Магістр Борисенко Світлана Вадимівна

Таврійський державний агротехнологічний університет,

ФІТОІНДИКАЦІЯ СТАНУ ГРУНТІВ М. МЕЛІТОПОЛЯ

           Грунт є невід'ємною складовою біосфери, саме він забезпечує постійну взаємодію великого геологічного і малого біологічного кругообігів (циклів) речовин на земній поверхні і регулює біосферні процеси, а також хімічний склад атмосфери і гідросфери, в ньому акумулюється активна органічна речовина і зв'язана з нею хімічна енергія. Разом з тим грунт займає провідне місце в житті і діяльності людини. Він виступає основним засобом виробництва у сільському господарстві.

Дія людини на грунт може бути як безпосередньою так і опосередкованою.

Безпосередній вплив здійснюється передусім у процесі землеробського використання грунтів: обробіток грунтів, особливо із застосуванням важкої сільськогосподарської техніки, внесення органічних і мінеральних добрив, застосування отрутохімікатів, вапнування кислих і гіпсування солонцюватих грунтів і солонців, промивання засолених грунтів, зрошення, осушення, заходи захисту від ерозії та дефляції, терасування схилів, залісення водозабірних басейнів та ін.

Побічний вплив на грунти відбувається шляхом:

- зміни природного рослинного покриву в результаті вирубування і  випалювання лісів, саван і чагарників;

- зміни в літосфері (ґрунтотворних породах) внаслідок зміни умов міграції й акумуляції солей і загалом сольового балансу, викидання на поверхню порід, збагачених різними, в т.ч. токсичними, хімічними елементами та їх сполуками;

- зміни гідросфери, які супроводжуються коливанням рівня морів, включаючи зміни інтенсивності припливів, зміною глибини залягання і режиму грунтових вод, зміною режимів рік і озер у ході будівництва гребель і каналів;

- зміни середовища ґрунтоутворення, зокрема, макро- і мікроклімату, хімічного складу атмосфери за рахунок підвищеного вмісту СО₂, СН₄, SO₂, NO₂, продуктів радіоактивного розпаду, збільшення вмісту аерозолів як природного (пил), так і техногенного (сілікати, сульфати, нітрати тощо) походження. Неправильне використання грунтів, без урахування їх властивостей, умов розвитку може викликати суттєве їх погіршення, деградацію і навіть повну руйнацію. Вважають, що найбільш забрудненими є грунти в межах міст, навколо промислових центрів, уздовж автомобільних шляхів. До 20 % забруднених земель міських, приміських та індустріальних районів України перебувають у кризовому стані. Ці негативні явища на сьогодні активно досліджуються.

Для оцінки забруднення навколишнього середовища широко використовують біоіндикацію і зокрема фітоіндикацію.

На сьогодні екологічний стан грунтів міста Мелітополя не досліджується і його моніторинг не проводиться. Разом з тим, він є промисловим центром і найбільшу небезпеку для стану грунтового покриву створюють промислові та транспортні викиди. Більша частина забруднювачів у грунт потрапляє у місті із атмосферного повітря. 

Для оцінки антропогенної трансформації грунту в межах міста Мелітополя використовували тест-рослини: крес-салат, пшеницю та редис. Ці рослини, згідно, аналізу наукових джерел досить часто використовуються у екотоксикологічних дослідженнях за різними напрямами (використовують еколого-ботанічні характеристики, показники структурної пластичності, результати палінологічного аналізу (визначають ступінь дефектності пилку), карполого-ембріологічного аналізу (досліджують аномалії насіння і зародків), фоліогенезу (формування листків) та ін.

ВИСНОВКИ

•1.  Результатом антропогенного впливу на ґрунтотворний процес може бути як поліпшення властивостей природних ґрунтів, так і їх погіршення. Серед основних причин втрати грунтової родючості розрізняють патологію грунтового профілю та генетичних горизонтів (ерозія і дефляція, переущільнення поверхневих горизонтів, відчуження ґрунту з функціонуючих екосистем), порушення біогеоценотичного режиму грунтів та екосистем (девегетація і дегуміфікація грунтів, ґрунтовтома та виснаження), порушення водного і хімічного режимів едафотопів (опустелювання, зсуви, селі, вторинне засолення, природна і вторинна кислотність, переосушення), забруднення та хімічне отруєння грунтів.

•2. Тісний взаємозв'язок рослин з умовами існування дає змогу не тільки оцінювати потреби рослин за ознаками навколишнього середовища, а й навпаки, за характером рослинності зробити висновки про властивості довкілля. Індикаційне значення рослинного покриву має важливе значення, бо серед усіх елементів природи він досить доступний для спостережень, достатньо чутливий та практичний. Рослинні тест-системи є досить надійними за зручними у встановленні ступені токсичності певних забруднювачів, також вони дають змогу оцінити сумарний ефект дії різних видів забруднювачів, що можна використовувати для вирішення різних питань, в тому числі, для оцінки ступеню антропогенної трансформації грунтів міських систем, що зазнають різнопланово антропогенного впливу

•3.  На основі коефіцієнту фітотоксичністі субстрату встановлено, що найбільш виражено негативна дія антропогенного впливу проявляється у перший період проростання насіння (до 5 доби). З 7-9 доби значення коефіцієнту фітотоксичногсті стабілізуються і він відображує кінцевий ефект токсичності субстрату для того чи іншого виду рослин.

Література:

•1. Агроекологія: Навчальний посібник/О.Ф.Смаглій, А.Т.Кардашов, П.В.Літвак та ін. - К. : Вища освіта,2006. - 671с.

2.Агрохімічна паспортизація земель Мелітопольського району. -Запоріжжя: Запорізький центр Облдерж- родючість, 2000. - 205с.

Залиште коментар!