Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
Студент-бакалавр Бойчук Н.І.
Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича
ВАЖЛИВІСТЬ УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ВПРОВАДЖЕННЯ БОЛОНСЬКОЇ СИСТЕМИ
Впровадження Болонського процесу в освітянську систему України спричинило багато докорінних змін. На сучасному етапі професійні навички викладача повинні змінюватися відповідно до вимог кредитно-модульної системи.
Система освіти України має на меті підготовку висококваліфікованого викладача, який готовий до постійного здійснення розвитку професійно-педагогічних якостей. Але Україна в процесі впровадження реформаційних змін в освіту ще не вирішила ряду педагогічних проблем, які значно впливають на систему підготовки викладачів у вищому навчальному закладі, таких як диференціація та індивідуалізація професійної підготовки майбутнього педагога, застосування широкого спектра новітніх технологій у процесі навчання, впровадження інноваційних програм педагогічної підготовки в практику підготовки спеціалістів вищого навчального закладу. Підвищення якості системи професійно-педагогічної підготовки зумовлює використання сучасних форм, методів і засобів навчання майбутніх фахівців. Недолік української системи підготовки педагогічних кадрів полягає у відсутності гнучкості освітньої системи, здатності до швидкої адаптації до нових вимог сучасного суспільства
В Україні професійно-педагогічну підготовку викладачів іноземних мов регламентує Закон України "Про вищу освіту", Національна програма "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Цільова комплексна програма "Вчитель" [1].
Основними вимогами до теоретичної підготовки, які сформульовані у Цільовій комплексній програмі «Вчитель» є наступні:
•· вчитель іноземної мови повинен знати основні етапи розвитку навчання іноземних мов;
•· вчитель іноземної мови повинен розуміти основні теорії формування комунікативної компетенції учнів, яка складається з:
• мовленнєвої компетенції;
• соціокультурної компетенції;
• лінгвістичної компетенції;
• країнознавчої компетенції;
• навчальної компетенції;
• стратегічної компетенції тощо [3].
Основні вимоги до практичної підготовки вчителя іноземної мови включають уміння реалізувати:
•· комунікативно-навчальну функцію, яка складається з інформаційного, мотиваційно-стимулюючого і контрольно-коригуючого компонентів, тобто кваліфіковано застосовувати сучасні принципи, методи, прийоми і засоби навчання іншомовного спілкування;
•· виховну функцію, тобто вирішувати завдання морального, культурно-естетичного, трудового виховання учнів засобами іноземної мови з урахуванням особливостей ступеня навчання;
•· розвиваючу функцію, тобто прогнозувати шляхи формування і розвитку інтелектуальної та емоційної сфер особистості учня, його пізнавальних і розумових здібностей у процесі оволодіння іншомовним мовленням;
•· освітню функцію, тобто допомагати учням в оволодінні уміннями вчитися, розширювати свій світогляд [3].
Для успішного виконання вищезазначених функцій учитель має насамперед оволодіти курсом методики навчання іноземних мов.
Методична підготовка вважається системостворюючим чинником професійної підготовки майбутнього вчителя. Водночас це відносно самостійна система з власним змістом, структурою, функціями. Вона забезпечується вивченням циклу навчальних дисциплін (методики викладання іноземної мови), спецкурсів і спецсемінарів; участю студентів у науково-дослідній і науково-методичній роботі та педагогічній практиці.
Головною метою навчальних курсів є формування й удосконалення методичної компетенції, підґрунтя якої складають знання методологічних і теоретичних основ методики навчання мови, концептуальних основ, структури і змісту засобів навчання (підручників, навчальних посібників тощо), уміння застосовувати знання мови в педагогічній діяльності, виконувати основні професійно-методичні функції (комунікативно-навчальну, розвивальну, гностичну та ін.) [1]. Випускники філологічних факультетів педагогічних університетів повинні вміти орієнтуватися у просторі основних тенденцій, що визначають сучасний стан лінгвістичної освіти в загальноосвітніх середніх навчальних закладах. Це стосується, зокрема, розширення обсягу змісту навчального матеріалу у зв'язку із включенням таких предметів, як культура мови, стилістика, риторика або їх елементів; посилення принципів інтегративності, міжпредметної взаємодії, опори на історію мови тощо.
Продовження методичної підготовки триває на ступені магістратури. Підготовка магістрів реалізується шляхом упровадження інтегрованих навчальних курсів, які забезпечують системність в оволодінні навчальними дисциплінами, що, у свою чергу, сприяє уникненню повторів навчального матеріалу, поліпшенню організації навчально-виховного процесу, а також упровадженню новітніх технологій навчання іноземної мови [2].
Висновок. Підготовка висококваліфікованих фахівців, конкурентоспроможних на ринку праці, а також здатних до компетентної, відповідальної й ефективної діяльності за своєю спеціальністю неможливе без виконання вимог до теоретичної і практичної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови.
Література:
•1. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид.2-е, випр. і перероб./Кол. авторів під керівництвом С.Ю.Ніколаєвой. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.
•2. Програма з англійської мови для університетів / інститутів (чотирирічний курс навчання : проект / кол. авт. : С.Ю. Ніколаєва, М.І. Соловей (керівники), Ю.В. Головач та ін. ; Київ. держ. лінгв. ун-т та ін. - К. : Злагода, 1999. - 186 с.
•3. Цільова комплексна програма «Вчитель»//Інформаційний збірник Міністерства освіти України, 1997, №24.-К.:Педагогічна преса.-С.11-25;Закон України «Про вищу освіту»(2002р.).
e-mail: natalee_b@mail.ru