XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Черненко Т.В. ТИПОЛОГІЯ КОНВЕРСІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Черненко Т.В.

Буковинська державна фінансова академія

ТИПОЛОГІЯ КОНВЕРСІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Для традиційної семантики, за словами Ю.Д. Апресяна, лексичне значення - це одношарова структура без внутрішньої семантичної організації, в той час як сучасна семантика виділяє в мовному значенні декілька різних смислів (пресупозицію, асерцію, модельні рамки тощо) [1, с. 40].

Актуалізація інтегрального підходу до семантики передбачає максимальне розширення функціональних меж, багатошаровість та різноплановість лексичної семантики [5, с. 7].

Оскільки, сучасна лінгвістика не звужує значення одиниці, а, навпаки, розглядає розширення семантичної площини одиниці, саме тому увагу привертає дієслівна семантика, оскільки дієслово "називає ситуацію" [5, с. 11]. Дієслово виступає технічним елементом для вираження взаємозв'язку окремо існуючих елементів та здатне активувати у свідомості людини дію або стан.

Саме дієслово розглядається в аспекті передачі одних станів іншими, оскільки воно несе інформацію як про одні  так і про інші стани, та може бути представлене як поліситуативний комплекс [5, с. 22], завдяки вираженню бачення динамічного фрагменту світу як зміну ситуації, в якій може бути виражено декілька подій різних масштабів, як наприклад в ситуації He loaned his car to me виражено дві події: перша He loaned me a car, і друга I borrowed his car from him. Отже, кожну ситуацію можна розглядати в масштабі макроситуації чи макроподії.

Як зазначає Н.Д. Арутюнова, при здійсненні однієї і тієї ж ситуації, можна бути учасником різних подій  [2, с. 174], тобто кожна ситуація, виражена дієсловом має двостороннє вираження. Смислова протиставленість, яка виражається дієсловами, в лінгвістиці називається конверсією.   

Конверсія розглядалась з позицій дескриптивної лінгвістики (Г. Глісон (1959), Л. Блумфілд (1960)), семантики (А.К. Жолковский (1961), І.А. Мельчук (1964), Дж. Лайонз (1978), Дж. Ліч (1983), М.В. Нікітін (1988) та ін.). Вивченням лексичної конверсії займались такі вчені як Ш. Баллі (1932), О. Есперсен (1958), З. Харріс (1952), Дж. Лайонз (1963, 1978), Ю.Д. Апресян (1967, 1995), М.Р. Львов (1974), М.І. Жиляєва (1991); дериваційна конверсія ретельно досліджувалась В.Г. Гаком (1965), А.І. Смирницьким (1957), Е.С. Кубряковою (2002) та ін.).

Е.С. Кубрякова підкреслює той факт, що особливість конверсії полягає не в розширенні та не в звуженні мотивуючої основи, а в її переосмисленні, в повороті основи та і розгляді її під новим кутом зору [4, с. 291]. Вона визначає конверсію як спосіб словотворення без використання спеціальних словотвірних афіксів [6, с. 2127], тобто при конверсії основою деривації та її результат матеріально тотожні та нерозрізнимі, наприклад: a credit - to credit, to pay - a pay, to finance - a finance.

Л.А. Новіков розглядає конверсію як спосіб вираження суб'єктно-об'єктних відношень в еквівалентних за змістом реченнях: в граматиці та лексиці це спосіб вираження суб'єктно-об'єктних відношень в еквівалентних за смислом реченнях (грам. to support - to be supported; лек. to buy - to sell), в словотворі утворення нового слова без використання спеціальних словотвірних афіксів, перехід одного слова з однієї частини мови в іншу без матеріальних змін в початковій формі  (noun finance, verb to finance) [6, с.2123].

Отже, розглянувши деякі визначення поняття конверсії можна виділити наступні види конверсії: граматичну, дериваційну та лексичну.

При граматичній конверсії, як відмічав А. Жолковський, деякі пари слів, виражаючи двохсторонні відносини, означають один і той самий смисл в різних напрямах та з різною розстановкою акцентів (А має В = В належить А).

Дериваційна конверсія розглядається як процес морфологічної трансформації основи та процес повної зміни парадигми у вихідній одиниці або як наслідок повної зміни її морфологічного оточення. При такій  конверсії лексеми з однієї частини мови можуть переходити в іншу.

Лексична конверсія має на меті вираження однієї і тієї ж дії з різних сторін її учасників.

Лексична конверсія виражається словами-конверсивами, які передають двобічні суб'єктно-об'єктні відношення в лексико-семантичній системі [3, с. 207]. Схематично лексичну конверсію ми представимо наступним чином: А→В→С = С!В!А = АDС, при заміні одного конверсива іншим суб'єкт та об'єкт міняються місцями. У семантиці конверсія трактується як зображення однієї ситуації поперемінно з двох протилежних сторін. Конверсія здійснюється за допомогою конверсних пар, що містять у собі лексеми з двома обов'язковими семантичними властивостями.

Семантичне завдання конверсивів полягає в передачі різниці в логічному наголосі, так наприклад, коли ми говоримо The bank gives interest-free credit to its clients, ми наголошуємо на той факт, що bank має достатньо коштів для надання таких послуг і спроможний надавати interest-free credit, тобто він є кредитоспроможним, в той час як вислів The clients of the bank take the interest-free credit доводить факт браку коштів the clients, які змушені звернутись до банку за кредитом. Як бачимо, різниця в логічному акценті пов'язана з різницею у визначеності/невизначеності, які і передаються словами-конверсивами.

Конверсивні лексеми, які виражають один і той же процес, що розглядається з різних сторін його учасниками, репрезентуються парами компонентів з актантними структурами.

Як було вже зазначено, дієслово виступає технічним елементом для вираження взаємозв'язку елементів, воно несе знання про певні процеси та може розглядатись як поліситуативний комплекс, саме це і дає підстави досліджувати дієслова як лексеми здатні до семантичної конверсії.

Література:

•1.     Апресян Ю.Д. Избранные труды. Лексическая семантика  (синонимические средства языка) / Ю.Д. Апресян. - Том I. 2-издание, исправленное и дополненное. - М.: Школа «Языки русской культуры», 1995. - 345 с.

•2.     Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: (логико-семантические проблемы) / Н.Д. Арутюнова. - 3-е изд., стер. - М.: Едиториал УРСС, 2003. - 383 с.

•3.     Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти / М.П. Кочерган. - К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - 368 с.

•4.     Кубрякова Е.С. Теория номинации и словообразование/ Е.С. Кубрякова. // Языковая номинация (Виды наименований). - М.: Наука, 1977. - С. 290-291.

•5.     Лебедева Н.Б. Полиситуативный анализ глагольной семантики / Отв. ред. О.И. Блинова. Изд. 2-е, испр. и доп. - М.: Книжный дом «Либроком», 2010. - 192с.

•6.     Лингвистический энциклопедический словарь. Главный редактор В.Н. ЯРЦЕВА. - М.: Директмедиа Паблишинг, 2008. - 5987 стр. [ЭЛЕКТРОННАЯ ВЕРСИЯ]

 

e-mail: tanach@i.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>