XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Бондарук Н.І., Підгірна В.Н. РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ

Бондарук Наталія Ігорівна

науковий керівник: Підгірна В. Н., асистент

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ

На сучасному етапі розвитку цивілізацій, у світовій політиці та економіці спостерігаються глобалізаційні процеси, які призводять до встановлення тісного політичного діалогу між окремими країнами й регіонами світу, а також до поглиблення міжнародних господарських зв'язків.

Постановка проблеми.  Протягом останніх 10 років стратегічною метою і водночас найбільшою мрією України є якнайшвидша інтеграція до Європи, злиття з Європою і визнання себе її частиною. За цей час було підписано і водночас відхилено велику кількість угод, що сприяють такому співробітництву, постійно аналізуються вигоди та втрати від вступу до ЄС. Фактично країна поділилася на декілька таборів, зокрема прихильників та противників європейської інтеграції. Це і справді значний крок і щоб зробити його потрібно досконало проаналізувати ситуацію, зважити всі «за» і «проти».

Потрібно врахувати не лише ті позитивні сторони, які дасть нам інтеграція, але й можливий негатив. Варто згадати, що Україна вже не є тією могутньою ядерною державою, якою була 20 років тому; наша держава потребує змін у багатьох секторах народного господарства, оскільки за рівнем економічного розвитку вона значно відстає від показників, встановлених для учасників інтеграційного об'єднання. Зокрема, участь в процесах глобалізації світового господарства актуалізує питання розробки стратегії адаптації України до сучасного ритму життя у всепланетарному масштабі, пошуку свого місця в міжнародному економічному просторі. Та чи вистачить в України зусиль, щоб виконати всі ті вимоги, які ставить ЄС?

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Різні аспекти євроінтеграції являються об'єктом дослідження вітчизняних так і зарубіжних науковців, дослідників, причому вагомий внесок у розгляд теоретичних аспектів даної теми зробили, зокрема Д.Баркар, З. Гошовська, Н. Гудима, А. Заїка, С. Кандул, В. Пероеєвіч, О. Суходоля, В. Тарасевич та інші.

Постановка завдання. На сьогоднішній день Україна поставила  перед собою мету ефективного входження у світову економіку на основі загальних принципів, вироблених світовим співтовариством, але основна проблема полягає в тому, що необхідно максимально врахувати національну специфіку України, з метою реалізації національних інтересів через взаємовигідне співробітництво з іншими країнами.

Виклад основного матеріалу. З моменту набуття Україною незалежності у 1991 році Європейський Союз та Україна динамічно розвивають відносини один з одним.          Правові засади відносин ЄС-Україна ґрунтуються на  угоді, яка називається Partnership and Cooperation Agreement (PCA). Метою даної угоди є зміцнення демократії та розчитку економіки країн на основі співробітництва та політичного діалогу.

У березні 2007 року почалися перемовини щодо нової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що має замінити попередню. У зв'язку з приєднанням України до Світової організації торгівлі у травні 2008 року, нова угода також передбачає створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Оскільки перемовини з приводу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та її ратифікація потребуватимуть кількох років до вступу в дію повної Угоди, сторони вирішили прийняти Порядок денний асоціації Україна-ЄС, відповідно до якого Україна повинна виконати певні вимоги, які змінюються з року в рік і звичайно потребують значних витрат з Бюджету України. Якщо розглядати  «найсвіжіші» умови, виставлені нам протягом 2009-2011 років,то згідно вимог ЄС, Україна повинна переглянути механізм реєстрації громадян, що було визначено на саміті Україна-Євросоюз. 

План дій являє собою текст  12-сторінкового документа,  в якому засвідчено про те, що на  відміну від балканського візового діалогу, спрямованого на якнайшвидшу відмову від віз для громадян, наприклад, Македонії, Чорногорії або Албанії, навіть бездоганне виконання  всіх вимог ЄС не дає гарантій скасування віз для українців. Остаточне рішення ухвалюватимуть Європарламент і Європейська рада «з урахуванням загального стану взаємин Євросоюзу і України». Основну частину документа займає перелік з 60 вимог ЄС до України, розбитих на 4 блоки: безпека документів; нелегальна міграція, громадський порядок і безпека; міжнародні відносини та фундаментальні права. Київ буде виконувати план дій в два етапи: перший з них передбачає адаптацію законодавства до вимог ЄС, другий - імплементацію прийнятих законодавчих норм.

Крім того Україні необхідно переглянути процедуру видачі закордонних паспортів, що передбачає повний доступ до отримання закордонних паспортів всім громадянам, в тому числі і людям з обмеженими можливостями. Якщо проаналізувати цю ситуацію з економічної точки зору, то виконання таких «формальностей» потягне за собою немалі витрати, оскільки вільний доступ до отриманні паспортів означає, що необхідно розширити кількість паспортних столів, штат службовців і т.д.

Крім того, в листі  (ЛСОУ) до голови представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра, в якому "Ліги страхових організацій України"(ЛСОУ) вказує, що необхідно встановити додаткові вимоги до українських страховиків, які надають поліси, що виїжджають за кордон. Причиною чого став візовий кодекс, що вступив в силу 5 квітня 2010.

Кодексом встановлюється, що при подачі заяви на отримання візи, серед інших документів, необхідно представити докази наявності медичної страховки. Вимоги до страхового полісу встановлені ст. 15 візового кодексу ЄС, згідно з якими страховик зобов'язаний покривати будь-які витрати, що виникли у зв'язку з поверненням клієнта на батьківщину з медичних причин. Крім того, українська страхова компанія повинна організувати невідкладну  медичну допомогу або госпіталізацію у зв'язку зі смертю застрахованої на території країн-членів ЄС [3].

Щодо українських підприємств, то вимоги висуваються і до виробників біопалива з ріпаку. Зокрема з набувають чинності нові правила ЄС, згідно з яких сировина для виробництва біопалива, зокрема ріпак, має бути сертифікованою відповідно до вимог сталого агровиробництва [8]. Як відомо, процедура сертифікації потягне за собою певні витрати, що відіб'ється на ціні продукції і навіть може призвести до того, що кількість виробників буде зменшуватися. На даний момент серед 3 тисяч компаній, які виробляють біопаливо, сертифіковано  лише 3 підприємства.

 З метою поступового переходу до таких змін, ЄС передбачив 3-річний перехідний період при запроваджені нових правил. Сертифікація заснована на основі методу балансу маси. [2]. Структура процесу сертифікації, затвердженого в Німеччині, охоплює усіх учасників ланцюга постачання біопалива, проте по-різному.

Господарства мають подавати форму самосійного декларування та підлягають випадковому інспектуванню, при цьому щонайменше 5% виробників має перевірятися щороку за межами ЄС. Проте, експерти попереджають, що виробники можуть втратити ринки збуту своє продукції, якщо зволікатимуть з сертифікацією, вже найближчим часом [5].

Також висувається ряд вимог щодо українського транспорту.  Результати дослідження показують, що у транспортному секторі України склалося неоднорідне конкурентне середовище: від повністю приватизованого автомобільного та річкового транспорту до повної державної власності на залізничному транспорті, дорожньому господарстві та у морських портах. Така ситуація перешкоджає залученню приватних інвестицій.  

У звіті «Транспортна політика України та її наближення до норм Європейського Союзу» зазначається, що  для України залізничний транспорт як був так і залишиться основним перевізником вантажів та пасажирів. На відміну від ЄС, де частка вантажних перевезень залізничним транспортом складає 8%, в Україні залізницею перевозиться до 60% вантажів. Однак, існуюча залізнична система в Україні неоднорідна та не дозволяє без державної гарантії залучати необхідні інвестиції в оновлення основних засобів. Суть реформ, які пропонує ЄС зводиться до трансформації Укрзалізниці у акціонерне товариство, що повинно забезпечити прозорий облік та фінансову звітність; створити рівний доступ до залізничної інфраструктури та відокремити підприємства-перевізників від підприємств з обслуговування залізниць. [5].

Відповідно до законодавства ЄС, у кожній державі-члені має бути утворений регуляторний орган в сфері залізничного транспорту, який   має бути апеляційним органом при врегулюванні спорів щодо дотримання умов недискримінаційного доступу до ринку [9,48].

Крім того, європейською спільнотою визнано, що  технічні стандарти автодоріг України не відповідають стандартам ЄС ні за якістю, ні за ваговими навантаженнями. Недостатніми є інвестиції у розбудову шляхів і розвиток галузі. Для їх активізації слід ухвалити Закон України «Про взаємодію держави з приватними партнерами» (державно-приватне партнерство), відповідно до якого  державно-приватне партнерство може застосовуватися в таких сферах як дорожнє господарство, залізничні, водні, повітряні шляхи сполучення з елементами їх інфраструктури [4].

Щодо повітряного транспорту, то життєво важливо виконати вимоги Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), Європейського Союзу, Європейської конференції цивільної авіації (ЄКЦА), Європейської організації з безпеки аеронавігації (ЄВРОКОНТРОЛЬ) шляхом ухвалення нової редакції Повітряного кодексу України [4]

Крім того, варто зазначити, що одним з пріоритетних напрямків зовнішньоекономічної діяльності України є подальший розвиток торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва з країнами ЄС.

За результатами аналізу показників зовнішньої торгівлі товарами та послугами України за І квартал 2010 року Європейський Союз був одним з найбільших зовнішньоторговельних партнерів України (поряд з країнами СНД). Так, частка ЄС у загальному зовнішньоторговельному обороті товарами та послугами України з країнами світу склала 28,24% (СНД - 40,37% відповідно). При цьому, частка експорту до ЄС-27 товарів та послуг українського походження становила 23,58%, а імпорту з ЄС - 32,89% відповідно.

Обсяги обороту товарами та послугами з країнами - членами ЄС у І кварталі 2010 року зросли порівняно з аналогічним періодом 2009 року на 13,73% та склали 7,29 млрд. дол. США.

При цьому обсяги експорту товарів та послуг зросли в порівнянні з 2009 роком на 10,14% та склали 3,04 млрд. дол. США, а імпорт товарів та послуг зріс на 16,44% і склав 4,25 млрд. дол. США.

 Сальдо торгівлі товарами та послугами з країнами ЄС склалося від'ємним в обсязі 1,21 млрд. дол. США проти -0,88 млрд. дол. США у відповідному періоді 2009 року.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну станом на 01.04.2010 р. з країн-членів ЄС склав 31532,9 млн. дол. США, що становить 78,8 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в українську економіку. Приріст прямих іноземних інвестицій, здійснених в українську економіку у період з 01.04.2009 по 01.04.2010 з країн-членів ЄС 2908,2 млн. дол. США.

Висновок. Отже, як видно з усього вищесказаного, для того щоб стати частиною Європейської спільноти треба прикласти чимало зусиль, зокрема довести до кінця свої адміністративні реформи, перетворити сільське господарство на продуктивний та конкурентний сектор, провести приватизацію у важливих галузях, таких як енергетична галузь, досягти вищого ступеню лібералізації цін та ще цілий ряд перетворень. Саме в Європейському союзі Україна може отримати знання щодо розробки та реалізації антимонопольної політики, регулювання фондового ринку.  Проте необхідно врахувати той факт, що можна було вступити до ЄС вже давно, якби зібратися з силами і прикласти для цього чимало зусиль. Якщо порівняти сучасну ситуацію в Україні і Японії, яка зазнала значних збитків внаслідок стихійних лих, то Президент Японії прогнозує відновлення ситуації в країні до стабільного рівня вже за 3 місяці, тоді як українські політики стверджують, що  Україні для виходу з кризи потрібно не менше 10 років.

Проте, якщо вірити оптимістичним прогнозам, то Україна ще не втратила шанси на реальну євроінтеграцію.

Якщо будуть запроваджені європейські правила і норми у політичній, економічній, та соціальній сферах, то створити зону вільної торгівлі з Євросоюзом можна буде вже на початку 2012 року [1], але все ж потрібно задуматись чи справді нам це потрібно.

Література:

•1.       Баркар Д.  Влада зупинила інтеграцію України до ЄС? [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/2254174.html

•2.       Гошовська З. Ринок біопалива країн ЄС диктує свої вимоги для всіх виробників біосировини [Електронний ресурс]. - Режим доступу:: http://agrotimes.net/4u%20potriben%20naw%20ripak%20evropi.html

•3.       Гудима Н. Посольства ЄС встановлюють українським страховикам додаткові вимоги до полісів [Eлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://posolstva.org.ua/ua/news/2010-04-21/embassies-eu-impose-requirements-insurance-policies

•4.       Заїка А.Н. Гармонізація транспортної системи України з вимогами ЄC / А.Н.Заїка // Міжнародний кур'єр - 2011. - № 5-6 (96). - с. 10-12.

•5.       Кандул С. Вимоги сталості до біопалива в ЄС: наслідки для виробників сировини в Україні [Eлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.east-west-bioenergy.net/fileadmin/east-west-bioenergy/pdf/Kiev_Nachhaltigkeit_290410]

•6.        Петронєвіч В.  Сербія - успішний приклад для України [Eлектроний ресурс]. - Режим доступу: http://novisa.com.ua/ http://eu.prostir.ua/

•7.       Прокопович Н. Чим є для нас європейська інтеграція?/ Прокопович Н // Голос України.  - 2008.  - 26 грудня.  - С. 5.

•8.       Суходоля О.М.  Україна на шляху до Європи: адаптація законодавства у сфері енергозбереження до вимог законодавства Європейського Союзу  [Eлектронний ресурс].  - Режим доступу: http://esco-ecosys.narod.ru/2005_3/art28.htm

•9.       Тарасевич В.  Про цивілізаційні передумови інтеграційної політики України/ Тарасевич В.  // Економіка України. - 2008. - №3.- с. 47-50.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>