XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Боярська-Хоменко А. В. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ (ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Боярська-Хоменко Анна Володимирівна

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ (ХІХ - ПОЧАТОК ХХ СТ.)

На сьогодні актуальним у педагогічній практиці вищої школи є питання удосконалення методики викладання математичних дисциплін, як однієї з умов успішної підготовки висококваліфікованих фахівців у різних галузях науки і техніки. Серед основних питань методики викладання вищої математики, особливої уваги потребує проблема забезпечення навчального процесу методичними матеріалами. Для вирішення цього питання корисним є вивчення досвіду роботи фізико-математичних факультетів попередніх років. Особливий інтерес у цьому аспекті становить період ХІХ - початку ХХ ст. - період становлення та стрімкого розвитку вищої математичної освіти в Україні.

Так, дослідженням встановлено, що особлива увага у ХІХ - на початку ХХ ст. приділялась виникненню при фізико-математичних факультетах університетів України навчально-допоміжних установ, які сприяли поліпшенню якості математичної освіти. За їх створення виступало багато видатних професорів та викладачів, зокрема М.О. Байков (1800 - 1849), Д.О. Граве (1863 - 1939), Г.В. Гречина (1796 - 1840), В.Г. Імшенецький (1832 - 1892), Т.Ф. Осиповський (1765 - 1832), А.Ф. Павловський (1788 - 1857), Д.М. Синцов (1867 - 1942) та ін.

Навчально-методичну базу фізико-математичних факультетів досліджуваного періоду складали математичні, геометричні, технологічні кабінети та кабінети прикладної математики, які у різні роки функціонували в університеті св. Володимира, Новоросійському та Харківському університетах і мали велике практичне значення.

Так, на початку ХІХ ст. при відділені фізико-математичних наук Харківського університеті було створено унікальний на той час математичний кабінет. Але, нажаль, його колекція була незначною, і включала в себе тільки математичні прилади та інструменти. Так, згідно опису інструментів, які зберігались у математичному кабінеті за 1822 р., нараховувалось 28 найменувань геометричних і геодезичних інструментів, які відносились до так званого відділу практичної геометрії [4, С. 54]. Варто зазначити, що на базі кабінету систематично проводились спеціальні заняття з практичної геометрії, які полягали у вимірюванні ландшафтів, застосуванні різноманітних геометричних приладів на місцевості тощо [4, С. 54]. Але, нажаль, згодом кабінет було закрито через брак приміщень, а його колекцію передано до астрономічної обсерваторії.

У середині ХІХ ст. завдяки ініціативі прогресивної професури Київського університету (М.А. Дьяченко, П.Є. Ромера, О.М. Тихомадрицього) активно розширювались колекції кабінетів прикладної математики, які включали різноманітні моделі машин і механізмів (еліптичний циркуль, пружинний динамометр, гектограф, діагромометр, підливне колесо Poncelet, парову машину, прилад Баумгартена для вимірювання потоку води, моделі зубчатих коліс, моделі паровозів та ін.), а також інструменти для механічної майстерні, яка мала токарні верстати, столярні верстаки, швейні машинки, машини для випилювання деревини тощо. [1].

До початку ХХ ст. кількість навчально-допоміжних відділів при університетах поступово зростала. Однак, не зважаючи на це, їхня навчально-технічна база була досить відсталою від реалій науки та техніки того часу. Так, у 1907 р. ректор Харківського університету Д.І. Багалій (1857 - 1932) у "Доповіді про будівничі потреби Імператорського Харківського університету " зазначав незадовільний стан навчально-допоміжної бази загалом і особливо фізико-математичного факультету: "Його лабораторії і кабінети не лише злиденні в причину своєї старості, а й занадто тісні, так як будучі колись розраховані на десятки студентів, ці приміщення у теперішній час повинні обслуговувати сотні слухачів " [5, С. 131].

З метою поліпшення навчально-методичного забезпечення в цей час у Харківському університеті відродився математичний кабінет, в основу якого було покладено зібрання книг з фізико-математичних наук. Зауважимо, що каталог книг складали самі студенти, вони ж, за власною ініціативою, прийняли на себе чергування у читальному залі кабінету [2, С. 108]. Поступово колекція математичного кабінету, завдяки активній діяльності викладачів і студентів поповнювалась. Так, на 1 січня 1910 р. в кабінеті нараховувалось 716 різних навчальних приладів і посібників в 1005 екземплярах. А на 1 січня 1911 р. - 958 назв у 1280 екземплярах [3, С. 165].

Окрім цього, у 1909 р. при Харківському університеті було відкрито один з кращих у той час геометричних кабінетів, який мав чудову математичну бібліотеку, багату колекцію моделей і математичних інструментів. Наукова спільнота завдячувала цим видатним математикам В.А. Стєклову та Д.М. Синцову. Так, Д.М. Синцов сам займався підготовкою деяких наочних посібників з диференціальної та аналітичної геометрії, залучав до цієї роботи студентів і співробітників університету. Завдяки таким зусиллям у цей період геометричний кабінет збагатився колекцією більше ніж з 200 креслень різноманітних кривих [5]. Установлено, що у 1910 р. у кабінеті зберігалось 88 експонатів, а у 1911 уже 104 [3, С. 165].

Окрім цього, завдяки зусиллям Д.М. Синцова класичні математичні твори отримали нове життя у виданні збірки "Харківська математична бібліотека ". У цій збірці було надруковано переклади творів багатьох європейських математиків. Варто зазначити, що переклади робили студенти під керівництвом Дмитра Матвійовича.

Цікавим є той факт, що у деяких математичних кабінетах університетів України було обладнано місця для занять студентів. Так, у Новоросійському університеті при кабінеті прикладної математики викладачі проводили додаткові семінари і практичні заняття, використовуючи математичні прилади для обчислень, геометричні моделі для наочних прикладів тощо. Такі заходи сприяли ґрунтовному вивченню математичних наук, їх глибокому розумінню, прививали студентам смак творчого пошуку та дослідницької діяльності, завдяки чому в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. в університетах України виховали плеяду нового покоління видатних математиків.

Отже, можна зробити висновок, що організації навально-методичного забезпечення при фізико-математичних факультетах університетів ХІХ - початку ХХ ст. приділялось багато уваги. Прогресивні педагоги досліджуваного періоду наголошували на необхідності постійного удосконалення навчально-допоміжної бази, як одного із рушійних чинників залучення студентів до самостійної навчальної та наукової діяльності.

Спираючись на зазначене вище, варто відмітити, що досвід попередників варто використовувати у практиці сучасних вищих навчальних закладів, зокрема проводити активну роботу зі студентами у напрямку самостійного виготовлення моделей, створення геометричних атласів, перекладу популярних наукових статей тощо.

Література:

•1.     Владимирский-Буданов М.Ф. История императорского университета св. Владимира: в 2 т. / М.Ф. Владимирский-Буданов. - К. : Тип. имп. ун. св. Владимира, 1884 - Т. 1: Университет св. Владимира в царствование императора Николая Павловича. - 1884. - 674 с.

•2.     Записки Императорского Харьковского университета. 1909 г. - Харьков: Тип. и лит. М. Зильберберг и С-вья, 1909 г.- Кн. І - ІІ. - 706 с.

•3.     Записки Императорского Харьковского университета. 1911 г. - Харьков: Тип. и лит. М. Зильберберг и С-вья, 1911 г.- Кн. ІІІ - IV. - 757 с.

•4.     Кафедра математики чистой и прикладной в Харьковском университете за 100 лет его существования (1805 - 1905 гг.) / авт. Д.М. Синцов. - Х. : Тип. и лит. М. Зильберберга, 1908. - 72 с.

•5.     Харьковский государственный університет имени А.М. Горького за 150 лет: 1805 - 1955 / А.Г. Слюсарский, В.И. Астахов, И.Я. Мирошниченко и др. - Х. : Изд-во ХГУ, 1955. - 387 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>