XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Боровик П.М., Лелека К.О. ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Асистент кафедри фінансів і кредиту Боровик П.М.,

студентка V курсу факультету економіки і підприємництва Лелека К.О.,

Уманський державний аграрний університет

ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Ситуація в аграрному секторі економіки вимагає від держави не суцільної підтримки для всіх сільськогосподарських підприємств, в тому числі й збиткових та неперспективних, а адресної допомоги потенційно стабільним та ефективним підприємствам, яка дасть позитивний економічний ефект.

Крім того, актуальною є проблематика експортної діяльності переробних підприємств, що реалізовують м'ясомолочну продукцію іноземним покупцям. Адже при цьому застосування нульової ставки з податку на додану вартість не дає право переробникам на отримання дотацій [1]. Проте експорт через посередника дає можливість отримати з держбюджету від'ємне значення об'єкта оподаткування з ПДВ [1]. Цей механізм зумовив виникнення ряду тіньових схем, покликаних забезпечити відшкодування податку з казни держави на рахунок експортера.

Враховуючи викладене, практика повернення ПДВ не створює умови для нецільового використання бюджетних коштів замість фінансування потреб розвитку аграрної галузі економіки України.

В той же час в більшості країн світу давно відмовились від прямої бюджетної підтримки аграрних товаровиробників з причини низької ефективності використання державної допомоги та перейшли до дотування споживачів з метою підвищення їх купівельної спроможності. Для нашої країни така форма державної підтримки теж є актуальною, адже за даними Держкомстату понад 2/3 українців більше 60% власних доходів витрачають на придбання продуктів харчування.

Щодо підтримки аграрних товаровиробників через пільговий режим прямого оподаткування слід зазначити, що запровадження фіксованого сільськогосподарського податку [2] значною мірою сприяє укрупненню сільськогосподарських підприємств та створенню великих агрохолдингів. Проте в галузі поряд з цим функціонують дрібні фермерські господарства, які в переважній більшості випадків потребують пільгового оподаткування, проте часто на практиці не мають підстав для переходу на нього. Тому, на нашу думку, назріла необхідність запровадження двох принципово різних пільгових податкових режимів в аграрній галузі - пільгового оподаткування середніх та крупних сільськогосподарських підприємств, а також пільгового режиму оподаткування для малих сільськогосподарських підприємств.

Щодо крупних і середніх аграрних товаровиробників, то вони, на нашу думку, повинні сплачувати податок на прибуток за пільговою ставкою, яка відповідала б 1/4 від базової ставки цього платежу. Для дрібних же фермерських господарств з площами угідь до 100 га., на нашу думку слід продовжити пільговий режим прямого оподаткування у форматі ФСП [2].

Крім того, слід відзначити непропорційність розподілу державної фінансової підтримки, насамперед стосовно дрібних товаровиробників, адже хоч законодавство і не передбачає в цьому плані дискримінації невеликих підприємств і формально доступ до програми компенсації банківських кредитів для всіх сільськогосподарських позичальників однаковий, проте їх практично не отримують малі фермерські підприємства та особисті селянські господарства. Невеликі підприємства також не отримують підтримки в форматі списання заборгованості.

Варто відмітити, що надання пільгових кредитів, інвестицій, податкових канікул, реструктуризація боргів великих сільськогосподарських підприємств вирішує лише короткострокові проблеми, породжуючи неефективність аграрного сектору в стратегічному розвитку. Така система розподілу державної підтримки призвела до зростання кількості неефективних великих сільськогосподарських підприємств, в той час як невеликі приватні сільськогосподарські підприємства не отримують державної допомоги.

Крім того крупні агрохолдинги, що створюються шляхом монополізації активів сільськогосподарських підприємств, як показує практика, взагалі не фінансують потреби місцевих громад та мінімізують свої податкові виплати (адже вони нині є платниками ФСП).

Варто відмітити, що підвищення ефективності аграрної галузі економіки може стимулюватися державою шляхом встановлення жорсткого обмеження бюджетної підтримки великих сільськогосподарських підприємств, а також запровадження додаткового податку на крупних за розмірами товаровиробників, що значно обмежило б їх укрупнення та забезпечило б хоча б на мінімальному рівні фінансування потреб місцевих громад.

Таким чином, система державної фінансової підтримки агроформувань потребує суттєвого вдосконалення. Основними напрямками її реформування є:

•Ø     відміна права на бюджетне відшкодування ПДВ при проведенні експортних операцій;

•Ø     переведення дотацій виробників у доходи населення;

•Ø     запровадження двох пільгових режимів оподаткування сільськогосподарських товаровиробників - окремо для крупних і для малих агроформувань;

•Ø     жорстке обмеження розмірів державної фінансової підтримки для крупних сільськогосподарських товаровиробників.

Література:

•1.     Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97 - ВР// [Електронний ресурс]. Режим доступу: htpp // Ліга: еліт Закон Соруright: ІАЦ „Ліга". - 2009;

•2.     Закон України  від 17.12.1998 року № 320-XIV „Про фіксований сільськогосподарський податок" [Електронний ресурс]. Режим доступу: htpp // Ліга: еліт Закон Соруright: ІАЦ „Ліга". - 2009;

e-mail: borovik@mediat.com.ua.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>