XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Чернецька Т., Труфіна Ж.С. ОБЛІК ВИПЛАТ ПРАЦІВНИКАМ

Чернецька Тетяна
Науковий керівник Труфіна Ж.С.
ЧТЕІ КНТЕУ

ОБЛІК ВИПЛАТ ПРАЦІВНИКАМ

Питання оплати праці на підприємствах різних форм власності відіграють важливу роль у житті суспільства. Рано чи пізно кожен громадянин на певному етапі стикається з цим питанням. Саме тому надзвичайно важливо слідкувати за змінами в законодавстві про оплату праці.
Актуальність дослідження визначає велике теоретичне і практичне значення недосліджених і недостатньо вивчених питань, які стосуються виплат працівникам.
Можна сказати, що дана тема є вже достатньо вивченою і дослідженою, оскільки було прийнято і затверджено ряд документів, які визначають основні поняття про заробітну плату. Основними з них є Кодекс законів про працю, Закон України «Про оплату праці», П(С)БО 26 «Виплати працівникам».
Вивченням даного питання займалося дуже багато науковців. З них можна виділити таких, як Бутинець Ф.Ф., Хом’як Р.Л, Ткаченко Н.М., Коблянська О.І., Гура Н.О., Лень В.С.
Метою даної роботи є розгляд питань оплати праці: дослідження різних форм оплати праці та їх застосування на підприємствах різних типів, а також забезпечення працівників інформацією щодо правильності нарахування і виплати їм заробітної плати.
Згідно Закону України «Про оплату праці», Заробітна плата – це винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу[1, ст1].
Хом’як Р.Л. дає таке визначення заробітної плати: заробітна плата – це основна форма оплати праці за виконану роботу або надані послуги згідно з трудовими договорами працівників, як правило, у грошовій формі. [7, с 152].
За словами Коблянської О.І., заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків)[2, с. 274].
Кожне підприємство самостійно розробляє і встановлює форми та системи оплати праці, розцінки і норми праці, ураховуючи при цьому державні гарантії у сфері оплати праці. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці. Дані про систему оплати праці на кожному підприємстві повинні бути вказані у наказі про облікову політику підприємства.
Питання організації оплати праці належить до компетенції керівництва підприємства. Тому система оплати праці має бути чітко сформульована й визначена у відповідному положенні про систему та умови оплати праці працівників підприємства. У листі Мінпраці України від 20.01.2005 р. №18-23 зазначено, що розроблення штатного розпису на підприємстві має здійснюватися на основі внутрішніх організаційно-нормативних документів та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій.
У положенні про оплату праці також має бути визначено:
1) форму організації та оплати праці;
2) структуру заробітної плати;
3) порядок перегляду та індексації зарплати;
4) строки та періодичність виплат заробітної плати.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства [1,ст.1].
Залежно від характеру виплат заробітна плата поділяється на:
 основну заробітну плату;
 додаткову заробітну плату;
 інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Форми і системи оплати праці – перелік певних понять і правил, за допомогою яких встановлюється залежність оплати праці від фактичних результатів (витрат) праці. Оскільки основними вимірниками фактичних витрат праці є кількість виготовленої продукції або кількість відпрацьованого працівником часу, то звідси основними формами оплати праці є:
- відрядна;
- погодинна.
Відрядна система оплати праці – це оплата праці за кількість виготовленої продукції (виконаного обсягу робіт, послуг) за нормами і розцінками, встановленими виходячи з розряду виконаних робіт. Присвоєний працівникові тарифний (кваліфікаційний) розряд є підставою для надання йому можливості виконувати роботу відповідної складності.
Відрядна система оплати праці стимулює підвищення об'ємних показників діяльності; застосовується переважно на роботах з ручною або машинно-ручною працею.
Відрядна форма оплати праці має ряд різновидів, які залежать від способу обліку і порядку оплати виготовлюваної продукції, а саме:
 пряма відрядна;
 відрядно-прогресивна;
 відрядно-преміальна;
 акордна;
 опосередковано-відрядна[7, с 155].
При відрядній формі оплати праці стимулюється робота працівників і збільшується їх продуктивність, оскільки береться до уваги кількість виготовленої продукції і працівник сам зацікавлений в тому, щоб отримати більший дохід.
Погодинна оплата праці – це оплата праці за відпрацьований нормативний час, передбачений тарифною системою. Погодинна оплата праці здійснюється за годинними тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або місячними окладами. Погодинна оплата праці керівників, спеціалістів і службовців проводиться зазвичай за місячними посадовими окладами[6, с.27].
При погодинній оплаті праці розрізняють просту погодинну та погодинно-преміальну форми оплати праці. Проста погодинна форма ставить оплату праці у залежність від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника. Погодинно-преміальна форма оплати праці застосовується з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їх праці. При цій системі поряд з виплатою посадових окладів або ставки на одиницю роботи, за досягнення певних кількісних і якісних показників працівнику виплачується надбавка до заробітної плати.
Можна виділити також форму оплати праці, яка нараховується від валового доходу. На практиці її майже не застосовують, тому що немає чітко встановлених правил нарахування заробітної плати при такій системі. Проте вона забезпечує підвищення обсягів виробництва при одночасному зменшенні витрачених ресурсів.[4, с. 16].
На сьогоднішній день більшість підприємств не застосовують окремо погодинну чи відрядну форми оплати праці. Зазвичай це змішана форма, при цьому показниками преміювання здебільшого є досягнення або перевиконання завдання, рівень кваліфікації, а також умови праці.
Література:
1) Закон України «Про оплату праці» від 20 квітня 1995 р.№144/95 ВР
2) Лист Міністерства праці України від 20.01.2005р. №18-23;
3) Кодекс законів про працю в редакції Закону України від 15.12.93 №3694-XII;
4) Гаркавін Р./ Розрахунки з оплати праці/ Школа бухгалтера, 7/2007;
5) Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посіб. – К.:, 2004. – 473с.
6) Олексенко Т./ Нарахування і виплата заробітної плати при різних системах оплати праці/ Оплата праці. Бібліотека баланс, 9/2006;
7) Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. За редакцією Р.Л. Хомяка. – Львів, 2001. – 728


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>