XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Черніка М.Д. РОЛЬ МОВНИХ ІНТОНАЦІЙ У МУЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ СТУДЕНТА (ПОЧАТКІВЦЯ) МУЗИЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ

Черніка Михайло Дмитрович

викладач музики Луцького педагогічного коледжу

РОЛЬ МОВНИХ ІНТОНАЦІЙ У МУЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ СТУДЕНТА (ПОЧАТКІВЦЯ) МУЗИЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ

Навчаючи та виховуючи майбутнього кваліфікованого вчителя співів і музики для національної загальноосвітньої школи сьогоднішнього студента музичного відділення, надано музиці, зокрема пісні, великого значення, хоча досконала (професійна гра на музичному інструменті (баян, акордеон ) не є другорядною, і вони відіграють надзвичайно велику роль у формуванні особистості і людини, а тим більше - вчителя.

У свій час, будучи молодим, український композитор, диригент, учитель, громадський діяч К.Г.Стеценко писав: «Одним з самих популярних і доступних видів мистецтва треба вважати співи, і вони повинні стати майбутнім знаряддям для виховання ...» [1, 6].

Але ввести студента-початківця в чарівний світ звукових образів не так вже й просто. Адже необхідно з ним вивчити музичну грамоту, опанувати навиками гри на музичному інструменті, правильно співати і акомпанувати і собі, і комусь, а для того, щоб цього досягнути необхідно давати студентам наукові знання, які б свідомо засвоювались, а не механічно повторювались.

Відомо, що вирішальним фактором сприйняття музики є зберігання мозком слідів подразнень, зафіксованих внаслідок відповідного життєвого досвіду. Йдеться про музично-слуховий досвід.

Слід звернути увагу на те, що інтонаційно музика має багато спільного з мовою, особливо поетичною. А в набутті мислячо-художнього досвіду найбільш суттєвими та вирішальними інтонаціями є мовні. Вони сприяють розвиткові емоційного ставлення до висловлюваного, поглиблюють зміст і впливовість сказаного. Тому найзручніше звертатись саме до них для того, щоб допомогти студентам усвідомити інтонаційну суть пісенного чи музичного твору, який буде вивчатись. У свою чергу оволодіння музичними інтонаціями розвиває мислення музично-звуковими категоріями. А під музично-слуховими категоріями слід розуміти не що інше, як певні лінії змісту і настрою, що їх можна вдумливо висловити як компоненти органічно єдиного звукового образу. Сукупність їх у творі дає змогу класифікувати музичний образ як ліричний, в іншому - драматичний, ще в іншому - лірико-споглядальний. Музично-звукові категорії формуються у свідомості не інакше, як під впливом ритмічно-інтонаційних зворотів, без чого немає по справжньому глибокого, емоційно-осмисленого сприйняття музичного твору взагалі. Так що поняття інтонації передусім смислово-емоційна виразність ритмомелодійних зворотів. У музичному виконанні, як в декламації, вирішальним є не комбінації окремих звуків, різних за тривалістю та висотою, а ритмічно-інтонаційні звукові комплекси, навантажені певним змістом, настроєм.

Недостатність мислення музично-слуховими категоріями особливо відчувається у вивченні та виконанні інструментального твору, написаного не за словесною художньою канвою. А щоб студент міг осмислити художній образ інструментальної п'єси, він повинен володіти достатнім слуховим досвідом, тобто - інтонаційним багажем. Засвоєні ритмомелодійні звороти під час сприйняття аналогічних поповнюються, як асоціації і сприяють емоційному вигуку на почуте, пробуджують і розвивають фантазію, як під час роботи над вивченням пісенного матеріалу, так і в процесі вивчення інструментальної музики. Окрім того основне в музичному вихованні  - сформувати  у студентів певний рівень музичної культури через відповідні елементарні вміння і в поступальному їх ускладненні, розширенні та збагаченні. Адже високі досягнення у володінні музичним інструментом чи співі не гарантує активного ставлення до музики, в якому виявляється музичне мислення й відчуття, ця якість формується у процесі самовиховання і власної праці. Тому активність студентів необхідно уміло спрямовувати і направляти.

У художньому вихованні об'єктивні закономірності природи і життя пізнаються через творчість і виявляються  в ній.

Про активність студента свідчать його творення і виконання музики, самостійні відкриття в аналізі твору, пошуку нового музичного матеріалу, засобів вираження здобування студентом музичних знань та вмінь вартісне тоді, коли реалізуються мотиви музичної діяльності. Найкращим методом музичного удосконалення студента-початківця є пізнання музики шляхом виконавства. Таке пізнання вимагає репродукції відтворення чи вираження. І для цього потрібно щоб студент виявляв своє захоплення музикою у творчості, показував свої вміння оцінювати музику у різному виконанні: співі, грі. У цій діяльності виявляється можливість порівнювати, оцінювати, сприйняту музичну мову, в такий спосіб студент усвідомлює самостійність власного мислення.

Пісенний та інструментальний фольклор формує в людини розуміння прекрасного, її соціально значущі ідеали. Тому серед найрізноманітніших засобів виховання і становлення вчителя музики пісенному фольклору та народній музиці належить почесне місце і питома вага їх весь час зростає. Ось чому на даний час умови духовного життя студента повинні тягнутися душею до натуральності, до первозданної краси природи, до материнської пісні, яка звучить над дитячою колискою, до глибокої людської краси народної творчості.

Ось чому значні можливості музичного мислення і творчості надає пісенний фольклор, який в усі часи завжди мав величезне пізнавальне і виховне значення, відображаючи не тільки багатовікову історію народу та його боротьбу за свободу і незалежність, за краще майбуття, а і творення витонченого майстра своєї справи-мудрого вчителя.

Література:

•1.     Стеценко К.Г. Українська пісня в народній школі. - Вінниця, 1917.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>