Чарановська О.М. СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ
Чарановська О.М., асистент
кафедри економічної теорії
СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ
Сучасний етап розвитку перехідної економіки країни характеризується загостренням ряду соціальних проблем, викликаних погіршенням загального економічного стану країни в умовах кризи, серед яких: зростаюче безробіття, недотримання соціальних стандартів, погіршення умов праці, послаблення стимулів до праці тощо. Усі ці проблеми відносять до макроекономічних, однак їх коріння лежить у мікроекономічній площині підприємницького сектору.
В найбільш загальному вигляді підприємницька діяльність являє собою ініціативну, самостійну діяльність, яка направлена на отримання прибутку . Підприємницька діяльність здійснюється громадянами на свій ризик і під майнову відповідальність в межах різних організаційно-правових форм. В процесі історичного та суспільного розвитку бізнесу завжди переважали економічні, а не соціальні цілі, пріоритетним було досягнення індивідуального інтересу (отримання прибутків) над суспільним (підвищення рівня і якості життя громадян) [2]. Теоретичною основою означеного протиріччя стала теоретична концепція лібералізму та неолібералізму, яка визнає основним в економічній діяльності досягнення економічної ефективності, залишаючи соціальні аспекти економічного розвитку поза увагою. Однак економічна практика сьогодення доводить, що економічна ефективність неможлива без досягнення певного рівня соціальної справедливості [3].
Соціально-економічна спрямованість підприємницької діяльності має на меті створення умов для підвищення продуктивності праці, надання робочих місць, виробництво конкурентоспроможної продукції, забезпечення сучасної гідної оплати праці, отримання прибутків для розвитку виробництва і виплати дивідендів акціонерам. Все це створює передумови та матеріальну базу для реалізації принципів соціальної справедливості. Навіть в період економічної кризи і падіння обсягів виробництва, що є характерним для початкового етапу реформування економіки, коли головною метою фірми і всього суспільства стає елементарне виживання, бізнес вносить свій соціальний вклад у розвиток суспільства, оскільки ділові рішення фірми мають різні наслідки, в тому числі і соціальні. А економіка, що стабільно розвивається, завжди є соціально зорієнтованою, вона направлена на активну мотивацію робітника і підприємця, адже її ефективність реалізується через якісні соціальні відносини.
Найбільш ефективної соціально-економічної значущості підприємницька діяльність набуде тоді, коли при найменших затратах на реалізацію її цілей будуть досягнуті максимальні економічні і соціальні наслідки.
Таким чином, соціально-економічна значущість підприємницької діяльності заключається в тому, щоб знайти оптимальний компроміс між особистими та суспільними інтересами. В розвинутих країнах такий компроміс досягається за рахунок здійснення підприємницької діяльності на принципах соціальної відповідальності [1].
Відповідно до загальноприйнятого визначення, «відповідальність» - це зобов'язання відповідати за вчинки та дії, а також їх наслідки.
Відповідальність має різні форми прояву: юридичну, економічну, соціальну, психофізіологогічну та ін.
Соціальна відповідальність бізнесу - це свідома цілеспрямована діяльність підприємця, що включає зобов'язання по відношенню до внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування, направлені на підсилення позитивних і зниження негативних наслідків своєї діяльності.
Дослідники відзначають, що все більша кількість бізнесменів починає усвідомлювати необхідність і навіть корисність своєї соціальної діяльності і впроваджувати різні форми соціальної відповідальності [1].
При цьому очевидною є закономірність - чим більша компанія, тим більшого значення вона надає своїй соціальній функції. Це приносить вигоду не тільки суспільству й державі, але і самій компанії, так як ефективна соціальна політика покращує імідж компанії, зменшує підприємницькі ризики, посилює конкурентоздатність, підвищує мотивацію персоналу до більш ефективної роботи. А це, в свою чергу сприяє зростанню прибутків компанії.
Основною метою управління підприємницькою діяльністю на сучасному етапі має стати не тільки прагнення до максимуму прибутків, а і забезпечення максимуму можливостей щодо задоволення комплексу особистих та суспільних соціально-економічних потреб.
Економічний і соціальний розвиток суспільства та підприємництва взаємопов'язаний наступним чином: чим більше зусиль компанія затратить на реалізацію соціальної функції, тим більше отримає соціальної і економічної віддачі. Чим більшого рівня досягне суспільство у задоволенні потреб від виконання соціальної функції бізнесом, тим ближче воно наблизиться до соціальних та економічних загальноцивілізаційних стандартів.
Література:
•1. Калита П.Я. Соціально спрямований бізнес, або бізнес з турботою про людей. // Конкурентноспроможність: країна, регіон, підприємство/ Рада конкурентоспроможності України; За ред. Полунєєва Ю.В. - К.: ПAT&K, 2006 - С. 147 - 159.
•2. Новікова М.В. Соціальна спрямованість підприємства в інноваційному розвитку економіки України // Управління розвитком. Збірник наукових статей. - Харків: Видавництво ХНЕУ, 2006, - № 7: Спецвипуск. - С. 92 - 95
•3. Слезингер Г.Э. Социальная экономика: Учебник. - М.: Изд. «Дело и сервис», 2001. - С.18-29.
e-mail: yarinaeco@mail.ru.