XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Чєчєнєва Е.Р., Фархшатова О.В. КИТАЙ В ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Чєчєнєва Еліна Ростиславівна,
ас.Фархшатова Ольга Василівна

Автомобільно-дорожній інститут
Державного Вищого Навчального Закладу
«Донецький Національний Технічний Університет»

КИТАЙ В ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Помітний і постійно зростаючий інтерес в світі викликають економічні перетворення в Китаї, які тривають вже три десятиліття. Інтерес до цієї країни не випадковий. Китай, будучи однією з прадавніх держав у світі, вперше за всю свою багатовікову історію досяг вражаючих успіхів в реальному секторі економіки. По ряду ознак видно, що економіка країни і в найближчій перспективі буде зростати. Китай має шанси повторити досвід Японії та Південної Кореї. Необхідні внутрішні передумови для цього є. Китай володіє великою територією, є найбільшою країною за чисельністю населення; займає важливе геостратегічне положення в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Китай має в своєму розпорядженні значні родовища кам'яного вугілля, залізної руди, нафти, кольорових металів та інших найважливіших видів мінеральних ресурсів; має надзвичайно ємкий внутрішній ринок. Головне ж полягає в тому, що в країні забезпечена соціально-політична стабільність, а партійні та державні керівники Китаю проявляють політичну волю до проведення реформ.
Сьогодні в світі до Китаю відношення неоднозначне. Такі аналітики як Кондрашова Л., Ломакін В., Ши Гуаншен передбачають, що він буде одним зі світових лідерів в майбутньому тисячолітті. Бельке П., Аміров В., Лі Теїн переконують, що його чекає економічний хаос і політичний крах. Але факти говорять про інше.
Досягнення, які демонструє китайський народ в перевлаштуванні країни, не можуть нікого залишити байдужим. А декого вони навіть лякають. Так, газета «Financial Тimes» писала в 2006 році: «Ми все ще боїмося Китая. Зараз Китай небезпечний, тому що має в своєму розпорядженні дешеву робочу силу, конкурент, що позбавляє інших робочих місць і долі ринків... У очах багатьох Китай залишається загрозою» [1]. Швидке зростання Китаю створює проблеми Заходу. Конкуренція вимушує деякі виробництва працювати напруженіше, щоб стати ефективнішими, або змиритися з нижчим прибутком. Чим більше робочих місць створюють іноземні компанії в Китаї, тим більше вони скорочують їх у себе в країні. Маючи справу з Китаєм, який є лідером у сфері низьких витрат, зарубіжним виробникам доведеться встановлювати ціни або на рівні «цінового ліміту» Китаю, або нижче за цей рівень.
У багатьох галузях промисловості, особливо в трудомістких, Китай є домінуючим світовим гравцем. Китай швидко займає нішу в капіталомістких галузях промисловості, таких як автомобілебудування, а також в галузях, пов’язаних із застосуванням високих технологій. Китай довго вкладав величезні засоби у вищу освіту та технології, сьогодні він прагне створити усередині країни інститути світового рівня. Швидкий і стабільний розвиток китайської економіки став можливим завдяки рішучому переходу виробництва з традиційного на високотехнологічне. Китайський бізнес б'є всі рекорди по зростанню капіталізації – у списку ТОП-10 найдорожчих компаній планети п'ять позицій зайняли вихідці з Піднебесної [2].
Розвитку китайського експорту сприяють іноземні інвестиції. Зростання інвестицій в КНР пояснюється досить сприятливим інвестиційним кліматом, якому сприяє ряд чинників. Серед них — відносна політична стабільність; істотна різниця між рівнем оплати національної праці і рівнем оплати праці в розвинених країнах; особливості китайської робочої сили (дисциплінованість, старанність, прагнення переймати досвід); розміри і можливості китайської економіки; вдале використання у ряді випадків різниці у вартості землі в країні і довколишніх районах.
Китай також нестримно нарощує об'єм інвестицій в зарубіжні активи, поступово розширюючи сферу і географію своїх капіталовкладень. КНР цікавлять різні сфери бізнесу. Китайське керівництво, вказують експерти, бажає нарощувати інвестиції в інновації. Раніше інновації в Китаї розуміли як технічні, тепер же вони мають на увазі також інвестиції в «нові процеси, нові бренди, новий менеджмент»[1].
Принципово важливим зовнішнім чинником, що визначає як перспективи розвитку країни, так і посилення економічного впливу Китаю в світі, є вступ КНР до СОТ в листопаді 2001 року, що спричиняє поступове зняття митних бар'єрів і обмежень для зарубіжних партнерів при імпорті їх продукції до Китаю. Сім років після вступу КНР в СОТ, показали, що основним результатом вступу країни в СОТ є різке зростання обсягу зовнішньої торгівлі [3].
Розвитку економіки Китаю сприяло створення вільних економічних зон (ВЕЗ), «відкритих міст», технопарків. ВЕЗ внесли значне поліпшення до економічного і соціального стану районів їх розташування, в зонах набагато швидше, ніж в середньому по країні, зростає зайнятість населення, рівень життя і кваліфікація робітників і службовців. Нехай це і незначна частина країни, але, завдяки ВЕЗ, Китай зміг вийти на світовий ринок і заявити про себе, виробляти товари з експортною орієнтацією. Уряд Китаю розуміє, що лише іноземних інвестицій у ВЕЗ не досить для розвитку всієї країни.
Проте, зі вступом КНР в СОТ ВЕЗ стали розглядатися все більше з негативного боку, оскільки вони створюють умови для недосконалої конкуренції. Китай стає пріоритетним напрямом роботи ТНК в Південно-Східній Азії. Китай здатний забезпечувати «здоров'я і безпеку» зарубіжних інвесторів, він як і раніше є однією з країн, найпривабливіших для зарубіжних інвестицій.
Багато хто думає, що цінова перевага китайських виробників цілком залежить від дешевої робочої сили. Наприклад, низькі ціни сталеливарної промисловості Китаю, що нестримно розвивається, пояснюються величезними урядовими дотаціями. У 2005 році Пекін постановив, що виробництво сталі — основоположна галузь національної економіки. З 2005 року Китай несподівано перетворився з імпортера сталі в її експортера: вже в 2005 році за об'ємом постачань став п'ятим в світі, а в 2006 році вийшов на перше місце. Сьогодні він виробляє і споживає сталі більше за всіх (майже 40% від світового обсягу виробництва)[1].
Проте, не дивлячись на успіхи, в економіці Китаю як і раніше існує комплекс досить складних проблем. У їх числі: велика кількість нерозвинених і бідних районів, замкнутість ряду регіонів, переважання сільського населення, висока питома вага дрібного виробництва, низький життєвий рівень населення (65% живе в бідності).
Ми всі повинні сподіватися на те, що нова економічна модель Китаю, який володіє величезним потенціалом, буде вдалою для всього світу. Зібравши різні частини китайської головоломки, отримаємо потенціал, що не має собі рівних: трудові ресурси, які не лише є найбільшими в світі, але і об'єднують велику кількість учених, інженерів і дослідних керівників; сучасна технологічна інфраструктура і лідируюча позиція в області новітніх технологій; величезний капітал і домінуюча позиція в торгівлі; головні бази і регіональні штаб-квартири багатонаціональних підприємств.
Література:
1. Мажаров И.В. Научно-техническая программа КНР: взгляд в будущее Режим доступу: http://www.chinadata.khv.ru/scit_ma.htm.
2. Бергер Я., Михеев В. Китай: социальные вызовы развитию// Общество и экономика. – 2005. – №1. – С. 43-45.
3. Поляков В.В., Щенин Р.К. Мировая экономика и международный бизнес. – М.: КНОРУС, 2007. – 298 с.
4. Ломакин В.К. Мировая экономика: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы, ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 727 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>