XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Череушенко Д. М. РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ НА СХІДНИХ ТЕРЕНАХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ У ХVІІІ СТОЛІТТІ

Студентка історичного факультету Череушенко Дар'я Миколаївна

Уманський державний педагогічний університет імені П. Тичини

РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ НА СХІДНИХ ТЕРЕНАХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ У ХVІІІ СТОЛІТТІ

В кінці  ХVІІ - першій половині ХVІІІ століття католицька культура Речі Посполитої починає занепадати. Релігійне життя наповнюється забобонами, інтелектуальна культура духовенства  примітивізується, церква становиться відсталою і малорухомою, неспроможною відповісти на нові культурні потреби суспільства [2, 236].

Після Вічного миру 1686 року, що окремим пунктом гарантував православним опіку царя на теренах Речі Посполитої, православна церква втратила на користь унійної не лише більшість єпархій, а й підтримку православних братств та основної маси населення. Уніатське духовенство,  перш за все ченці чину св. Василя Великого, зберігаючи  дещо видозмінену православну літургію, пропагували серед своєї пастви суспільні цінності Речі Посполитої:  міщан і селян церква знайомила з почуттям особистої гідності та відповідальності в сільському й міському судівництві та міському самоврядуванні [3, 209].

Народна маса, байдужа до почестей, бачила в унії свою релігію та цінувала її як таку. На ділі уніати, католики та православні чудово уживалися один з одним, коли їм не заважали посередницькі ланки у вигляді різноманітних просвітницьких місій. Уніат саме завдяки своєму проміжному становищу був наче ланкою, яка пов'язувала католицтво та православ'я. Греко-католик любив свій обряд, свого попа, а коли його не було, ходив до католицького костелу або православного храму, знаходячи і в тому й в іншому для себе за потребою спільне. Це можна назвати народною релігійною терпимістю, здоровим та раціональним відчуттям віри [5].

З 26 серпня по 17 вересня 1720 року в місті Замостя відбувся церковний собор. Значення Замойського собору  для Греко-католицької Церкви порівнюють значенням Тридентського Собору для католицтва в цілому. Собор ухвалив уніфікувати богослужіння, прийнявши літургійні книги, схвалені папської владою і відмовившись від використання некатолицьких видань, видати на народному мові два катехізису. Крім того, були прийняті рішення, що стосуються способу життя та вигляду греко-католицького духовенства; так, після собору священики стали стригти волосся, голити бороди, носити одяг, раніше характерну тільки для західного духовенства.

Вже в середині ХVІІІ століття особливо відчутним стає занепад Речі Посполитої. На українських землях, які входили до складу Польщі причини політичного, соціально-економічного та релігійного характеру привели до вибуху народного протесту. Складна внутрішня ситуація змусила найдосвідченіші та найбільш патріотичні елементи польського суспільства схилитися до розуміння необхідності реформи не лише в царині політичного, суспільного та релігійно-національного життя [1, 66].

Незадоволення українського населення релігійним становищем призводить до масових виступів, спочатку це гайдамаччина, а потім у 1768-1769 рр.

Спроби поляків впоратися з гайдамаками самим не досягали цілі. Подільський воєводський сейм в Брацлаві 22 березня 1735 р. покликав до життя спеціяльні суди для судження учасників повстання та підозрілих в допомозі повстанцям. Польський уряд вже в 1734 році зізвав польську шляхту на окупованих українських землях організувати негайно спеціяльні військові частини для боротьби з гайдамаками. Все польське регулярне військо, що перебувало тут, кинуто  в бій з гайдамаками [4, 67].

Ідейно-політичне обличчя Гайдамаччини проявилося найвиразніше в повстанні 1768-1769 рр., яке ввійшло до історії під окремою назвою - Коліївщина.

Хоча тогочасна польська історіографія трактувала Коліївщину переважно як звичайнісінький розбій, породжений «дикістю» та «ледарством» українських селян, котрі віддавали перевагу бунтам перед мирною хліборобською працею.

Чим же була в дійсності Коліївщина: сліпим бунтом непокірного кріпака проти своїх панів, соціальною боротьбою визискуваного пролетаріату проти шляхетських експлуататорів, релігійною боротьбою в обороні православ'я проти католицизму, українським національним повстанням проти польських загарбників, чи ще чимсь іншим? Радянські дослідники Коліївщини, мимо своїх найщиріших намагань зробити з того повстання українського народу сторінку «класової боротьби українського пролетаріату проти польських й українських феодалів», мусять признати, що в дійсності Коліївщина, як і вся Гайдамаччина, мали характер не тільки соціальної, але й «національно-релігійної», «національно-культурної» і взагалі національної боротьби.

Отже, політична, економічна нестабільність Речі Посполитої підсилювалася міжконфесійною напругою, яка виливалася у пасивні протести і відкриті повстання. Саме на релігійних протиріччях вміло грали вороги католицької держави. Особливу невіротерпимість виявляла шляхта, яка із своїми виступами і стала головною причиною краху Речі Посполитої.

Література:

•1.     Волинець О. Національна й релігійна само ідентифікація українських греко-католиків у Польщі // Українське релігієзнавство. - 2002. - №22. - С. 62-74.

•2.     История южных и западных славян: В 2 т. Т. 1. Средние века и Новое время: Учебник  / Под. ред. Г.Ф. Матвеева и З.С. Ненашевой. - 2-е издание. - М.: Изд-во МГУ, 2001. - 688 с. 

•3.     Камінський Сулима, Анджей. Історія Речі Посполитої та історія багатьох народів, 1505-1795. Громадяни, їхня держава, суспільство, культура / Анджей Сулима Камінський; пер. з пол. Я. Стріхи. - К.: Наш час, 2011. - 263 с.

•4.     Мірчук П. Коліївщина гайдамацьке повстання 1768 р. / Наукове товариство ім. Т. Шевченка. - Нью-Йорк., 1973. - 319 с.

•5.     Хіхлач Б.М. Вплив унії на церковне життя Поділля у ХVІІІ ст. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. - Вип.15. - 2009.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>