XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Чермяніна А. А. ДИНАМІКА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗГІДНО ДЕРЖАВНОЇ ПОГРАМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ НА 2003-2011 РОКИ

Чермяніна Анна Андріївна

Студентка магістратури

факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»  

ДИНАМІКА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗГІДНО ДЕРЖАВНОЇ ПОГРАМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ НА 2003-2011 РОКИ

      Українська промисловість чи не найбільш  структурно розгалужена в Європі. Вона є своєрідним фундаментом, на якому базується вся національна економіка.

    Основні напрямки та завдання державної промислової політики містяться у Державній програмі розвитку промисловості на 2003-2011 роки (далі - Програма), яка була прийнята згідно Постанови Кабінету міністрів від 28 липня 2003 року №1174.   Програма спрямована    на   створення   конкурентоспроможного промислового  комплексу,   здатного   в   умовах   інтеграції   та глобалізації  розв'язувати основні завдання соціально-економічного розвитку та утвердження України як високотехнологічної держави. Прискорення розвитку промисловості  передбачається  здійснити

шляхом     системного     залучення    сучасних    організаційних, інтелектуальних,  матеріальних,  інформаційних,  кадрових та інших ресурсів.           

    Промислове виробництво країни забезпечує більш як третину загального обсягу ВВП, майже 50% товарів і послуг, а також 80%  експортної продукції.  Промислові підприємства    є   основними   системоутворюючими елементами багатьох інших  сфер, таких як:  в  економічній  -  базис  утворення вартості;  бюджетній - джерела наповнення;  територіальній - містоутворюючі; науковій та освітній -   рушії   розвитку,   споживачі   та   джерела   знань; соціальній - місця реалізації людських можливостей та забезпечення засобами існування;    податковій    -   джерела   надходжень.[1]

    Якщо провести аналіз результатів роботи промисловості за останній час, то можна дійти висновку, що ця Програма не реалізована в повному обсязі.

Так, темпи зростання обсягів промислового виробництва  в чотири рази менші запланованого. Показники зовнішньої торгівлі товарами зменшились. Відповідно, обсяги експорту та імпорту товарів за січень-серпень 2009 року майже в два рази менші за обсяги в 2008 році.  Експорт продукції машинобудування знаходиться на рівні 10%. Динаміка зростання продуктивності праці також негативна, тому і не відбувається  зростання промислового виробництва.

    За кілька останніх років тільки 4,5%  усіх підприємств  виробляли високотехнологічну продукцію. Близько 45% підприємствах переробної промисловості  застосовується технологічно застаріла техніка, вік якої може бути до 30 років.  В світовому рейтингу використання технологій та інновацій Україна займає 83 місце.

    Щодо інвестиційних процесів, то з державного бюджету у 2011 році профінансовано 1,3%  інвестицій в основний капітал у промисловість.[ 2, ст.11 ]

    Якщо порівнювати світову промисловість з українською, то в країнах ринкової економіки підприємства консолідуються . Об'єднуються у фінансово-промислові групи промислові підприємства, банки, торгівельні і будівельні компанії і т. ін. Звичайно, розвинуті країни всіляко підтримують такі об'єднання.  Державні холдингові компанії стали  самостійнішими, будуючи власну ринкову стратегію. Іншою формою державного контролю за діяльністю промисловості є управління підприємствами через державні банки, яке стали застосовувати на практиці в Італії. [3, с.254]

    В країнах світу відсутні спеціалізовані міністерства з «промислової політики». Промислова політика реалізується через міністерства, які об'єднують такі сфери, як економіка, торгівля, промисловість, фінанси (наприклад - Міністерство економіки, фінансів і індустрії Франції).

    З викладеного вище можна зробити наступний висновок :

1. Промислова політика нашої держави є малоефективною і гальмує позитивний розвиток промисловості.

2. Механізм державного управління не адаптований до сучасних темпів розвитку економіки, науки і техніки.

    Щоб виправити наявні недоліки потрібно:

- створити нову, більш ефективну промислову політику, в основі якої має бути побудована сучасна модель, наближена до структури промисловості розвинених країн. Для цього держава повинна активно врегульовувати ці процеси, створювати найліпші умови для розвитку вітчизняної промисловості;

- побудувати абсолютно нову Стратегію розвитку промисловості України,  де будуть висвітлені напрямки державної промислової політики на довгострокову перспективу;

- вдосконалити науково-технічні державні цільові програми;

- забезпечити необхідну підтримку розвитку промисловості з боку держави.

Література:

1. Постанова Кабінету міністрів України «Про схвалення Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011 роки ; Постанова, Програма, Заходи» від 28.07.2003 № 1174

2. Промислова політика як чинник післякризового відновлення економіки України / Собкевич О. В.,Савенко В. Г., Сухоруков А.І. [та ін..]; за ред. Жаліла Я.А. - К.:НІСД, 2012. - 41 с.

3. Збаразська Л.О. Ринкова модель фінансів підприємств: проблеми становлення/ збірник статей «Економічні проблеми та перспективи економіки України» за ред. Поклонського Ф.Е., Том 1. - Донецьк: Інститут економічної промисловості, 2000 р. - 372 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>