XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Бондаренко Т.В. ЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПЕДАГОГІЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА У ПІДГОТОВЦІ СПЕЦІАЛІСТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ВУЗУ

Аспірант Бондаренко Тетяна Володимирівна

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПЕДАГОГІЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА У ПІДГОТОВЦІ СПЕЦІАЛІСТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ВУЗУ

Свідомість особистості базується на міцних історичних знаннях, переконаності в єдності цілей та завдань по утвердженню, передачі світогляду, духовних потреб та інтересів прийдешнім поколінням. Саме в освітянській сфері гартується нова генерація української інтелігенції, ядро національної інтелектуальної еліти. Учитель - центральна фігура нашої школи, суттєвий агент соціалізації, спроможний забезпечити учням відносно стабільну систему уявлень, норм, моральних, естетичних, патріотичних цінностей у соціокультурному просторі. Йому довірено найцінніше - дітей, їх виховання, всебічний та гармонійний розвиток. Через нього здійснюється соціалізація, передача досвіду старших поколінь молодшим.

Педагогічне краєзнавство дозволяє створити нову, ціннісну систему навчально-виховного процесу, систему відкриту, варіатівну, духовну і культурно насичену, діалогічну, толерантну, таку, що забезпечить розвиток гармонійної, високоосвіченої, соціально активної і національно свідомої особистості, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовним якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.

Краєзнавча освіта, будучи інтеграційною і міждисциплінарною за своєю природою, по суті, представляє єдиний напрям системи навчання та виховання, пов'язаний безпосередньо зі всіма основними компонентами навколишнього середовища. Особливо цей зв'язок торкається загальної історії, історії мистецтв, фізичної і економічної географії, біології, зоології, кліматології, геології, археології, архітектури, етнографії, фізкультури та інших гуманітарних дисциплін, що дозволяє найбільш максимально зрозуміти значення об'єктів і явищ. Специфічними рисами педагогічного краєзнавства є локальні, індивідуальні, взаємозалежні розвідки у конкретному регіоні.

Краєзнавча підготовка студентів Уманського педагогічного університету імені Павла Тичини проводиться на історичному, природничо-географічному, технолого-педагогічному, філологічному, мистецько-педагогічному та інших факультетах. Загальноукраїнське національно-духовне поле, у якому інтегрується краєзнавчий зміст представлений такими предметами: історія України, історія педагогіки, народознавство, український народний танець, музичний інструмент, декоративно-ужиткове мистецтво, етнопсихологія, етнопедагогіка, методика організації дітей з суспільним дозвіллям та природою, організація краєзнавчо-туристської діяльності та іншими дисциплінами.

При створенні нової концепції підготовки фахівця доцільно, на нашу думку, врахувати наступні чинники:

•1. Систематичне, цілеспрямоване використання краєзнавчого матеріалу під час викладання навчальних комплексів дасть змогу поглибити розуміння студентами навчального матеріалу, активізувати навчально-пізнавальну діяльність, підвищити рівень їх підготовки у майбутній професійній діяльності.

•2. Охоплення краєзнавчою освітою студентів усіх факультетів на протязі всього періоду їх навчання у педагогічному вузі дозволить вірно орієнтуватися в соціумі, затвердити себе в ньому, пізнавати і перетворювати його на основі суспільної практики.

•3. Залучення студентської молоді до творчого пошуку краєзнавчих матеріалів та їх представлення у наукових фахових виданнях, а також розміщення в комп'ютерних мережах, зокрема в мережі Інтернет, сприятиме рекламуванню, презентації української культури, нації, краю, рідного дому.

Література:

1. Педагогічне краєзнавство: Підручник / За заг. ред. Н.С. Побірченко. - Умань: ПП Жовтий, 2008. - 132 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>