Я.Г. Бучковська

ПВНЗ «Хмельницький економічний університет»

СОЦІАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

Одним із пріоритетів розвитку України є соціальна орієнтація економічної політики. З огляду на це головним завданням у соціальній сфері має стати цілеспрямоване забезпечення надійної реалізації прав і свобод громадян [3, с.6].

Серед соціальних інститутів сучасного суспільства освіта посідає одну з провідних позицій, адже добробут людини, рівень культури та духовності в суспільстві, темпи економічного, науково-технічного, політичного і соціального прогресу безпосередньо залежать від якості та рівня освіти, що є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального та економічного розвитку суспільства.

Система освіти в Україні складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Уже не один десяток років ця система потребує реформ та вимагає не сліпого копіювання зарубіжної практики, без відповідної адаптації до наших реалій та необхідного обсягу фінансових ресурсів в умовах їх хронічного обмеження, а освоєння історичного досвіду у виборі напрямів і шляхів становлення необхідного фундаменту. Доцільно враховувати ту спадщину, яку ми отримали від радянських часів з притаманними її позитивними рисами - безкоштовність, доступність, наявних соціальних пільг, які слід розвивати. Україні необхідно знайти оптимальне співвідношення між централізацією та децентралізацією управління в системі освіти, як це роблять інші країни, відповідно до національних особливостей. Та зміни мають стосуватись не тільки структури освіти, а і механізму її фінансування.

Незважаючи на існування багатоканального фінансування, будь-які зміни в системі освіти неможливі без належного фінансового забезпечення, а вивчений досвід, як командно-адміністративної, так і ринкових систем господарювання, підтверджує, що саме бюджет є їх домінуючим джерелом. В Україні за останні роки видатки зведеного бюджету на освіту зросли майже в 2,5 рази - з 33785 млн. грн. у 2006 р. до 79826 млн. грн. у 2010 р. (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка видатків зведеного бюджету на освіту в Україні

Розробено автором самостійно на основі даних [5,6] 

Законодавчо встановлено, що держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому 10% національного доходу [4, ст. 61]. Оскільки розраховано, що 10% національного доходу становить приблизно 8% валового внутрішнього продукту [1, с. 3], тобто мінімальний обсяг фінансування освіти державою поки що не досягнуто та становить 7,29% ВВП.

            У системі безперервної освіти обов'язковою первинною ланкою є дошкільна освіта, частка видатків на яку постійно збільшувалась у загальному обсязі видатків зведеного бюджету на освіту: з 11,3% у 2006 р. до 12,8% у 2010 р. [6], оскільки і роль її суттєво зросла із запровадженням обов'язкової освіти для дітей старшого дошкільного віку. Освітні потреби населення у дошкільній освіті сьогодні не можуть бути задоволені у повному обсязі у зв'язку із зменшенням обсягів фінансування на початку 90-х років в умовах обмеженості бюджетних ресурсів і, відповідно, скороченням мережі та погіршенням матеріально-технічного стану функціонуючих закладів. Не вирішують проблем і дошкільні навчальні заклади приватної форми власності, частка яких у загальній кількості становить лише 2,3%. Тому першочерговим завданням у розвитку дошкільної освіти країни має стати розширення джерел фінансування, всебічне стимулювання інвестицій, спонсорських внесків юридичних та фізичних осіб і їх легалізація та забезпечення ефективності використання коштів на функціонування й розвиток дошкільної освіти.

            Отже, визначивши дошкільне дитинство як особливий національний ресурс, що дозволяє вирішувати складні проблеми соціально-економічного розвитку, поєднуючи зарубіжний досвід та національні освітні традиції, Україна повинна забезпечити якість та доступність дошкільної освіти, що сприятиме вихованню особистості і підтвердить її пріоритетну роль в системі національної освіти.

Література:

1.Красняков Є.В. Державне фінансування не має бути залишковим / Є.В. Красняков // Рідна школа. - 2004. - № 7-8. - С. 3-7.

2.Назарко С.О. Фінансове та інвестиційне забезпечення діяльності закладів освіти на регіональному рівні // Актуальні проблеми економіки, №7(85). - 2008р. - с. 198-203.

3.Послання Президента України до Верховної Ради України. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки // Урядовий кур'єр. - 4 червня 2002р. - №100. - с. 6.

4.Про освіту: від 23.05.1991р. №1060-12.- Закон України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1060-12

5.Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

6.Офіційний сайт Комітету Верховної Ради України з питань бюджету [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://budget.rada.gov.ua/kombjudjet/control/uk/doccatalog/list?currDir=45096

Залиште коментар!