XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Борщ О.В. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АКСІОЛОГІЧНИХ ЗМІН СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ

Аспірантка Борщ Ольга Володимирівна

Мелітопольський Державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АКСІОЛОГІЧНИХ ЗМІН СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ

Культура формує духовний світ суспільства і людини, забезпечує суспільство в цілому диференційованою системою знань і орієнтацій, необхідних для здійснення всіх видів діяльності суспільства. У цих формах культури фіксуються соціальні цінності та ідеали, а також загальні регулятиви поведінки, рухомих прагненням до них. Сукупність таких форм утворює галузь соціальної культури. Цю галузь можна представити у вигляді «шарів» культурного простору, які орієнтовані на площину, утворену «ціннісної» і «регулятивної» осями [2, 227]. Ядром у змісті соціокультурного простору стають регулятиви, цінності та ідеали.

На окремих етапах історії культури соціальні цінності можуть домінувати над антропним, релігійні над науковими, художні над екологічними. Усередині кожного з цих видів можуть вибудовуватися специфічні ієрархії. В основі будь-якого змісту лежать певні розрізнення домінантних і периферійних цінностей. «Домінантою будь-якого тезауруса є екзистенційні цінності, тобто сенс людського життя. Сенс життя в кожну епоху інший, але саме він у кінцевому рахунку визначає зміст будь-якої ціннісної моделі і будь-якого породженого нею артефакту» [1, 79].

Аналіз соціокультурних змін показує, що навіть при радикальних перетвореннях свідомості нерідко химерно відтворюються стереотипи «старого» мислення, колишніх ціннісних орієнтацій - із зміною знака, що демонструє феномен зсуву. У загальному і приблизному вигляді зсуви можна охарактеризувати як руйнування традиційних ціннісних норм суспільного життя (рівність, справедливість, революція, комунізм) і бажання знайти нові (свобода, демократія та ін.)

Зміни ціннісних орієнтирів можуть відбуватися в наслідок усвідомлення індивідом або суспільством невідповідності цінностей, які офіціально декларуються, чи діючих цінностей реальним або необхіднім цінніснім орієнтирам. Тому з часом такі процеси можуть виходити за рамки ціннісних змін особистості і досягти загальносоціального масштабу.

 Іншім варіантом аксіологічної модернізації є заміщення цінностей, які втратили свою функціональність, іншими ціннісними зразками, що в більшій мірі відповідають новим соціальнім умів. Ініціаторами таких змін є представники соціально-інноваційних груп, перш за все, правлячої, політичної, економічної, духовної, інтелектуальної еліті.

Справжнє буття цінності, на думку І. Докучаєва, змінюється в історії. «Неузгодженість цінностей та історії має місце завжди, бо ідеали далекі від реальності, проте повного розриву між ними ніколи не буває» [1, 86]. Дуальна структура цінності, може розглядатися також як утворення, засноване на діхотомічності і на полюсності. Між позитивним і негативним полюсами можливі складні і різноманітні переходи, центр яких визначається категорією нейтрального, але воно мінімальне, і, за звичай, складно вказати такі об'єкти, які в дійсності нейтральні.

Основним моментом механізму зсувів у структурі цінностей в нашому розумінні, є зміна змісту, яке може відбуватися в ієрархії ціннісних орієнтирів індивіда чи суспільства (коли цінності, що мають розташування в нижній шкалі перемістилися на верхній рівень). Як відмічають дослідники А.Пелипенко, І.Яковенко в такій ситуації «множення позитивних значень одного з елементів опозиції можливо лише на тлі відповідного зростання негативних значень протиставленого елемента» [3, 79].

Зміна соціальних цінностей ззовні обертається переоцінкою цінностей зсередини, - зміна особистісного сенсу об'єктів і явищ можливе або шляхом переосмислення їх місця і ролі у житті суб'єкта, включення їх в більш широкий контекст смислових зв'язків з більш різноманітними мотивами, потребами і цінностями, або в результаті перебудови самих мотивів і цінностей.

Ціннісна динаміка здійснює суттєвій вплив на переструктурацію українського суспільства. Головною ознакою цього феномену трансформації є неусталеність процесів, що відбуваються у соціальних групах та поміж ними. Тому, як і у будь-якому цивілізаційному процесі, особливого значення набуває визрівання тих нормативних, ціннісних і смислових елементів, тенденцій, які тільки і можуть створювати стійку мережу відносин, які забезпечують стабільність і єдність суспільства.

Будь-яка зміна або радикальна переоцінка цінностей відчувається як стрибок, революція. При описі останніх необхідно відповісти на ключове методологічне питання: що є їх причиною, чи самі цінності мають потенціал оновлення, або вони змінюються під впливом зовнішніх факторів? Наша точка зору співпадає з думкою І. Докучаєва: «цінності не в змозі оновлюватися самі по собі, або, принаймні, їх потенціал самооновлення не є значним в більшості подібних випадків» [1, 225]. Саме усвідомлення цінностей як структури, що має свій особливий внутрішній зміст, заснований на полюсності та дихотомічності, дозволяє простежити механізми аксіологічних змін соціокультурного простору.  

Література:

•1.     Докучаев И. И. Ценность и экзистенция. Основоположения исторической аксиологии культуры / И. И. Докучаев.- СПб.: Наука, 2009.- 595 с. - (сер. «Слово о сущем»).

•2.     Кармин А. С. Культурология. 2-е изд., перераб. и доп. / А.С.Кармин. - СПб.: Издательство «Лань». - 2003. - 928 с.

•3.     Пелипенко А. Культура как система /А.Пелипенко И.Яковенко. - М.: Языки русской культуры, 1998. -376с.

e-mail:borolan@rambler.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>