XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Черненко К. В. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ АПК ПІДКОМПЛЕКСУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РИНОК УКРАЇНИ В НЕСТАБЫЛЬНОМУ РИНКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

студентка заочної аспірантури Черненко Ксенія Володимирівна

Полтавська державна аграрна академія, м. Полтава

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ АПК ПІДКОМПЛЕКСУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РИНОК УКРАЇНИ В НЕСТАБЫЛЬНОМУ РИНКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Останнім часом відбулося різке зменшення продуктивності функціонування аграрного комплексу та пов'язаних з ним галузей, у першу чергу підприємств харчової переробної промисловості. Виробництво значної кількості сільськогосподарської сировини скоротилося нижче критичного рівня.

У той же час відбувається подальше значне збільшення частки експорту сільськогосподарської сировини та готових продовольчих ресурсів, що здійснюється переважно суб'єктами господарювання недержавної форми власності. Отже, Україна опинилася у значній залежності від імпорту багатьох видів сировини сільськогосподарського походження та готових продуктів харчування, що зумовлює загрозу для продовольчої безпеки України. Зазначена проблема щільно пов'язана із важливими науковими завданнями щодо пошуку шляхів оптимізації аграрного виробництва та практичними задачами насичення національного продовольчого ринку власними товарними ресурсами.

До макроекономічних слід віднести бюджетні, податкові, зовнішньоекономічні, кредитно-грошові, економічної та продовольчої безпеки країни тощо. Більшість з цих проблем набуває особливого значення сьогодні у зв'язку з майбутнім приєднанням України до СОТ, а це багато у чому визначає і зовнішньоекономічну політику Уряду щодо агропродовольчого ринку.

До мікроекономічних проблем належать проблеми земельних відносин,

неплатоспроможності сільськогосподарських товаровиробників, фінансової

кризи аграрного сектору та низка інших.

Між згаданими проблемами існує щільний взаємозв'язок. Так, зовнішньоекономічні проблеми безпосереднім чином впливають на формування і подальший розвиток як регіональних, так і національного продовольчих ринків. Такі проблеми визначають як зовнішньоекономічні зв'язки, так і необхідність забезпечення певного рівня власного виробництва продуктів харчування, який, у свою чергу, зумовлюється двома основними причинами.

По-перше, якщо рівень національного виробництва недостатній для забезпечення населення продовольчими товарами за фізіологічними нормами, то позиції держави на переговорах з широкого спектру політичних та економічних питань послаблюються, створюються додаткові можливості тиску на Україну, починаючи від повного припинення ввезення продовольства (торговельне ембарго) і закінчуючи тимчасовою відмовою від гуманітарної допомоги у випадках стихійного лиха (засухи, повені тощо).

По-друге, значна частка імпорту на ринку продовольства та орієнтація

на світовий ринок підривають стабільність національного ринку, а отже, усієї економічної системи країни.

Бюджетні проблеми аграрного виробництва полягають в оптимізації рівня та структури бюджетної підтримки АПК. Вважаємо, що зміна напрямків матеріальних та відповідно фінансових потоків на продовольчих ринках може мати набагато більший вплив на розвиток аграрного виробництва, галузей АПК, ніж безпосередня бюджетна підтримка. Отже, основні цілі аграрної політики Уряду можуть бути досягнуті через інституційні перетворення на продовольчому ринку. Бюджетне ж фінансування доцільно застосовувати лише як механізм запуску та корегування тих ринкових процесів, які здатні у декілька разів посилити державний вплив у заданому напрямку. Основні заходи щодо бюджетної підтримки аграрного сектору мають створювати певний важіль ринкових сил та оцінюватися за тим ефектом, який створюється конкретним державним заходом в економіці.

Податкові проблеми також значно впливають на формування продовольчого ринку. Радикальні зміни, що сьогодні відбуваються у податковій політиці України мають значно стимулювати та активізувати підприємницьку діяльність в аграрній сфері. Ці напрями пов'язані також з переходом земель до більш ефективного власника, що у кінцевому наслідку призведе до зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та оборотів на регіональних продовольчих ринках.

Кредитно-грошові проблеми протягом останніх десяти років мали негативний вплив на формування та стабілізацію функціонування національного продовольчого ринку. Нестача грошових коштів, як готівкових, так і безготівкових постійно призводила до розрахунків за бартером, здійсненню взаєморозрахунків та взаємозаліків, що були переважно збитковими для сільськогосподарських підприємств, стимулювали неплатежі. Останнім часом частка бартерних операцій на регіональних продовольчих ринках значно скоротилася.

Розвиток АПК та його головної ланки - сільського господарства значною мірою залежить від доступності кредитних ресурсів для здійснення

суб'єктами господарювання своєї виробничо-комерційної діяльності.

Міжгалузеві комунікаційні зв'язки - теж являють собою важливу проблему для розвитку сільського господарства. Так, на початку дев'яностих років відбулася різка зміна системи цін не на користь аграрного виробництва. Ціни на промислову продукцію зростали майже на третину швид ше за ціни на продукцію аграрного сектору економіки. На жаль, така тенденція зберігається і сьогодні. Значні резерви підвищення ефективності діяльності суб'єктів агропродовольчого ринку містяться у середині самого механізму

функціонування АПК, але переважна більшість з них можуть бути практично реалізованими лише шляхом встановлення за втручання Уряду нових правил взаємодії основних операторів продовольчого ринку.

На мікрорівні характерними проблемами аграрного виробництва є взаємний вплив товаровиробників та продовольчих ринків. Вирішення земельних проблем та проблем фінансового оздоровлення виробничо - комерційної діяльності суб'єктів аграрної сфери необхідне для оптимізації функціонування продовольчих ринків, які, у свою чергу, можуть стати ефективним механізмом їх усунення.

Земельне питання традиційно є головним в аграрній політиці і є вирішальним для розвитку сільського господарства і АПК у цілому. У світовій практиці, у більшості розвинутих країн виробничу основу сільського господарства складають родинні ферми. За певного рівня техно логічного розвитку вони забезпечують високу економічну ефективність, оскільки дозволяють оптимально використовувати наявні знання про способи ведення господарства у певній географічній місцевості з конкретними агроекосистемами.

Земельний ринок, сприяючи переходу основного виробничого ресурсу

до більш ефективних власників, забезпечує розвиток регіональних продо вольчих ринків, які, у свою чергу, сприяють розширенню, збільшенню ємності ринку сільськогосподарських земель. При цьому активізуються грошові потоки, завдяки яким провадиться реальна ринкова оцінка земель. Землі сільсько господарського призначення виступають перш за все як виробничий ресурс учасників продовольчого ринку. Економічна ефективність сільськогосподарських товаровиробників-учасників таких ринків прямо впливає на вартість використовуваних ними земельних угідь. Тому загальні обсяги та обороти земельного ринку безпосередньо залежать від обсягів та оборотів регіональних продовольчих ринків.

Література:

1. Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України. Матеріали науково-практичної конференції. - К.: НТУУ «КІП», 2009. - 434 с.

2. Саблук П.Т., Малік М. Й., Валентинов В.Л. Формування міжгалузевих відносин: проблеми теорії і методології. - К.: ІАЕ, 2012. - 294 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>