Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
студентка групи Фзвнм-51 Бура О.П.
науковий керівник: к.е.н., доцент Клівіденко Л.М.
Вінницький інститут економіки ТНЕУ
ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІІ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Успіх ринкових реформ, які нині відбуваються в Україні, вирішальною мірою залежать від державного управління фінансами. Вся система управління фінансами базується на фінансовій політиці держави, та її важливій складовій - бюджетній політиці.
Бюджетна політика постійно знаходиться в центрі уваги суспільства - вона є ключовою ланкою економічної політики держави, а саме від ступеня її раціональності залежать темпи розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку та територій держави.
Сьогодні тема бюджетної політики є актуальною, оскільки економіка України переживає період становлення та розвитку, більша частина галузей знаходиться в занепаді і тому розвиток залежить не тільки від інвестицій, а й від допомоги держави, тобто надання субсидій та дотацій, а також від податкової політики, введення різного роду обмежень та лімітів.
Великий внесок у дослідження проблем функціонування бюджетної політики зробили вітчизняні вчені, серед яких Булгакова С., Василик О., Жибер Т., Кудряшов, В., Лютий І., Огонь Ц. та інші.
Метою бюджетної політики є створення державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування і оптимального розподілу фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку, спрямованого та економічне зростання та підвищення життєвого рівня населення.
Адже саме від якості бюджету, закладених в нього параметрів залежать рівень соціального захисту громадян, інвестиційні можливості держави, ступінь впливу України на міжнародній арені, підприємницька активність суб'єктів господарювання і громадян. Саме в бюджетній політиці найбільш яскраво висвітлюються і найбільш гостро стикаються інтереси різних соціальних груп.
Так як бюджетна політика являється активним інструментом економічної і соціальної політики держави, то з огляду на конкретну соціально-економічну і політичну ситуацію та наявну стратегію соціально-економічного розвитку країни вона може передбачати різний ступінь перерозподілу національного доходу держави за допомогою бюджету, більший чи менший рівень централізації фінансових ресурсів у рамках бюджетної системи, посилення чи послаблення регламентації бюджетних коштів, пріоритетність бюджетного фінансування тих чи інших заходів, вибір шляхів досягнення збалансованості бюджетних доходів і видатків.[2]
Бюджетна політика є динамічним процесом, який постійно змінюється і коригується з урахуванням вимог часу. При цьому бюджетна політика повинна враховувати: вимоги об'єктивних економічних законів розвитку суспільства, конкретні історичні умови, закономірності та специфіку розвитку суспільства, надбання попередніх етапів економічного розвитку, а також зарубіжній досвід, вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на відтворювальні процеси в суспільстві.[1]
Головною проблемою реалізації бюджетної політики є забезпечення оптимального поєднання суперечливих, але взаємопов'язаних функцій бюджетно-податкового регулювання з урахуванням специфічних інтересів різних соціальних груп населення . Утвердження України як високорозвиненої, соціальною за своєю сутністю демократичної правової держави, її інтегрування у світовий економічний простір потребує нових концептуальних підходів до напрямів та механізму реалізації бюджетної політики. Основою вирішення фінансових, у тому числі бюджетних проблем держави, головною передумовою соціальної та структурно-інноваційної переорієнтації економіки є першочергове зміцнення фінансів суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб та домашніх господарств. Практично доведено, що без цього будь-які дії правового, економічного чи адміністративного характеру бажаного результату не дадуть.[3]
Досвід багатьох років чітко засвідчив що, перш ніж виробляти засади удосконалення бюджетної політики, необхідно визначитись з причинами, що призводять до бюджетної кризи. На нашу думку, є всі підстави стверджувати, що в Україні на даний час відсутня єдина централізована державна бюджетна політика.
Це обумовлюється кількома чинниками. По-перше, неякісним і неефективним бюджетним плануванням, про що свідчать щорічні помилки при оцінці рівня збирання податків і платежів. По-друге, удосконалення і розвиток чинного законодавства в бюджетній сфері ведеться дуже повільно і не встигає за змінами, що відбуваються в ній. По-третє, недостатньою обґрунтованістю прогнозів щодо основних макроекономічних показників на основі яких формується бюджет на відповідний рік, а також рівнем врахування у процесі планування бюджету негативних тенденцій в економіці країни. По-четверте, наявність практично у кожного міністерства, відомства, обласної державної адміністрації власних грошових фондів, витрати з яких фактично не контролюються, що призводить до неефективного їх використання. По-п'яте, залишається незадовільним порядок розробки, розгляду, затвердження і виконання місцевих бюджетів. Так, по місцевих бюджетах розглядають лише прогнозні показники доходів і витрат, без обліку запланованих показників програми соціально-економічного розвитку регіонів. Це дає можливість місцевим органам влади, навіть при законодавчій забороні приймати бюджети з дефіцитом, затверджувати обсяги бюджету на власний розсуд. Дієздатність бюджетної політики залежить від відповідної податкової політики. Надання різних численних пільг, не пов'язаних із стимулюванням виробництва, призводить до ненадходження в державний і місцеві бюджети більш третини платежів від запланованих, що значно загострює проблему формування їхньої дохідної частини. Ці питання має вирішити новий Податковий кодекс України.
Здійснений вище аналіз бюджетної політики в країні дає можливість зробити наступні висновки:
- заходи, що здійснюються урядом і місцевими органами влади щодо виконання дохідної частини бюджетів усіх рівнів, явно недостатні не тільки через низький рівень виконавчої дисципліни, але і через істотні недоліки в бюджетному процесі, тому потрібна розробка і здійснення додаткових заходів по істотному удосконаленню реформування бюджетного процесу і підвищенню виконавчої дисципліни на всіх рівнях влади;
- для виходу з бюджетної кризи необхідна корекція курсу уряду щодо істотного скорочення бюджетних витрат і бюджетного дефіциту; пошук нових джерел його фінансування; радикальна реформа бюджетної сфери; значне підвищення бюджетної дисципліни на всіх рівнях управління; прискорення економічних реформ, особливо у фінансово-кредитній сфері.
Література:
1. Жибер Т., Бюджетна політика України//Фінанси України.-2005.-№8.- С.7-11
2. Кудряшов, В. П. Засади бюджетної політики розвитку // Фінанси України. - 2007. - №7. - С.3-19
3. Лютий І.О., Демиденко Л.М. Формування бюджетної політики економічного зростання //Фінанси України.-2006.-№10.-с.3
4. Огонь Ц. Г. Домінанти фінансової стабільності в розвитку зобов'язань держави // Фінанси України. - 2008. - №5. - С.32-41.