XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Чехонацька Р. П. РОЛЬ ЛЕКСИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ У НАВЧАННІ ІНШОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ ЗА КОМУНІКАТИВНО - ОРІЄНТОВАНОЮ МЕТОДИКОЮ

Чехонацька Раїса Петрівна

Донецьке вище професійне машинобудівне училище

РОЛЬ ЛЕКСИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ У НАВЧАННІ ІНШОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ ЗА КОМУНІКАТИВНО - ОРІЄНТОВАНОЮ МЕТОДИКОЮ

Основним засобом спілкування між людьми є мова, тому вивчення іноземних мов набуває в нашій країні практичної необхідності.

Іноземна мова - не тільки ще один спосіб спілкування, а й інструмент, за допомогою якого учень входить в світ іншої культури.

Спілкування зумовлене всіма компонентами особистості.

Урок іноземної мови за методикою комунікативно-орієнтованого навчання - це модель процесу комунікації іноземною мовою.

Вивчення іноземної мови потребує від учнів напруженої розумової діяльності:

Для задоволення певних комунікативних намірів в усномовленнєвому спілкуванні, а також при перекладі тексту необхідно знання лексики.

Учень повинен оволодіти необхідним лексичним мінімумом з метою побудови і розуміння усних і письмових висловлювань, а також розвитку навичок систематизації лексики за заданим параметром (наприклад, за тематичними ознаками, за словобудівними елементами, тощо).

Є лексика на основі частотності її використання для певного мовленнєвого завдання і лексика, необхідна для обговорення проблем міжособистісного спілкування.

Комунікативно-орієнтована методика передбачає певні особливості у вивченні лексики.

Одним з важливих факторів у процесі вивчення іноземної мови є пам'ять, адже при роботі над новою лексикою учням необхідно запам'ятати велику кількість слів, словосполучень.

Для процесу зберігання інформації характерним є явище ремінісценції, тобто наявність паузи між запам'ятовуванням матеріалу  та його відтворенням, часу для усвідомлення та внутрішнього опрацювання матеріалу суб'єктом. Тому вчитель не повинен вимагати від учнів абсолютно стовідсоткового запам'ятовування певного матеріалу відразу, вже на першому уроці його подачі.

Взагалі, рівень лексичної підготовки учнів невисокий. Вчителеві треба оцінити важливість довільного запам'ятовування слів, тому на етапі закріплення застосовується переважно мимовільне запам'ятовування слів, словосполучень, фраз, речень.

У домашніх умовах важливо систематично, довільно заучувати нові слова, а також регулярно повторювати «старі». Це збільшить кількість засвоєних слів.

Засвоєння нової лексики з теми - база для усного мовлення. Тому велика увага приділяється, щоб ця лексика була максимально засвоєна. Вимова і читання мовних лексичних одиниць - вступ до цього.

Перша ступінь роботи з новою лексикою - це робота з окремими словами, друга - на рівні фраз та речень, третя - робота на рівні понадфразової єдності.

Наочність допомагає на деякому етапі уроку. Треба пам'ятати, що повинно бути співвідношення між словесним та наочним способом подачі матеріалу для запам'ятовування. Нові слова можна вводити з опором на малюнки.

Нову лексику можна також закріпити у грі. Гра відбувається динамічніше і цікавіше, якщо запитання заздалегідь написано на папері.

Далі учні записують нові слова у словничок, після чого виконують лексичні вправи.

Наступним етапом роботи над мовною лексикою є робота над текстом.

У процесі непідготовленого читання нова лексика, її форма і граматичні структури речень будуть виявлятися, усвідомлюватися і закріплюватися у процесі неодноразової зустрічі з ними.

Особливу увагу необхідно звертати на виявлення і розуміння ключових слів.

При роботі з текстом необхідно розвивати у учнів механізм мовної здогадки про значення потенційної лексики:

а) мовних одиниць, які мають спільні словотворчі елементи з раніше вивченими словами;

б) слів - інтернаціоналізмів;

в) слів, про значення яких можна здогадатися із контексту.

До методу здогадування за контекстом вдаються під час сприйняття усних і письмових  іншомовних текстів. Цей метод сприяє мимовільному запам'ятовуванню слів. Цей метод застосовується як допоміжник у сукупності з перекладом слів.

Далі можна провести самостійну роботу учнів із вживанням нової лексики. Засвоєння нової лексики буде більш успішним, якщо учні спеціально завчатимуть її.

Учні повинні обов'язково записувати нові слова до словників. Таким чином, вони будуть мати можливість систематично їх повторювати. Це буде сприяти збільшенню обсягу активного лексичного запасу.

Особливу увагу потрібно звертати на закріплення нових слів усього розділу, їх практичне вживання у вправах.

Лексичні навички формуються завдяки вправам, які спираються на побудову ситуативно зумовлених висловлювань.

Нову лексику можна подавати іншими варіантами:

•1.                 Поділити учнів на кілька груп  та дати завдання відшукати в словнику значення певних слів. Спрямувати учнів на змагання між групами: хто швидше знайде нові слова.   

Такий вид роботи сприяє розвитку навичок самостійного пошуку невідомих слів, уміння швидко орієнтуватися в словнику, працювати у групах, активізує та концентрує увагу кожного учня.

•2.                 Можна записати слова перед уроком на дошці  і опрацювати їх в усній формі, але не записувати їх у зошити-словники, тому що це забирає багато часу.

Після цього нова лексика опрацьовується за допомогою різноманітних вправ.

Можна також запропонувати учням скористатися тематичним словником у підручнику і вивчити ці слова вдома.

Таким чином, можна сформулювати таку послідовність опрацювання введення лексичного матеріалу:

•1.     Робота зі звуками.

•2.     Робота з окремими словами.

•3.     Робота на рівні фраз і речень.

•4.     Робота на рівні понадфразової єдності.

•5.     Підкріплення лексичного матеріалу наочністю.

•6.     Робота із зошитами-словничками.

•7.     Тренування у використанні певного лексичного матеріалу (лексичні вправи).

•8.     Робота над текстом.

•9.     Самостійна робота із вживанням нової лексики.

•10.  Вивчення нової лексики напам'ять.

Як бачимо, введення нової лексики являє собою єдність аспектів уроку (фонетичного, орфографічного, лексичного, граматичного, текстового).

Треба пам'ятати, що для розвитку іншомовного спілкування в учнів необхідно неодноразово відтворювати новий матеріал  та систематично повторювати раніше вивчений матеріал.

Вивчення лексичного матеріалу буде мати результати лише при практичному опануванні умінь мовлення на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування. Саме навички активного використання нової лексики визначають здатність учня брати участь в іншомовному спілкуванні.

Література:

1.Волкова, Д. Д.  Немецкий язык:  учебно-методическое пособие/ Д. Д. Волкова, О. И. Козловский. - Братск: ГОУ ВПО «БрГУ». - 2008. - 81 с.

 2.Schayan Janet. Museuminsel  - Zeitschrift "Deutschland", Frankfurt am Main, 2007. - 66 с.

3.Hoffmann E. Studieren in Deutschland /Zahlen und Fakten/  -Zeitschrift "Deutschland" Frankfurt am Main, 2007. - 66.

4.Немецкий язык для технических вузов / Н.В. Басова. - Ростов н/Д:Феникс, 2005. - 506 с.

5. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Гез Н.И.  - Москва: Высш. Школа 2005.

6. Журнал «Іноземні мови в навчальних закладах» / 2006-2007.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>