XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Бугаєнко С.П. ІННОВАЦІЙНІ ЗМІНИ ЯК БАЗОВИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ, ЯК ОБ’ЄКТ НАУКИ

Бугаєнко С.П.

НУБіП України

ІННОВАЦІЙНІ ЗМІНИ ЯК БАЗОВИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ, ЯК ОБ'ЄКТ НАУКИ

         В нашому постіндустріальному суспільстві будь-які зміни являються необхідним фактором соціально-економічної системи. Зміни відбуваються в кожній системі соціально-економічного розвитку, та відповідно, несуть за собою ціле направлені зрушення, які будують конкурентне середовище та відповідно можна оцінити стан розвитку системи в діалектичній єдності суспільства, регіону та підприємства. Наше психологічне середовище будується  протилежно до таких факторів суспільства як економіка, екологія, соціологія, психологія  і мають еволюційний характер цілеспрямованих дій у кожній з підсистем.

         При дослідженні сутності соціально-економічної системи Н.М. Сіренко були закладені такі вимоги як: цільова спрямованість, цілісність, функціональна взаємодія складових елементів з цільовою спрямованістю системи, синергетичний ефект від взаємодій елементів системи та оцінка системи на основі інтегрального показника , який, відповідно,  включає екологічні і соціально-економічні  критерії. Звідси, за дослідженнями даних вимог Н.М. Сіренко пропонує нам розглянути соціально економічну систему «...як цілісну сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих соціальних і економічних інститутів і відносин, зорієнтованих на створення синергетичного ефекту та збалансування єдності інтересів в процесі забезпечення динамічного розвитку суспільства через його інтелектуалізацію та вдосконалення  процесів виробництва, розподілу, обміну і споживання ресурсів, товарів, послуг.».

         Як ми бачимо постій еволюційний розвиток соціально-економічних систем призводить до змін, які формують його науковий розподіл (на характер та тип розвитку). В даному випадку нас цікавлять типи розвитку соціально-економічних системи, які чітко закріплені за кожним окремим соціальним інститутом і поділяються на: екстенсивний, інтенсивний та інноваційний. Останній, у свою чергу, «...базується на безперервному оновленні всіх складових соціально-економічної системи та форм їх взаємодії, причому імпульси інноваційних змін породжуються самою системою і діють і ній».  

         З положень інноваційного типу розвитку, інноваційні фактори (нова техніка і технології, нова організація праці і виробництва, мотиваційна  та інформаційна системи тощо) є базовими факторами соціально-економічної системи. Сукупність даних факторів у нашому психологічному середовищі  забезпечить розвиток нового, більш стійкого типу розвитку, який буде спроможний набути якісних  та адаптованих до ринкового середовища конкурентоспроможних характеристик [1].

         Забезпечення сприятливого конкурентного середовища  можливе при системно-комплексній системі інноваційного розвитку. Поняття «нове», «новина», «новація», «інновація», «нововведення» віддзеркалюють шлях розвитку, який веде до змін через прискорення поступовості руху та оновлення всіх елементів процесу: принципів, методів, цілей, що потребує подолання укорінених звичок, взаємозв'язків, стійких тенденцій і породжує нову якість, як-то: оновлену матеріально-технологічну базу, систему управління, суспільні відносини, новий спосіб життя, новітні життєві стилі.
Виникла нова галузь науки - інноватика, яка вивчає закономірності процесів розвитку, формування новацій, нововведень, механізмів управління змінами, подолання опору нововведенням, адаптації до них людини, використання та поширення інноваційних потоків, інноваційної діяльності, їх вплив на сферу конкуренції, на розвиток суспільства в цілому.

         Як свідчить досвід розвинених країн, життєздатність національних економік насамперед визначається масштабами та якістю впровадження нових ідей, нових технологій, нових управлінських систем, нових продуктів, які є результатом розвитку науки та інноваційної діяльності. Коли відсутні важливі інноваційні зміни, економіка скочується до стагнації. По факту професор Ж. Ж. Ламбен і зазначає, що світова економіка нині переживає уповільнення розвитку, вихід з якого може забезпечити нова хвиля нововведень, спроможних дати довгостроковий стимул наступному періоду зростання.

         Тому головними проблемами сучасної ідеології управління є питання інноваційної діяльності. За кордоном, у першу чергу в США, Німеччині, виходить багато літератури з питань інноватики, у якій висвітлюються різні погляди на сутність теорії інноваційного розвитку, аналізуються успіхи і невдачі американських та інших компаній протягом тривалого часу. Автори роблять висновки, що нововведення підкоряються певним законам і можуть бути передбаченими. Так, дедалі більша кількість дослідників підтримують хвильову, циклічну концепцію розвитку нововведень [2].

         В усіх випадках будь-яка наука виникає і розвивається виходячи з потреб практики, яка складає основу розвитку теорії. Потреби практики, необхідність вирішення конкретних завдань (наприклад, подолання економічної кризи) стимулюють розвиток наукових знань, які залежать від суспільних  змін соціально-економічної системи та сприйнятливості до інновації тому розвиток теорії інноватики пов'язаний з накопиченням практичного досвіду, теоретичним його узагальненням.

Література:

•1.      Сіренко Н.М. Управління стратегією інноваційного розвитку аграрного сектора економіки України:Монографія/Н.М. Сіренко. - Миколаїв, 2010. - 416с.

•2.      Конспект лекцій «Інноваційний менеджмент» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.if.ua/books/4.html.

•3.      Босенко В.А. Всеобщая теория развития/В.А. Босенко. - Киев, 2001.- 470с.        

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>