XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Борець О.В., Британська Н.Н. БАНКРУТСТВО СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Борець Олена Валеріївна, керівник Британська Н.Н.,

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

м. Вінниця, Україна

  БАНКРУТСТВО СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ    

Останнім часом український страховий ринок динамічно розвивається: збільшується збір страхової премії, показник її відносин до внутрішнього валового продукту також зростає. Разом з тим діяльність страховиків здійснюється в умовах, що роблять негативний вплив на їхню фінансову стабільність (помітна інфляція, обмежений попит на страхові послуги, наявність підвищених ризиків, пов'язаних з інвестуванням коштів). Деякі зі страхових організацій попадають у кризові ситуації, а окремі балансують на грані банкрутства.

Банкрутство будь-якої страхової компанії означає неможливість здійснення своєчасних виплат по договорах страхування, криза довіри до страхової галузі в цілому. У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 зі змінами та доповненнями, недостатньо повно прописані особливості банкрутства страховиків(усього одна стаття). Для порівняння, банкрутство кредитних організацій регулюється 24-ма статтями названого загального закону.

Актуальністю дослідження теми є дослідження неспроможності (банкрутства) страхових організацій, а також розробка загальнотеоретичних положень, спрямованих на модернізацію вдосконалення інституту неспроможності (банкрутства) страхових організацій .

Безумовна значимість досліджуваної теми визначила прояв інтересу до її розробки вченими економістами і юристами. Розгляд економічної характеристики фінансової стійкості страхової організації та її банкрутства знаходить місце в роботах Н.В. Кирилової та Я.Є. Телепиної. Окремі правові аспекти неспроможності (банкрутства) страхових організацій викладені в роботах М.В. Єлізарова, Н.С. Ковалевської, М.В. Телюкіної, В.М. Ткачова.

Страхові організації, які виконують завдання стабілізуючого елемента ринкової системи господарювання, в свою чергу самі повинні бути надійними в фінансовому відношенні і бути гарантами прийнятих фінансових зобов'язань з відшкодування збитків.

За своєю природою страхові компанії покликані стабілізувати і оживляти економіку і бути стійкіше своїх клієнтів, разом з тим вони самі схильні до всіх тих ризиків, від яких покликані захищати страхувальників, так як розвиваються разом з ринковою економікою. Нестійкий стан української економіки поки не дозволяє страховикам досягти фінансового стану, що дозволяє стати гарантом фінансової стабільності. [1]

Проблеми банкрутства страхових компаній на сучасному українському ринку практично не досліджені. В даний час український страховий ринок ще тільки формується, цей процес неминуче супроводжується банкрутством і ліквідацією страховиків, механізм яких, здебільшого, не розроблений, і, що найголовніше, не розроблені заходи щодо захисту страхувальників у разі банкрутства страхових компаній, заходи можливої ​​санації компаній, отже, підтримки і розвитку страхового ринку України.

Разом з тим, державі необхідний страховий ринок, значить, необхідно використовувати всі можливості для його розвитку, збереження ефективних компаній, що надають страховий захист необхідної якості, і збереження страхувальників у страховому бізнесі. На практиці кожному учаснику економічних відносин рано чи пізно доводиться стикатися з проблемою комплексної оцінки фінансового стану страхових компаній. У кризових фінансових станах виникає гостра необхідність у визначенні можливостей санації компаній, в крайньому випадку, порядку проведення банкрутства компаній; розробці заходів щодо надання страхового захисту при ліквідації страхового портфеля і власне порядок його ліквідації.

Зростання обсягів страхової діяльності стало одним із факторів збільшення страхових резервів та активів. Незважаючи на позитивні зрушення у розвитку страхового ринку, мають місце і негативні тенденції:

1.     Відсутність послідовної і чіткої державної політики щодо розвитку страхування й достатнього рівня методологічної підготовки страхових механізмів;

2.     Відсутність системи стандартизації і сертифікації страхових продуктів і системи менеджменту;

3.     Наявність недобросовісної конкуренції;

4.     Нерозвиненість страхового брокерства;

5.     Недосконалість інвестиційної діяльності страхових компаній [4].

Найбільш актуальними проблемами, що потребують негайного вирішення, є:

-         падіння попиту на послуги страхових компаній з боку підприємств та населення, що обумовлено погіршенням фінансового стану;

-         неповернення депозитних коштів, не тільки дострокове, а й після закінчення дії депозитних договорів, перш за все тими банками, де введено тимчасову адміністрацію або готується введення такої адміністрації (на сьогодні строк затримки повернення окремими комерційними банками перевищує 1 місяць, а сума неповернення становить близько 100 млн. грн.);

-         незабезпечення наявності страхового покриття майна, що перебуває у заставі в комерційного банку, на весь період дії кредитного договору;

-         недостатній контроль за наявністю полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників;

-         відсутність в регулятора страхового ринку дієвого механізму щодо недопущення демпінгу на ринку та штучного зниження платоспроможності страховиків  [4].

З метою покращення ситуації на страховому ринку доцільно реалізувати низку системних різнопланових заходів, спрямованих на усунення як хронічних проблем, так і тих, що спричинені фінансовою та економічною кризами. Особливий акцент необхідно зробити  на активізації інвестиційного потенціалу в страхові компанії.

Зокрема, в рамках реформування страхових компаній, підвищення рівня якості послуг на страховому ринку, а також підвищення його інвестиційного потенціалу доцільно реалізувати заходи нормативно-правового, організаційно-методологічного та інформаційного характеру [3].

Отже, основні напрями розвитку і функціонування страхового ринку нерозривно пов'язані зі створенням конкурентного середовища і вдосконаленням організаційної структури ринку. Національний страховий ринок представлений різними за статусом і організаційними формами страховими компаніями і товариствами, що є позитивним  в діяльності на національному страховому ринку. Практично страховий ринок структурований по окремих видах страхових послуг. Розвиток страхування вимагає інтеграції національних страхових систем у світову фінансову систему, яка реалізується, в т.ч. за рахунок механізмів перестрахування. Однак, надмірна відкритість доступу для іноземних операторів може привести до неефективного перерозподілу акумульованих ресурсів на міжнародні фінансові ринки, придушенню національних страховиків та посередників, зниженню конкуренції і тому подібне.

Література:

1.     Гутко Л.М.Страховий ринок України: стан, проблеми розвитку та шляхи їх вирішення // Економіка. Фінанси. Право. - 2008. - № 7. - С. 19-24.

2.     Захарченко В.С. Страховий ринок в Україні: стан, проблеми, перспективи. - Національна оборона і безпека.-2008.- №6.-С. 26.

3.     Павленко О. Український страховий ринок: можливості фінансування росту // Фінансовий ринок України. - 2009. - №3. - С.11-12.

4.     Страховий бізнес в Україні // Вісник Національного банку України - 2009.- №10. - С.4


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>