЯ

Бондаренко Д.В.

ДВНЗ «Криворізький Національний Університет» КПІ

викладач

ШЛЯХИ АДАПТАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ДО ФАХОВОГО НАВЧАННЯ

           Постановка проблеми. Сучасний етап  розвитку суспільства актуалізує потребу у спеціалістах які є фахово компетентними, орієнтуються в суміжних областях діяльності, здатні самостійно приймати рішення, працювати з високою результативною ефективністю, вирішувати нестандартні фахові завдання, самовдосконалюватись. Як свідчить практика, далеко не кожен студент вищої школи здатен вдало реалізуватися в процесі навчання навіть якщо він є музично обдарованою особистістю, адже здатність адаптуватися в навчанні сприяє розвитку здатності адаптуватися в подальшій фаховій діяльності.

       Проблемі адаптації студентів в умовах вищого навчального закладу присвячені праці А.Волошина, В.Долгової, А.Листопад, В.Медведєва, О.Плотнікової, С.Пакуліної, А.Сіомічева, І.Соколова, В.Штифурак та інших вчених.

       У працях вищезазначених авторів розглядаються проблеми адаптації студентів у процесі фахової підготовки в педагогічній вищій школі з урахуванням факторів які впливають на цей процес, що супроводжується вибором методів дослідження процесу адаптації та визначенням педагогічних умов розвитку адаптивних здібностей студентів у цьому процесі [6].

       Водночас виникають протиріччя між сучасними вимогами до компетентного фахівця та недостатньою психолого-педагогічною підтримкою майбутніх учителів музики в ході адаптаційного процесу. При цьому не визначено напрямки педагогічного впливу на процес адаптації майбутніх учителів музики до диригентсько-хорового навчання.

       Виокремлені нами протиріччя свідчать про актуальність обраної нами тематики дослідження «Адаптація майбутніх учителів музики до фахового навчання».

       Аналіз останніх досліджень. Огляд наукової літератури та аналіз навчальних планів і програм із диригентсько-хорових дисциплін свідчать про необхідність та можливості педагогічного впливу на процес адаптації майбутніх учителів музики до фахового навчання. При цьому наголошується на врахуванні специфіки викладення диригентсько-хорових дисциплін, що знаходять відображення у працях таких науковців як Н.Ашихміна, Л.Булатова, Л.Щепотько та інших.

       У зв'язку з викладеним, метою дослідження є уточнення поняття адаптація студентів до диригентсько-хорового навчання та визначення адаптивних умінь як засобу фахового розвитку майбутніх учителів музики загальноосвітньої школи.

       Завдання: визначення шляхів адаптації майбутніх учителів музики до фахового навчання.

        Отримані результати. За енциклопедичним словником поняття «адаптація» ( adaptio - пристосування, від лат. adapto - пристосовую) постає як пристосування організмів до умов існування [7, с. 29 ].

        Водночас із позиції педагогіки феномен адаптація у викладанні постає як спрощення тексту для початківців які вивчають будь-яку наукову або навчальну дисципліну [3,c. 44].

       У ході аналізу науково-педагогічної літератури  адаптація студента до навчального процесу постає як тривалий, динамічний процес який потребує залучення механізмів орієнтації на обрану фахову діяльність. Проте  В.Буряк  зазначає, що «раннє, напівдитяче знайомство з педагогічною працею не дає гарантії правильності вибору професії, а породжує у свідомості майбутнього вчителя чимало помилкових стереотипів» [1,с. 30].

       Тому важливим у цьому процесі постає зосередження на змістовно-технологічних компонентах певної моделі навчання, що стимулюють активність майбутнього вчителя музики, його прагнення до старанного виконання навчальних обов'язків і творчого самовиявлення. При цьому елемент пристосування студента до умов навчального процесу є важливим як і елемент знання ним певних навчальних вимог. Цей процес не може відбуватися стихійно, та вимагає цілеспрямованого педагогічного впливу з метою розвитку в студента вміння знайти «ключ» до найправдивішого розкриття меж своїх навчальних можливостей. Крім раціональних знань необхідним постає застосування ірраціонального, що виражається в поняттях «інтуіція», «відчуття часу і місця», «уміння відчувати потребу». Формування певного вміння повинно включати зорієнтування на позитивний результат успіх якого забезпечується усвідомленням майбутнього вчителя музики певної навчальної мети, цілей та завдань що передумовлює врахування навчальних закономірностей.

       При цьому, адаптаційний процес у межах вищої школи повинен охоплювати й позааудиторну навчальну діяльність. Мова йде про цілісну систему яка формує уклад навчально-пізнавальної діяльності студентів, і постає логічним продовженням підготовки що здійснюється в процесі навчання. Для студентів вищих педагогічних закладів освіти позааудиторна навчальна діяльність повинна бути пов'язана зі становленням фахового світобачення, розвитком хорової культури й засвоєнням фахових компетенцій.

       У ході розгляду проблеми адаптації майбутніх учителів музики до фахового навчання ми враховували виокремлені  В.Соколовим такі види адаптації: зовнішня та внутрішньосистемна; фронтальна та індивідуальна; адаптація як реабілітація чи компенсація відсутніх якостей того хто навчається; адаптація як природний безперервний процес; як спосіб функціонування системи при змінних обставинах; як детальне регулювання навчальних впливів, параметрів елементів системи на основі інформації про об'єкт навчання; як створення спектра можливостей для самостійного вибору; самоадаптація як долання невизначеності [5, с. 111-112].

       Доцільно зазначити, що вміння студента адаптуватися до навчального процесу ВНЗ є ланкою до розвитку вміння адаптуватися до диригентсько-хорового навчання. Під традиційним диригентсько-хоровим навчанням ми розуміємо процес прищеплення майбутнім учителям музики тих найкращих форм, методів навчальної діяльності що були вироблені й перевірені провідними викладачами, - хоровими диригентами упродовж періоду розвитку диригентського мистецтва.

       На цій підставі ми визначаємо адаптацію майбутнього вчителя музики до диригентсько-хорового навчання як соціально-психологічний процес пристосування особистості до певного фаху та умов навчальної діяльності. Тому за спрямованістю виокремлюємо два аспекти:

•1)    соціально-психологічний, що полягає в пристосуванні студента до визначених правил поведінки у певній соціально-навчальній групі, ознайомлення з навчальною метою і завданням щодо розвитку колективу, його відносинами, традиціями;

•2)    фаховий, який передбачає оволодіння диригентсько-хоровими знаннями, вміннями та навичками, зокрема практично висловлювати музичний твір, аналізувати й розвиватись.

       У процесі формування навичок адаптації у студентів до процесу вивчення диригентсько-хорових дисциплін важливою умовою є ідея щодо компенсаторних психологічних можливостей особистості студента. Мова йде про ймовірність надзвичайно широкої компенсації одних навичок іншими, внаслідок чого відносна недорозвиненість певної навички не виключає можливості успішного виконання видів навчальної діяльності оскільки відсутня навичка може бути компенсована іншими.

       Це потребує розгляду поняття «компенсація» (від лат. compensatio - відшкодування) що постає як поповнення нерозвинутої або порушеної функції шляхом використання зберігаючих функцій, або перебудови функцій із включенням збереження ланок замість порушених. При цьому висока пластичність нервової системи людини постає основою компенсації, що є результатом пристосувальної активності особистості [4], [7].

       Водночас компенсаторна функція виступає як уміння студента мислити категоріями успіху, а саме: позитивне мислення; бачити позитивне в невдачі. Виходячи з цього С.Гордієнко головними в процесі навчання визначає такі моменти  як «виховання позитивних почуттів, їх регулювання та боротьба з негативними емоціями» [2, с. 243]. Це забезпечує добре емоційне самопочуття студентів під час навчальної діяльності, психологічне захищення від вимог і претензій з боку адміністрації, викладача тощо.

       Висновки з  даного дослідження і перспективи. Процес адаптації майбутніх учителів музики до фахового  навчання є нагальною проблемою. Тому є необхідним обов'язково спонукати студентів до формування адаптивних умінь за умов реалізації цілеспрямованого педагогічного впливу; брати до уваги специфіку викладення диригентсько-хорових дисциплін; розкрити мотивацію студентів до вивчення диригентсько-хорових дисциплін у процесі формування їх фахової компетентності.

Література:

•1.     Буряк В.К. Підвищення ефективності педагогічної освіти як найважливіший чинник розвитку суспільства / В.К. Буряк // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць / гол. ред..-проф. Буряк В. К. - Кривий Ріг: КДПУ, 2009.-Вип.25.-596с.

•2.     Гордієнко С.Г. Шляхи духовно-морального відродження особистості студента / С.Г. Гордієнко // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць / гол. ред..-проф. Буряк В. К. - Кривий Ріг: КДПУ, 2009.-Вип.25.-596с.

•3.     Педагогическая энциклопедия. Гл.ред- А.И. Каиров,Ф.Н. Петров. М., «Советская Энциклопедия», 1964 Т.1. 830с.

•4.     Педагогическая энциклопедия. Гл.ред- А.И. Каиров,Ф.Н. Петров. М., «Советская Энциклопедия», 1965 Т.2. 910с.

•5.     Соколов В.І. Развитие современных представлений об образовании взрослых: адаптированное, опережающее, открытое образование / В.І. Соколов // Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей: зб. матеріалів VІІ педагогічно-мистецьких читань памяті професора О. П. Рудницької/ [за ред.. О. М. Отич].-Чернівці: Зелена Буковина, 2010 - 412с.

•6.     Штифурак В.С. Адаптація студентів-першокурсників в умовах вищого навчального закладу: автореф. дис.на здобуття наук. ступеню канд.пед.наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»/В.С.Штефурак.-К.,1998.-202с.

•7.     Энциклопедический словарь. Гл. редактор Б.А. Введенский: М.1953Т.1. 718 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>