XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Бойчук С.М., Воропай Х.А. ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ І РОЗУМІННЯ ЛЮДИНИ ЛЮДИНОЮ

Бойчук Світлана Михайлівна,

Воропай Христина Анатоліївна

студентки ІІ курсу

спец. «Менеджмент готельного, курортного  і туристичного сервісу» ФМТРГ

ЧТЕІ КНТЕУ

ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ І РОЗУМІННЯ ЛЮДИНИ ЛЮДИНОЮ

Пізнання і взаємний вплив людей один на одного - обов'язковий елемент різної спільної діяльності, незалежно від того, що є її метою (досягнення матеріального результату, виховання тощо). Від того, як люди відображають та інтерпретують зовнішність і поведінку, багато в чому залежить характер їх взаємодії і діяльності та результати, яких вони досягають.

Актуальність теми полягає у тому, що сприймання й розуміння іншої людини - дуже складний процес взаємодії як особистості індивіда, що сприймає, так і особистості су­б'єкта сприймання. При цьому потрібно пам'ятати, що, незва­жаючи на певні особливості сприймання і розуміння фізичного вигляду, психічних станів, мімічних проявів, - це зав­жди цілісний, синтетичний акт, що залежить від життєвого досвіду, структури особливості і особливостей ситуації.

Людина виступає щодо партнерів по спілкуванню не тільки як об'єкт і суб'єкт впливу, а й одночасно як суб'єкт пізнання. Основними процесами, завдяки яким людина сприймає та переробляє інформацію, що надходить до іншої людини, є сприймання, мислення та уявлення.

Існує два типи сприймання та розуміння людини людиною: міжгрупові і міжособистісні. Вони можуть допов­нювати і взаємозаміняти один одного, але між ними є і прин­ципова різниця. Міжособистісні механізми більш тонкі, гнучкі, індивідуальні, в еволюційному смислі це більш пізні утво­рення. Свобода в «користуванні» ними досягається шляхом копіткої внутрішньої роботи, часом - болісних пошуків. Міжгрупові механізми консервативні та стійкі, вони співвід­носяться з етнічними цінностями суспільства, визначаються соціальним та культурним контекстом, їх освоєння - процес пасивний автоматичний.

Знання особливостей, засобів та прийомів спілкування, механізмів міжособистісного і міжгрупового спілкування, бар'єрів та ін­ших чинників, що заважають ефективному спілкуванню, доз­воляє правильно вибирати засоби впливу на різні об'єкти професійної діяльності, керувати цим процесом не на інтуїтивному рівні, а послідовно та цілеспрямовано.

Окрім власне психофізіологічних чинників, на сприйман­ня та розуміння людини людиною впливають вікові, статеві, професійні та інші ознаки. Так, з віком при словесному від­творенні зовнішності збільшується кількість елементів вираз­них рухів, проте зменшується кількість елементів оформлен­ня зовнішності. Найбільш точно оцінюється вік однолітків, гірше - молодших, найгірше - старших за віком. Педагоги в першу чергу описують одяг, потім мову, міміку, манеру по­водитися; художники - відповідно обличчя, зріст, міміку. Чо­ловіки та жінки приблизно однаково ідентифікують очі лю­дини, але жінки точніше визначають пропорції обличчя, рот, ніс; чоловіки - брови, овал обличчя, вуха, підборіддя.

Певні закономірності виявляються при сприйманні та ро­зумінні психічних станів, зокрема, емоційних. Так, найбільш точно ідентифікуються подив, відраза; гірше - горе, гнів, позитивні емоції [1, с.289].

Значний вплив на сприймання іншої людини чинить са­мооцінка сприймаючого суб'єкта. Кожна людина співвідно­сить інформацію про іншого з уявленнями про саму себе, причому підсвідоме прагне зберегти існуючу думку про себе. Якщо ж ця думка може бути спростована, виникає стан тривожності і сприймання змінюється таким чином, щоб загроз­ливі сигнали не надходили. Такі підсвідомі процеси дістали назву «перцептивного захисту». Якщо, наприклад, ставлення до людини у групі не відповідає її завищеній самооцінці, во­на починає неадекватно сприймати оточуючих, а справедли­ву критику вважає наклепом.

Атрибуція - розуміння іншої людини шляхом припи­сування їй тих чи інших причин поведінки з позицій власно­го життєвого досвіду та здорового глузду.

Емпатія - розуміння іншої людини без слів, на чуттєвому рівні, завдяки проникненню в її внутрішній світ. Люди­ну не можна повністю зрозуміти тільки на рівні раціонально­го, бо й вона сама не завжди себе розуміє. Багато чого взагалі не можна пояснити словами, але ми несемо в собі безліч невербальної інформації, яка може бути більш промовиста й важлива, ніж словесна, але потребує високої емпатійності. Ви­сока емпатійність - перевага сучасної людини, вона немов­би додатковий зір та слух; низька - бездушність, байдужість, холодність. Така людина не може відгукнутися на почуття іншої, порадіти з чужої радості чи опечалитися чужим смут­ком. Вона помиляється у стосунках з людьми, бо цілковито довіряється тільки собі, а цього недостатньо. Враховуючи тільки власні, актуальні для себе стани, вона не бе­ре до уваги спонукання та емоційні  стани партнера .

Чому сучасним людям бракує емпатійності? Та тому, що теперішнє суспільство більшою мірою сприяє формуванню раціонального, розсудливого, придушуючи все безпосереднє, емоційне. Це починається майже з перших днів життя: у сім'ї діти недоотримують материнського тепла й ніжності, у школі всі прояви емоційності та оригінальності вважаються недоцільними. Для суспільства в цілому характерно пригнічення спонтанного, ім­пульсивного, щирого; у повазі люди, які керуються у своїй по­ведінці рефлексією (розумом, словом, логічними  зв'язками) [2, с.325].

Завдяки свободі людина є відкритою і принципово незавершеною системою, здатною до зміни, розвитку й удосконалення. Вивчення особистісної свободи, її феноменології, особливостей смислового переживання утворюючих її станів і процесів може стати вагомим внеском у розуміння реальної людини, яка здійснює динамічне, напружене і сповнене протиріч буття у світі [3, с.18].

Література:

1.Копець Л.В. Психологія особистості. Видавничий дім «Києво - Могилянська академія», 2008. - 465 с.

2.Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гойчарукта ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. - 3-тє вид., стереотип. - К.: Либідь, 2001. - 560 с.

3.Чернобровкіна В.А. Особистісна свобода людини як предмет психологічного  дослідження //  Практична психологія та соціальна робота. - №2 (131). - 2010 р.  - С. 8 - 19.

 

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>