XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Буряк М., Григоришена Н. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ

Буряк М., Григоришена Н.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ

Питанням соціального партнерства багато уваги приділяється у наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених, а саме: Л. Баккаро, В. Борисов,          С. Лібнер, Р. Одонолл, М. Сімоні, Г. Фолкнер, О. Грішнова, А. Колот,               В.  Новіков, Г. Осовий.

Згідно ст. 4 проекту Закону України «Про соціальне партнерство» завданнями соціального партнерства є: забезпечення реалізації соціально орієнтованої економічної політики; створення ефективного механізму регулювання соціально-трудових і пов'язаних з ними економічних відносин; проведення колективних переговорів, взаємних консультацій, укладення колективних договорів та угод; запобігання колективних трудових спорів (конфліктів) і сприяння вирішенню соціально-трудових конфліктів; вдосконалення чинного законодавства в сфері соціально-трудових і пов'язаних із ними економічних відносин [2].

Правовою основою соціального партнерства в Україні є національні законодавчі та нормативні акти, які регулюють соціально-трудові відносини. Це законодавство розроблялося на основі ратифікованих Україною конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці.

Соціальне партнерство - це механізм цивілізованого вирішення соціально-трудових конфліктів та усунення суперечностей між інтересами робітників і власників, суспільний договір між найманими працівниками і роботодавцями на основі реалізації прав і інтересів сторін [3]. Укладання колективних договорів і угод є важливим елементом соціального партнерства.

В узагальненому розумінні предметом соціального партнерства може бути будь-яке питання соціально-економічного змісту в суспільному житті, щодо якого соціальні партнери вважають за потрібне досягти згоди. До сфери соціального партнерства входять: досягнення консенсусу з питань забезпечення зайнятості, створення додаткових робочих місць; застосування найманої праці з дотриманням техніки безпеки, вимог з охорони здоров'я працівників у процесі праці, оплати праці й забезпечення відтворюючої і стимулюючої функцій заробітної плати; забезпечення нормального режиму праці й відпочинку; забезпечення права працівників на участь в управлінні працею на підприємстві, в розподілі прибутку для забезпечення соціальної діяльності підприємства, у вирішенні колективних трудових спорів тощо [4].

До основних принципів соціального партнерства відносять: дотримання норм законодавства; повноважність представників сторін; рівноправ'я сторін в свободі вибору і обговоренні питань, які складають вміст колективних договорів і відносин; добровільність сторін в прийнятті на себе зобов'язань; систематичність контролю і відповідальність за виконання зобов'язань [1]. Такі ж принципи зберігаються у ч.2 ст. 332 проекту Трудового Кодексу України та у ст. 5 проекту  закону України «Про соціальне партнерство».

Підгрунтям зародження системи соціального партнерства в Україні стали Кодекс законів про працю, Декрет Кабінету міністрів «Про оплату праці»(1992), Указ Президента «Про національну раду соціального партнерства»(1993) та деякі закони України. Триває робота з підготовки законопроекту «Про соціальне партнерство» та прийняття проекту «Трудового Кодексу України».

Як за сучасним законодавством, та і згідно ст. 6 проекту Закону «Про соціальне партнерство» до суб'єктів соціального партнерства належать представники уряду, представники роботодавців і найманих працівників тощо. Ще однією важливою складовою системи соціального партнерства України є профспілки.

Основним засобом соціального партнерства є колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин, яке реалізується через систему угод на федеральному, галузевому, територіальному, професійному рівнях, а також за допомогою укладання колективних договорів на підприємствах, в організаціях і установах.

Таким чином, для подальшого вдосконалення системи соціального партнерства в Україні доцільним є: залучення до системи партнерських відносин соціальних груп і прошарків, які в даний час в неї не включені; реформування законодавчих й нормативних актів з питань соціального партнерства й соціально-трудових відносин, з метою приведення їх у відповідність із нормами міжнародного права; прискорення ухвалення законодавчих актів, які безпосередньо стосуються системи соціального партнерства і її складових; проведення додаткових заходів з боку держави, щодо мотивації роботодавців до участі в соціальному діалозі; проведення заходів по підвищенню поінформованості широких мас суспільства про соціальне партнерство тощо.

Література:

•1. Трудовий кодекс України : проект Закону України від 04.12.2007 р. 

№ 1108 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://www.dialog.lviv.ua/socialpartnership/articles/12/

•2. Про соціальне партнерство : проект Закону України від 10.09.2002 р.

№  2173 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=13032

3. Держава  в  системі  соціально  -  трудових   відносин [Електронний

ресурс]. - Режим доступу :

http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,263/id,11868/

4. Новиков В. Социальное партнерство: пути становлення и развития /

В. Новиков. - Экономика Украины. - 2001. № 4. - с. 85-88. 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>