Чебан Ю.Ю., викладач

кафедра іноземних мов

Миколаївський державний аграрний університет

КОЛОРИСТИЧНА ЛЕКСИКА ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТ КОНЦЕПТІВ "НОСТАЛЬГІЯ" І "ЛЮБОВ"

Однією з перспективних тем сучасної лінгвістики залишається функціонування лексики кольоропозначень в художньому тексті. Цим і зумовлюється вибір теми пропонованої роботи.

Метою роботи є дослідження функцій колористичної лексики в репрезентації концептів „ностальгія" і „любов"  в романі В. Набокова "The Gift". Для вирішення цієї мети були поставлені наступні завдання:

1.Виявити структуру концептів „ностальгія" і „любов" в романі В. Набокова "The Gift".

 2.Встановити, яким чином колористична лексика репрезентує фрейми концепту „ностальгія" і як вона вербалізує концепт „любов".

3.Встановити тональність обох концептів та супоставити їх.

4.Виявити усі узуальні та оказіональні лексичні одиниці - маркери кольору і встановити функцію кожного у художньому тексті.

Колористична лексика стала предметом уваги багатьох лінгвістичних робіт. На значну роль колористичної лексики  у літературі вказує велика кількість дослідників. Колір є найважливішою оцінною категорією інтерпретації художнього тексту.

Сприйняття кольору - це фізичне відчуття, породжуване матерією, що об'єктивно існує поза людиною і незалежно від її свідомості. Але спектральний склад світла в різних місцевостях різний. Відмінності  середовища у якому мешкає людина, розходження психофізичних здібностей людей обумовлюють  і відмінності в системі колористичної лексики різних мов і різних індивідів. Загальне число кольорів і відтінків кольору, що розрізняються людським оком, перевищує 10 тис., однак це не означає, що усі вони можуть бути виражені словесно. Хоча деякі письменники виявляють надзвичайну майстерність у колірному описі героїв і навколишнього  простору. [2]

Проведене дослідження функцій колористичної лексики в романі В.Набокова "The Gift" дозволяє зробити наступні висновки:

1.Концепт „носталгія" в романі складається з двох фреймів: „відірваність від рідного" та „поєднання з чужим"; концепт „любов" складає один фрейм.

2.Кольоропозначення слугують важливим засобом вербалізації концептів „ностальгія" і „любов", за допомогою яких реалізується точка зору автора на проблеми  відірваності від рідного, поєднання з чужим та взаємних відносин двох осіб.

3.Тональність кольоропозначень прямопропорційна характеристикам персонажів. Лексичні одиниці, що позначпють світлі і теплі тони,  викортстовуються при описі батька Федора. Вони реалізують перший фрейм концепту „ностальгія" - роз'єднання з близьким та рідним. Холодні і темні тони, використовуються при описі  Чернишевського. Вони  реалізують другий фрейм досліжуваного концепту - поєднання з чужим. У той час як прозорі та біло-блакитні кольори репрезентують концепт „любов", що є не  типовим, бо традиційно колір кохання - червоний.

4.Наряду з узуальними В.Набоков використовує оказіональні кольоропозначення, які виконують роль кольорових уточнень. Це обумовлює надбання кольором символічного звучання в романі.

5.Абсолютна частота використання кольоропозначень в романі дорівнює 372. 211 з них вербалізують концепт „ностальгія". Абсолютна частота використання кольоропозначень вжитих при описі батька - 141. Негативна конотація темних кольорів у другому розділі роману нивелюється контекстуальним оточенням і тому вони отримують нейтральну конотацію.

Абсолютна частота використання кольоропозначень при описі Чернишевського - 70. Позитивна конотація світлих кольорів в четвертому розділі роману нивелюється контекстуальним оточенням і тому вони реалізують негативну конотацію.

 Абсолютна частота використання кольоропозначень для позначення концепту „любов" дорівнює 161. Холодні і прозорі відтінки, вифарбовуючи концепт „любов", отримують позитивну конотацію.  

6.Тема примарності реального і дійсності уявленого світів проходить через всю книгу. По контрасту реальний світ третього розділу в багатьох випадках виявляється нечітким, хитким, безбарвним.[1] Для його характеристики використовуються слова "transparent", "translucent", "ghostly', "diffused", "glossy", "cloudy", "gleaming". Поетичний світ, у якому спогади, міражі, фантазії, виглядають яскравіше ніж реальне життя, зв'язаний в основному зі спогадами про батька - з дитинством Федора. Раціональність мислення дорослих приводить до вицвітання фарб дитинства. Звідси спостерігається яскравість дитячих спогадів у другому розділі роману і сірість сьогодення  в третьому розділі.

Колірна насиченість роману "The Gif" велика невипадково - вона сюжетно обумовлена. У книзі світ уявлення і реальний світ переплітаються між собою. Незважаючи на свою ілюзорну природу уявленні зустрічі, містична присутність, сни вражають своєю наявністю, розмаїттям кольорів. Між тим реальний світ у багатьох випадках виявляється невиразним, чорно-білим.

Література:

•1.     1. Апресян Ю.Д. Роман „Дар" в космосе В. Набокова // Изв. РАН. Сер. Лит. и яз. 1995, - т. 54 №3 - с.3-18; №4 - с.6-23.

•2.      Шевченко Н.Г., Грыженко А.Ю. Цветообозначения в оригинале и переводе романа Р. Киплинга „Свет погас" // Контрастивное исследование оригинала и перевода художественного текста. Сб. науч. тр. - Одесса:  ОГУ,  1986,  -   с. 38-44.

Залиште коментар!