XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Борисенко С.В. ФІТОІНДИКАЦІЯ СТАНУ ГРУНТІВ М. МЕЛІТОПОЛЯ

Магістр Борисенко Світлана Вадимівна

Таврійський державний агротехнологічний університет,

ФІТОІНДИКАЦІЯ СТАНУ ГРУНТІВ М. МЕЛІТОПОЛЯ

           Грунт є невід'ємною складовою біосфери, саме він забезпечує постійну взаємодію великого геологічного і малого біологічного кругообігів (циклів) речовин на земній поверхні і регулює біосферні процеси, а також хімічний склад атмосфери і гідросфери, в ньому акумулюється активна органічна речовина і зв'язана з нею хімічна енергія. Разом з тим грунт займає провідне місце в житті і діяльності людини. Він виступає основним засобом виробництва у сільському господарстві.

Дія людини на грунт може бути як безпосередньою так і опосередкованою.

Безпосередній вплив здійснюється передусім у процесі землеробського використання грунтів: обробіток грунтів, особливо із застосуванням важкої сільськогосподарської техніки, внесення органічних і мінеральних добрив, застосування отрутохімікатів, вапнування кислих і гіпсування солонцюватих грунтів і солонців, промивання засолених грунтів, зрошення, осушення, заходи захисту від ерозії та дефляції, терасування схилів, залісення водозабірних басейнів та ін.

Побічний вплив на грунти відбувається шляхом:

- зміни природного рослинного покриву в результаті вирубування і  випалювання лісів, саван і чагарників;

- зміни в літосфері (ґрунтотворних породах) внаслідок зміни умов міграції й акумуляції солей і загалом сольового балансу, викидання на поверхню порід, збагачених різними, в т.ч. токсичними, хімічними елементами та їх сполуками;

- зміни гідросфери, які супроводжуються коливанням рівня морів, включаючи зміни інтенсивності припливів, зміною глибини залягання і режиму грунтових вод, зміною режимів рік і озер у ході будівництва гребель і каналів;

- зміни середовища ґрунтоутворення, зокрема, макро- і мікроклімату, хімічного складу атмосфери за рахунок підвищеного вмісту СО2, СН4, SO2, NO2, продуктів радіоактивного розпаду, збільшення вмісту аерозолів як природного (пил), так і техногенного (сілікати, сульфати, нітрати тощо) походження. Неправильне використання грунтів, без урахування їх властивостей, умов розвитку може викликати суттєве їх погіршення, деградацію і навіть повну руйнацію. Вважають, що найбільш забрудненими є грунти в межах міст, навколо промислових центрів, уздовж автомобільних шляхів. До 20 % забруднених земель міських, приміських та індустріальних районів України перебувають у кризовому стані. Ці негативні явища на сьогодні активно досліджуються.

Для оцінки забруднення навколишнього середовища широко використовують біоіндикацію і зокрема фітоіндикацію.

На сьогодні екологічний стан грунтів міста Мелітополя не досліджується і його моніторинг не проводиться. Разом з тим, він є промисловим центром і найбільшу небезпеку для стану грунтового покриву створюють промислові та транспортні викиди. Більша частина забруднювачів у грунт потрапляє у місті із атмосферного повітря. 

Для оцінки антропогенної трансформації грунту в межах міста Мелітополя використовували тест-рослини: крес-салат, пшеницю та редис. Ці рослини, згідно, аналізу наукових джерел досить часто використовуються у екотоксикологічних дослідженнях за різними напрямами (використовують еколого-ботанічні характеристики, показники структурної пластичності, результати палінологічного аналізу (визначають ступінь дефектності пилку), карполого-ембріологічного аналізу (досліджують аномалії насіння і зародків), фоліогенезу (формування листків) та ін.

             

ВИСНОВКИ

•1.  Результатом антропогенного впливу на ґрунтотворний процес може бути як поліпшення властивостей природних ґрунтів, так і їх погіршення. Серед основних причин втрати грунтової родючості розрізняють патологію грунтового профілю та генетичних горизонтів (ерозія і дефляція, переущільнення поверхневих горизонтів, відчуження ґрунту з функціонуючих екосистем), порушення біогеоценотичного режиму грунтів та екосистем (девегетація і дегуміфікація грунтів, ґрунтовтома та виснаження), порушення водного і хімічного режимів едафотопів (опустелювання, зсуви, селі, вторинне засолення, природна і вторинна кислотність, переосушення), забруднення та хімічне отруєння грунтів.

•2. Тісний взаємозв'язок рослин з умовами існування дає змогу не тільки оцінювати потреби рослин за ознаками навколишнього середовища, а й навпаки, за характером рослинності зробити висновки про властивості довкілля. Індикаційне значення рослинного покриву має важливе значення, бо серед усіх елементів природи він досить доступний для спостережень, достатньо чутливий та практичний. Рослинні тест-системи є досить надійними за зручними у встановленні ступені токсичності певних забруднювачів, також вони дають змогу оцінити сумарний ефект дії різних видів забруднювачів, що можна використовувати для вирішення різних питань, в тому числі, для оцінки ступеню антропогенної трансформації грунтів міських систем, що зазнають різнопланово антропогенного впливу

•3.  На основі коефіцієнту фітотоксичністі субстрату встановлено, що найбільш виражено негативна дія антропогенного впливу проявляється у перший період проростання насіння (до 5 доби). З 7-9 доби значення коефіцієнту фітотоксичногсті стабілізуються і він відображує кінцевий ефект токсичності субстрату для того чи іншого виду рослин.

Література:

•1. Агроекологія: Навчальний посібник/О.Ф.Смаглій, А.Т.Кардашов, П.В.Літвак та ін. - К. : Вища освіта,2006. - 671с.

2.Агрохімічна паспортизація земель Мелітопольського району. -Запоріжжя: Запорізький центр Облдерж- родючість, 2000. - 205с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>