XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Бойко Г.А. Віртуальність як характеристика життєдіяльності людини 21 століття

Бойко Г.А.

Запорізький національний університет

Віртуальність як характеристика життєдіяльності людини 21 століття

Раціоналізація соціальних процесів  спонукала експлікацію віртуальних практик на різноманітні сфери життєдіяльності  сучасної людини. Сучасна людина все частіше працює, здійснює бізнесові операції, навчається, подорожує, спілкується, проводить дозвілля чи навіть відпочиває у віртуальному форматі. Слово «віртуальний» походить від латинського virtus. Римляне вживали це слово для позначення таких якостей воїна, як мужність, доблесть, хоробрість, рішучість. І сьогодні англійське virtue позначає достоїнство, чесноту, хоробрість, мужність. Сучасне значення прикметника віртуальний (від virtualis - можливий, такий, котрий може або повинен виявитися за певних умов) має  середньовічні корені. Схоластами термін реальність був уведений для розмежування понять буття, сутність і існування. В  останній час поняття "віртуальна реальність" тлумачаться як інтерактивна, символічна реальність, яка створюються за допомогою новітніх комп'ютерних технологій. Для віртуальної реальності характерні нон-фінальна процесуальність та високий креативний потенціал. Про віртуальну реальність говорять у зв'язку з телебаченням, Інтернетом, електронними коштами комунікацій, комп'ютерними програмами взагалі.

               Специфіка  віртуальної реальності як динамічного, незавершеного середовища полягає у взаємозалежності і взаємодії людини та моделі віртуального світу, створеної інформаційними та телекомунікаційними технологіями. Знаки, які формують даний тип віртуальної реальності, є симулякрами, у результаті чого реальність заміщується віртуальною реальністю. Для віртуального простору характерні: нелокалізованість, децентрованість, антиієрархічність.

               Віртуальність життєдіяльності людини посилюється її прагненням до свободи. Відносна свобода віртуальної реальності обумовлена тим, що: 1) у ній людина має можливість виступати творцем середовища, вибирати коло осіб для спілкування, зберігати свою анонімність або грати бажані соціальні ролі, знаходити нішу для трудової та соціальної активності; особа може змінювати і навіть знищувати своє творіння; 2) у ній відбувається взаємопроникнення реального, вигаданого, символічного; 3) вона менш агресивна до людини, в значній мірі підкорена їй. Віртуальна реальність і реальність, яку вона представляє чи заміщає, здатні до взаємної детермінації. Прагнення  людини до віртуалізації свого життя часто обумовлено бажанням зробити своє життя більш яскравим, таким, що містить цікаві події та сильні емоційні почуття.

       З 6 млрд мешканців планети  майже 1 млрд  вже є користувачами інтернету, їх життя все більш набуває віртуального характеру, їх  заглиблення в оn-line набуває масштабних  розмірів. Мережева організація життя  сучасної людини і суспільства вимагає створення нових компонентів соціальної інфраструктури - таких як  повсюдний Wi-Fi (безпроводний інтернет), інформатизація   виробництва  і діяльності органів влади та місцевого самоврядування, всіх служб і організацій, що надають людині соціальні послуги  і забезпечують комфортність та  ефективність її життєдіяльності.

Іноді віртуальність характеризують як «втрату реальності». Навколо сучасної людини усе більше речей, які, здається, не цілком реальні, відділені від своєї сутності. Молоко не скисає протягом року, кава  не містить кофеїну цукерки - цукру, м'ясо - жиру,  штучні матеріали можуть бути схожі на шкіру, дерево або камінь. У пошуках реального люди скуповують на блошиних ринках речі XIX століття, займаються екстремальним спортом, подорожують, ходять у зоопарк.

Віртуальність є тотальною характеристикою соціальної реальності. Віртуалізація суспільства в даний час носить загальний, універсальний характер. Вона стосується практично всіх елементів суспільства: економіки, політики, науки, мистецтва, сім'ї і сексуальних стосунків тощо. Суть розвитку процесу віртуалізації суспільства полягає в наростаючому заміщенні речового середовища образами, гра з якими поступово набуває тотального характеру. Ця тенденція виявилася співзвучній культурі постмодернізму.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>