студентка групи Фзвнм-51 Бура О.П.

науковий керівник: к.е.н., доцент Клівіденко Л.М.

Вінницький інститут економіки ТНЕУ

ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІІ  БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Успіх ринкових реформ, які нині відбуваються в Україні, вирішальною мірою залежать від державного управління фінансами. Вся система управління фінансами базується на фінансовій політиці держави, та її важливій складовій - бюджетній політиці.

Бюджетна політика постійно знаходиться в центрі уваги суспільства - вона є ключовою ланкою економічної політики держави, а саме від ступеня її раціональності залежать темпи розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку та територій держави.

Сьогодні  тема бюджетної політики є актуальною, оскільки економіка України переживає період становлення та розвитку, більша частина  галузей знаходиться в занепаді і тому розвиток залежить не тільки від інвестицій, а й від допомоги держави, тобто надання субсидій та дотацій, а також від податкової політики, введення різного роду обмежень та лімітів.

Великий внесок у дослідження проблем функціонування бюджетної політики зробили вітчизняні вчені, серед яких Булгакова С.,  Василик О., Жибер Т., Кудряшов, В.,  Лютий І., Огонь Ц. та інші. 

Метою  бюджетної політики є створення державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування і оптимального розподілу фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку, спрямованого та економічне зростання та підвищення життєвого рівня населення.

 Адже саме від якості бюджету, закладених в нього параметрів залежать рівень соціального захисту громадян, інвестиційні можливості держави, ступінь впливу України на міжнародній арені, підприємницька активність суб'єктів господарювання і громадян. Саме в бюджетній політиці найбільш яскраво висвітлюються і найбільш гостро стикаються інтереси різних соціальних груп.

Так як бюджетна політика являється активним інструментом економічної і соціальної політики держави, то з огляду на конкретну соціально-економічну і політичну ситуацію та наявну стратегію соціально-економічного розвитку країни вона може передбачати різний ступінь перерозподілу національного доходу держави за допомогою бюджету, більший чи менший рівень централізації фінансових ресурсів у рамках бюджетної системи, посилення чи послаблення регламентації бюджетних коштів, пріоритетність бюджетного фінансування тих чи інших заходів, вибір шляхів досягнення збалансованості бюджетних доходів і видатків.[2]

Бюджетна політика є динамічним процесом, який постійно змінюється і коригується з урахуванням вимог часу. При цьому бюджетна політика повинна враховувати: вимоги об'єктивних економічних законів розвитку суспільства, конкретні історичні умови, закономірності та специфіку розвитку суспільства, надбання попередніх етапів економічного розвитку, а також зарубіжній досвід, вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на відтворювальні процеси в суспільстві.[1]

Головною проблемою реалізації бюджетної політики є забезпечення оптимального поєднання суперечливих, але взаємопов'язаних функцій бюджетно-податкового регулювання з урахуванням специфічних інтересів різних соціальних груп населення . Утвердження України як високорозвиненої, соціальною за своєю сутністю демократичної правової держави, її інтегрування у світовий економічний простір потребує нових концептуальних підходів до напрямів та механізму реалізації бюджетної політики. Основою вирішення фінансових, у тому числі бюджетних проблем держави, головною передумовою соціальної та структурно-інноваційної переорієнтації економіки є першочергове зміцнення фінансів суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб та домашніх господарств. Практично доведено, що без цього будь-які дії правового, економічного чи адміністративного характеру бажаного результату не дадуть.[3]

Досвід багатьох років чітко засвідчив що, перш ніж виробляти засади удосконалення бюджетної політики, необхідно визначитись з причинами, що призводять до бюджетної кризи. На нашу думку, є всі підстави стверджувати, що в Україні на даний час відсутня єди­на централізована державна бюджетна політика.

Це обумовлюється кількома чинниками. По-перше, неякісним і неефективним бюджетним плануванням, про що свідчать щорічні помилки при оцінці рівня збирання податків і платежів. По-друге, удосконалення і розвиток чинного законодавства в бюджетній сфері ведеться дуже повільно і не встигає за змінами, що відбу­ваються в ній. По-третє, недостатньою обґрунтованістю прогнозів щодо основних макроекономічних показників на основі яких формується бюджет на відповідний рік, а також рівнем врахування у процесі планування бюджету негативних тенденцій в економіці країни. По-четверте, наявність практично у кожного міністерства, відомства, обласної державної адміністрації власних грошових фондів, витрати з яких фактично не контролюються, що призво­дить до неефективного їх використання. По-п'яте, залишається незадовільним порядок розробки, розгляду, затвердження і вико­нання місцевих бюджетів. Так, по місцевих бюджетах розгляда­ють лише прогнозні показники доходів і витрат, без обліку запланованих показників програми соціально-економічного роз­витку регіонів. Це дає можливість місцевим органам влади, навіть при законодавчій забороні приймати бюджети з дефіцитом, зат­верджувати обсяги бюджету на власний розсуд. Дієздатність бюд­жетної політики залежить від відповідної податкової політики. Надання різних численних пільг, не пов'язаних із стимулюванням виробництва, призводить до ненадходження в державний і місцеві бюджети більш третини платежів від запланованих, що значно загострює проблему формування їхньої дохідної частини. Ці питання має вирішити новий Податковий кодекс України.

Здійснений вище аналіз бюджетної політики в країні дає мож­ливість зробити наступні висновки:

-  заходи, що здійснюються урядом і місцевими органами влади щодо виконання дохідної частини бюджетів усіх рівнів, явно недостатні не тільки через низький рівень виконавчої дисципліни, але і через істотні недоліки в бюджетному про­цесі, тому потрібна розробка і здійснення додаткових заходів по істотному удосконаленню реформування бюджетного процесу і підвищенню виконавчої дисципліни на всіх рівнях влади;

-  для виходу з бюджетної кризи необхідна корекція курсу уряду щодо істотного скорочення бюджетних витрат і бюджет­ного дефіциту; пошук нових джерел його фінансування; радикальна реформа бюджетної сфери; значне підвищення бюджетної дисципліни на всіх рівнях управління; прискорен­ня економічних реформ,  особливо у фінансово-кредитній сфері.

Література:

1.   Жибер Т.,  Бюджетна політика України//Фінанси України.-2005.-№8.- С.7-11

2.  Кудряшов, В. П.  Засади бюджетної політики розвитку // Фінанси України. - 2007. - №7. - С.3-19

3. Лютий І.О., Демиденко Л.М. Формування бюджетної політики економічного зростання //Фінанси України.-2006.-№10.-с.3

4.   Огонь Ц. Г.  Домінанти фінансової стабільності в розвитку зобов'язань держави // Фінанси України. - 2008. - №5. - С.32-41.

Залиште коментар!