XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Бродська В.В. ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ. ШЛЯХИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Аспірантка Бродська Валентина Василівна

Білоцерківський національний аграрний університет

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ. ШЛЯХИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Інноваційний розвиток економіки та соціальної сфери вимагає високого рівня освіти, зростання інтелектуального і духовного потенціалу суспільства, підготовки нової генерації людей, здатних створювати найновітнішу техніку й технології, активно втручатися і здійснювати реформування та піднесення економіки, розвиток духовності й культури населення.

За часів Радянського Союзу, в умовах індустріального суспільства, існуюча система професійної освіти успішно забезпечувала потреби країни. Однак динамічне нарощування цих потреб у період найглибших соціально-економічних зрушень і стрімке входження України в постіндустріальну епоху призвело до різкого відставання професійної освіти від потреб суспільства, розкрило її системні недоліки - консерватизм, нездатність гнучко й динамічно реагувати на стрімкі зміни в економіці й соціальній сфері країни.

Сьогодні в українській професійній освіті існує ряд важливих проблем.

По-перше, відставання змісту та якості професійної освіти від потреб країни й ринку праці, від тенденцій світового економічного розвитку, що зумовлює відверту незадоволеність вітчизняних роботодавців, призводить до зростання безробіття і неконкурентоспроможності національної економіки.

По-друге, різкі деформації структури й обсягу підготовки кадрів, що не відповідають реальним потребам ринку праці; гостро відчувається дефіцит кваліфікованих робітників, що володіють навичками роботи на сучасному обладнанні за сучасними технологіями.

По-третє, неефективність використання бюджетних ресурсів за рахунок підготовки у багатьох ВНЗ псевдоспеціалістів по кон'юнктурних спеціальностях, непрофільних для даних установ. Такі «фахівці» складають значну частину їх навчального контингенту. Ці витрати наносять прямий збиток державі, а також заохочують слабкі неефективні ВНЗ, - все це знижує стимули для розвитку якісної й конкурентоспроможної вітчизняної професійної освіти.

Очевидно, що без радикальних змін в системі вищої освіти, без надання їй належної якості й ефективності, гнучкості й динамічності, без її відповідності ринкові праці, без загальносуспільного й безперервного підвищення професійного рівня нації неможливо забезпечити інноваційний розвиток і конкурентоспроможність країни.

Ми вбачаємо наступні шляхи подолання кризи в галузі освіти.

•·  Створення національної й регіональних систем прогнозування й постійного моніторингу поточних і перспективних потреб ринку праці в кадрах різної спеціалізації й кваліфікації, у тому числі з урахуванням загальносвітових тенденцій.

•·  Формування законодавчої бази для організації системного партнерства, держави, бізнесу і ВНЗ, яке передбачає активну участь роботодавців і їх об'єднань в інноваційному розвитку професійної освіти, вирішенні його проблем. У тому числі, моніторинг потреб у кадровому ресурсі ринку праці, формування відповідного замовлення ВНЗ, контрактна система підготовки кадрів, розробка нового покоління освітніх стандартів і програм на основі стандартів професійної діяльності, оптимізація переліку спеціальностей, що користуються попитом, незалежна оцінка якості освіти, участь у розвитку навчально-матеріальної бази ВНЗ, в організації виробничої практики, у соціальній підтримці студентів, аспірантів, працівників та ін.

•· Розробка нової номенклатури професій і спеціальностей, а також оптимізація напрямків підготовки кадрів на всіх рівнях професійної освіти відповідно до  сучасних вимог. Усунення невідповідності структури підготовки кадрів їх попитові на реальному ринку праці, а також диспропорцію й дублювання в підготовці кадрів. Розвиток цільової контрактної підготовки в установах професійної освіти.

•·  Структурна й інституціональна перебудова професійної освіти, оптимізація мережі її установ, розробка нової типології цих закладів.

•·  Широке використання нових освітніх технологій, інтерактивних форм навчання, проектних та інших методів, що стимулюють активність пізнавального процесу, навички, що формують аналіз інформації й самонавчання; збільшення ролі самостійної роботи студентів.

•·  Багатоканальне фінансування установ професійної освіти; розвиток механізмів залучення в професійну освіту позабюджетних коштів. Створення умов для ресурсопривабливості системи вищої освіти.

•·  Забезпечення інноваційного характеру професійної освіти, у першу чергу за рахунок: а) здійснення інтеграції сфери освіти, науки й виробництва; б) розробки проектів, пов'язаних з розвитком різних галузей економіки, фундаментальної і прикладної науки; в) створення навчально-науково-виробничих комплексів, об'єднань, інноваційних парків, бізнес-інкубаторів при кожному успішному ВНЗ, надання таким закладам державної підтримки.

ВНЗ повинні забезпечувати розвиток інноваційного циклу від стадії фундаментальних досліджень до випуску й реалізації наукомісткої продукції й технологій, створювати й удосконалювати інноваційні інфраструктури у регіонах, здійснювати підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації фахівців, що працюють в інноваційній сфері.

Перспективою довгострокового розвитку системи освіти є її інтеграція у світовий освітній і науково-технічний простір. Тому в сфері міжнародного науково-технічного співробітництва й зовнішньоекономічної діяльності інноваційні ВНЗ прийматимуть участь у міжнародних програмах і проектах,

спрямованих на створення конкурентоспроможної високотехнологічної продукції й новітніх технологій, створення спільних наукових організацій і інноваційних структур та забезпечення їхнього фінансування;

Міністерством освіти і науки України ведеться постійна робота з вищими навчальними закладами України щодо створення низки інноваційних підрозділів різного типу.

З метою розбудови належної інноваційної інфраструктури в Україні, що забезпечувала б інноваційний процес, сприяла б підвищенню конкурентоздатності національної економіки та ефективному використанню вітчизняного науково-технологічного потенціалу, Міністерством освіти і науки України розроблено та затверджено постановою Кабінету Міністрів України Державну цільову економічну програму «Створення в Україні інноваційної інфраструктур» и на 2009-2013 роки, заходами якої передбачається також створення на базі окремих вищих навчальних закладів науково-виробничо-інноваційно-інвестиційних комплексів, що поєднуватимуть навчальний процес і наукові дослідження з розвинутою мережею високотехнологічних інноваційних структур.

Реалізація зазначеної Програми буде сприяти також, зокрема, реалізації інноваційного потенціалу ВНЗ шляхом перетворення вищого навчального закладу в науково-освітньо-інноваційний комплекс.

Отже, створюючи й удосконалюючи інноваційну інфраструктуру, охоплюючи інноваційною діяльністю підприємства регіону, розвиваючи інформаційні ресурси, залучаючи в регіон вітчизняних і закордонних інвесторів і активізуючи міжнародні контакти, науково-освітньо-інноваційний комплекс може стати одним з найважливіших факторів економічного й соціально-культурного розвитку території, і сприятиме формуванню відчутного синергетичного ефекту від впровадження інновацій.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>