Чигрин А.В., Карабій А.Ю., Шарко В.В. СУЧАСНИЙ СТАН РИНКУ ВЕЛИКОЇ ПОБУТОВОЇ ТЕХНІКИ
Чигрин Аліна Василівна
Карабій Анна Юріївна
Науковий керівник: асист. Шарко В.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
СУЧАСНИЙ СТАН РИНКУ ВЕЛИКОЇ ПОБУТОВОЇ ТЕХНІКИ
Технічний прогрес характеризується безперервним впровадженням принципово нових технологічних процесів, постійною заміною існуючих процесів більш точним, продуктивним та економічним впровадженням нової техніки.
В сучасних ринкових умовах, розширенню міжнародної торгівлі необхідне безперервне стимулювання збуту товарів виробничого призначення. Загострюється боротьба за покупця спеціалістами, що займаються комерційною діяльністю, їм необхідно знати і враховувати в своїх діях вимоги споживачів до товару, а також знати основні характеристики товарів, умови їх використання, принципи маркування, правила постачання, транспортування та зберігання [2].
Варто відзначити позитивну динаміку, яка надалі не полишає ринок великої побутової техніки. Так, другий квартал 2011 року хоч і показав сповільнення темпів приросту порівняно до показників попереднього кварталу, проте у підсумку динаміка залишилась позитивною. Надходження від продажів залишились на рівні попереднього кварталу і склала трохи більше, ніж
2 млрд.грн. Така динаміка дозволила отримати приріст на рівні 18% порівняно до аналогічного кварталу 2010 року [5].
Додатний приріст був характерним для найважливіших груп великої побутової техніки, винятком склали лише найменші за обсягами продажів групи сушильних автоматів та посудомийних машин: падіння їхніх продажів зафіксовано на рівні 34% та 6% відповідно. Вже традиційно найбільшим ростом відзначилась група морозильних камер: порівняно до показників другого кварталу минулого року надходження збільшились на 138%. Майже на чверть (23%) покращились продажі холодильників. Ростом на рівні 16% відзначилась група мікрохвильових печей. Сегменти варильних поверхонь та пральних машин однаковою мірою покращили свої показники в межах 14%. Найменший додатний приріст зафіксовано в групах кухонні плити та кухонні витяжки - 13% та 9% відповідно [4].
За рахунок однієї з найкращих динамік серед груп великої побутової техніки холодильники спромоглись захопити 41% ринку, додавши додаткових 2% відносно аналогічного кварталу минулого року. Стрімка динаміка групи морозильних камер теж істотно вплинула на розподіл ринку серед продуктових категорій - вона посіла четверте місце за часткою і охопила 6,6% ринку, що на 1% більше, ніж у другому кварталі минулого року. Така динаміка холодильного обладнання загалом не могла не вплинути на позиції решти продуктових груп великої побутової техніки - всі вони втратили свою вагу тією чи іншою мірою. Менший, порівняно із загально ринковим, приріст відносно минулого року в групі пральних машин спричинив зменшення на 1% частки цієї продуктової категорії, що у підсумку дозволило охопити 22% від усіх надходжень. Решта ж груп під впливом динаміки сегменту холодильного обладнання втратили не більше, ніж 0,5% на ринку: у підсумку витяжки завоювали 3,5%, кухонні плити - майже 14%, посудомийні машини - трохи більше, ніж 2,5%, мікрохвильові печі - дещо більше 5,5% від усього ринку великої побутової техніки [8].
Охарактеризуємо продаж таких груп товарів великої побутової техніки, зокрема, холодильники та морозильні камери, пральні машини, вбудована техніка.
Холодильники та морозильні камери. В очікуванні сезону найкращих продажів холодильне обладнання у першому півріччі 2011 року вже дозволило отримати 1,667 млрд. грн., що на 31% більше, ніж продажі у першому півріччі 2010 року. Така динаміка дозволяє бути доволі оптимістичними стосовно всього 2011 року.
Як вже стало звичним, найбільшою мірою на динаміку продуктової групи холодильників впливають прилади з нижнім розташуванням морозильної камери - в цьому кварталі на них припало 71%, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Продажі холодильників з верхньою морозильною камерою зростають дещо повільнішими темпами, тому, закріпивши за собою 19% ринку холодильників, вони втратили 1,5% порівнюючи з минулим роком. Для решти видів холодильників попит залишається стабільним вже протягом кількох періодів поспіль - 4% припадає на холодильники Side by Side, 4,5% - на однодверні холодильники та 1,5% займає обладнання з кількістю дверцят більшою, ніж 3 [4].
Однією з найважливіших технічних характеристик, яка впливає на вибір споживача залишається наявність/відсутність системи охолодження NOFROST. Співвідношення продажів склало 49% до 51% на користь приладів без системи NOFROST. Такий розподіл залишається стабільним третій квартал поспіль, проте за рік частка NOFROST посилилась додатковими 5%. Таке ж співвідношення характерне і для холодильників з нижнім розташування морозильної камери. В категорії холодильників з верхньою морозильною камерою прилади з системою охолодження NOFROST є менш популярними, ніж загалом на ринку - на них припадає 44% продажів.
Другий квартал 2011 року дозволив групі морозильних камер отримати надходжень від продажів на суму 132 млн. грн., що разом з першим кварталом перевершило показники першого півріччя минулого року на половину. На фоні бурхливого розвитку самої продуктової категорії помітна також тенденція до зміщення продажів в бік приладів з системою охолодження NOFROST: якщо ще рік тому на них припадало 18% від усіх продажів морозильних камер, то у цьому кварталі їхня частка перевищила чверть ринку - 26%. Беручи до уваги таку динаміку, можна припустити, що найближчим часом зможемо спостерігати таке ж співвідношення, яке характерне для ринку холодильників [7].
Пральні машини. Перше півріччя виявилось доволі успішним і для продуктової групи пральних машин - надходження склали 984 млн. грн., що на 19% краще, ніж у минулому році. З іншого боку, помітною є тенденція до сповільнення приросту - другий квартал цього року перевершив минулорічний лише на 14% [6].
Звичним і беззмінним є співвідношення продажів між автоматичними та напівавтоматичними пральними машинами, в якому 98% належить першим та 2% другим. Характерною особливість українського ринку є те, що серед автоматичних пральних машин 85% припадає на прилади з фронтальним завантаження прання, решта ж 15% ділять між собою прилади з вертикальним завантаженням та з функцією сушіння. Водночас, тенденція до послаблення позицій вертикально завантаження далі має місце на ринку: якщо ще рік тому пральні машини з вертикальним завантаженням охоплювали 16% ринку, то у другому кварталі цього року на них припало лише 13% усіх надходжень від продажів автоматичних пральних машин.
В межах сегменту пральних машин з фронтальним завантаженням співвідношення приладів за класами глибини другий квартал поспіль залишається стабільним: 73% належить вузьким, 20% та 6% - зі стандартною глибиною (більше, ніж 45 см) та надвузьким (глибина до 36 см та глибина 36-45 см) відповідно. Останні два дещо втратили свою вагу порівняно до показників минулого року, що пов'язано з пришвидшеним на загальному фоні ринку ростом вузьких пральних машин.
Завдяки швидкому розгортанню тенденції до збільшення завантаження на ринку пральних машин з фронтальним завантаженням головними сегментами, за якими закріпилось лідерство, стали 4,5-5 кг та 5,5-6 кг. Більше, ніж половина проданих пральних машин мали завантаження 4,5-5 кг і 31% - 5,5-6 кг. Ці два сегменти цілковито витіснили сегмент 4-4,5кг, на який у другому кварталі цього року припало лише 8% продажів, хоча ще рік тому йому належала чверть. З невеликими коливаннями 7% закріплено за сегментом 5-5,5кг в категорії вузьких пральних машин. Серед фронтальних пральних машин зі стандартною глибиною найкращою динамікою відрізнились прилади із завантаженням 5,5-6 кг - їхня частка за рік виросла з 26% до 35%. Такий ріст найбільше зачепив категорію 4,5-5 кг, частка якої стрімко скоротилась з 35% у другому кварталі минулого року до 21% цьогоріч. Також позитивний приріст помітний і в сегменті 6-7 кг - його вага серед пральних машин зі стандартною глибиною посилилась із 11% минулого року до 19% у другому кварталі поточного року. Другою за значущістю залишається категорія із завантаження >7 кг: втративши 2%, вона охопила 22% від усіх продажів приладів зі стандартною глибиною. Тенденція до збільшення завантаження спричинила до того, що серед найвужчих пральних машин з фронтальним завантаження вже 77% припадає на сегмент із завантаженням 3,5-4 кг, а лише рік тому 70% надходжень забезпечував сегмент 3-3,5 кг.
Вбудована техніка. За рахунок того, що найкращою динамікою відносно минулого року відзначились групи незалежної техніки, холодильники та морозильні камери, категорія вбудованої техніки, втративши 1% ринкової ваги відносно минулого року, охопила 16% надходжень від продажу всією великої побутової техніки. На жаль, без позитивних зрушень на ринку нерухомості ринок вбудованої техніки не зможе показати стрімкої динаміки [5]. В межах ринку вбудованої техніки традиційно найбільшими за продажами залишаються категорії варильних поверхонь та вбудованих духових шаф: їхня частка у другому кварталі становила 32% та 28% відповідно. 20% беззмінно належать кухонним витяжкам та 11% вбудованим посудомийним машинам [7].
Отже, в сегменті великої побутової техніки в цьому році головною тенденцією стане зниження динаміки продажів. Декілька іншими будуть тенденції в сегменті дрібної побутової техніки. У 2011 р. динаміка продажів не зменшиться. Збільшення доходів і задоволення потреб у великій побутовій техніці дозволяє споживачам купувати дрібну техніку, на яку вони не могли виділити кошти раніше. Попит також обумовлюється її низькою вартістю, а також меншим строком експлуатації.
Залишається відкритим питання про підвищення конкурентоспроможності побутової техніки. За ціною майже всі українські вироби в галузі побутової техніки є конкурентоспроможними, за якістю - тільки деякі марки холодильників і пральних машин. Відсутність нових технологій, висока ризикованість інвестицій, незахищеність вітчизняного виробника є головними причинами неконкурентоспроможності великої частини української техніки.
Література:
•1. Клименко Д. Товарознавча оцінка якості вітчизняних пральних машин// Вісник КНТЕУ, - №4, 2010. - с. 96-102
•2. Михайлов В.І. Товарознавство електропобутових товарів: Підручник. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ін-т, 1999. - 232 с.
•3. Світовий ринок товарів і послуг: підручник у 2 частинах. Ч.1 А. А. Мазаракі, Є. М. Воронова, І. В. Чаус та ін.; за заг. ред. А. А. Мазаракі. - Х.: Ранок, 2008. - 24 с.
•4. Будкін В., Петренко З. Зони високих технологій: світовий досвід і реалії України // Економіка України. - 2010. - №10. - 15 с.
•5. Середа В. Ринок побутової техніки // Бізнес. - 2011. - №27. - 79-80 с.
•6. Електронний ресурс: [Режим доступа] : www.research.rbc.ru
•7. Електронний ресурс: [Режим доступа] : http://www.gfk.ua/.
•8. Електронний ресурс: [Режим доступа ]:www. marketing-resours.ru
