Бульчак Ірина Миколаївна, Вербовецька Христина Федорівна

Тернопільський національний економічний університет, Юридичний факультет, кафедра соціальної роботи

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА МОЛОДЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДУХОВНИХ ТА МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

В Україні, як і закордоном, з кожним роком посилюються тенденції до домінування у молоді матеріальних потреб над духовними. Покоління, яке зацікавлене лише у матеріальному благополуччі, немає майбутнього. Адже  людина - істота соціальна, вона повинна розвиватись, зростати духовно, пізнавати світ і себе у ньому, реалізуватись як творець власної сутності, а не тільки задовольняти суто фізіологічні потреби. Недарма багатьма вченими піднімалась проблема співвідношення матеріального і духовного, тілесного і душевного, зовнішнього та внутрішнього. Зокрема, соціологи М. Вебер і Ж. Бодріяр, психологи К. Маслоу і Дж. Роттер у своїх дослідженнях звертались до проблеми дослідження цінностей особистості, динаміки їх розвитку.  Одним з аспектів цієї проблеми є становлення системи ціннісних орієнтацій сучасної молоді як перспективної частини суспільства, пошуку чинників їх формування. Ціннісні орієнтації, виступають своєрідним соціально-психологічним механізмом, який спрямовує діяльність людини, визначає цілі її діяльності і поведінку.

Метою пропонованої статті є аналіз ціннісних орієнтації української молоді, дослідження потреб, перконань, які переважають у молодіжному середовищі та розробка шляхів залучення молодих людей до духовної самотворчості.

На основі національних традицій і звичаїв відбувається формування особистісних якостей людини з раннього віку. Але це не означає, що індивід за допомогою традицій просто включається в національну спільність людей. Засвоєння цих традицій має світоглядний характер, через них формуються потреби, моральні ідеали, переконання, бачення світу. Духовні цінності людини своїм корінням сягають глибокої давнини, де ідеалами була щира та чесна праця, турбота за ближнього, життя протікало у відповідності до законів Бога і природи. На жаль, прагматичний вік наклав свої корективи на духовність людини. Майбутнє нашої держави, яка має вікову культуру, залежить від християнського виховання, від змісту тих цінностей, які закладаються в серця молоді, від усвідомлення ідентичності зі своїм народом, його історією, традиціями.

Протягом усієї історії люди знаходилися у постійному пошуку, намагаючись знайти шляхи задовольнити свої як духовні, так і матеріальні потреби. Інколи, важливість духовних цінностей підносилась  за рахунок утиску матеріальних потреб людини. В інших випадках, матеріальні цінності посідали перше місце, при цьому нехтувались моральні проблемами. Соціальний прогрес, на жаль, не завжди збігається з моральним удосконаленням особистості.

Демократичне суспільство створило відповідні можливості для національно-культурного відродження української нації. Оглядаючись на минулий досвід, коли була заборонена українська мова, люди говорили нею, коли було заборонено відвідувати церкву, люди ходили до неї, коли не було ні театрів, ні кіно, ні бібліотек, люди збирались гуртом, спілкувались і розважались. У теперішній час, коли є можливості для духовного зростання, сучасні молоді люди не потребують цього. Потреба у спілкуванні, активному відпочинку зникає, адже на зміну приходять віртуальні інтернет-мережі, які пропонують молоді спілкування не виходячи із дому.

Одвічні духовні цінності необхідно формувати в сучасної молоді опираючись на наукові знання з психології, з урахуванням нових умов життя в соціумі. Отож, у нових реаліях розвитку суспільства завдання духовно-морального виховання молоді набуває першочергового значення. В ситуації, коли молодь зазнає все більш негативного впливу зі сторони  засобів масової інформації, мережі Інтернет, нічних клубів, нездорового способу життя, необхідні більш дієві засоби долученнення молоді до джерел духовного, вічного, нетривіального.

Більшість молодих обирає прагматичну орієнтацію, пріоритет матеріальних цінностей над духовними. Проте, як зазначають науковці, кожен другий шукає можливість поєднати духовні та прагматичні цінності [1]. Їх можна назвати «культурними прагматиками». Саме ця категорія молоді вимагає особливої уваги і є резервом духовності при створенні певних умов їх подальшого розвитку. З точки зору виховання це означає, що в центрі уваги повинна бути актуалізована (максимально розвинута) особистість, яка через трансформовані, «окультурені» прагматичні цінності прямує до духовного зростання, будує ієрархічно правильну систему цінностей, в якій пріоритет залишається за духовними.

Духовно-моральне виховання молоді - це водночас велика відповідальність і джерело зміцнення нації. Духовно-моральний потенціал складають загальнолюдські та християнські цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Звичайно, що людина не може жити тільки за рахунок духовних цінностей. Але сучасна молодь взагалі не бачить сенсу в духовності. Це певною мірою пов'язано із вихованням, а також середовищем в якому людина реалізовується, суспільством, в якому вона живе. Як слушно зазначає Т.М. Титаренко, «особистість - не лише ансамбль суспільних відносин, вона містить чимало тілесного, природного, органічного» [2. c. 89]. З огляду на це, програма духовного розвитку сучасної молоді повинна ґрунтуватись на поєднанні двох взаємозалежних сутностей: забезпеченні гідних умов життя, підтримки на належному рівні базових вітальних потреб та відповідний розвиток духовної складової молодих людей, їх залучення до морального самотворення. 

Таким чином, необхідно зважати на стан матеріального забезпечення молоді, впроваджувати відповідні заходи, за яких людині гарантуються гідні умови життя. Разом з цим особливу увагу варто приділяти духовно-моральним регуляторам. Потрібно здійснювати змістовну, системну роботу щодо пропагування сімейних, родинних, духовних і моральних цінностей. Варто проводити просвітницьку роботу ще зі шкільного віку, адже краще попередити проблему, ніж потім шукати шляхи її подолання. Влада повинна навести порядок в нічних клубах та інших закладах, яким надає перевагу сучасна молодь, де традиційними є алкогольні напої, тютюнові вироби та наркотики. Увагу необхідно звернути на кількість освітніх програм, які розширюють кругозір дітей, підлітків та молоді, а також заходи з поширення християнських цінностей.

Засоби масової інформації, церква, освітня система, формальні та неформальні молодіжні організації - це неповний перелік соціальних інституцій, за сприяння яких повинно відбуватись залучення сучасної української молоді до духовної спадщини, формування особистості, яка гармонійно поєднує матеріальні цінності та потребу у духовному збагаченні.

Література:

1. Вірковський А.П. Синенергетичний підхід до поняття «духовність» [електронний ресурс]. - режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/7467/95/

 2.Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності [Текст] - К.: Либідь, 2003. - 376 с.